Ухвала суду № 65823289, 23.03.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4313/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"23" березня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентини Василівни про визнання права власності та встановлення юридичного факту, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентини Василівни про визнання права власності та встановлення юридичного факту.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. п. 2, 3, 5, 6 ч.2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог;виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України.

Звертаючись з даним позовм до суду, позивач просить суд одночасно встановити факт, що має юридичне значення та визнати право власності на частку квартири, однак дані вимоги розглядаються в різних провадженнях та регламентуються різними розділами Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з чим не можуть бути розглянуті одночасно.

Таким чином позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги та визначитись з предметом позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Відповідно до ч. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Враховуючи те, що позивачем не додано до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору за вимоги немайнового характеру, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду оригінал квитанції.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:Отримувач коштів УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ), 38012871, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, Код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31216206700005, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір.

Як вбачається з матеріалів заяви, у позовній заяві відсутнє правове обґрунтування з посиланням на конкретні норми цивільного законодавства, які регулюють данні цивільно-правові відносини.

Тому позивачу слід уточнити зміст позовної заяви з посиланням на конкретні норми чинного законодавства України та зазначенням доказів порушення її прав.

Зміст позовних вимог повинен бути конкретизований.

Як зазначає Пленум ВС України у постанові №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції» у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Разом з тим, позивачем до поданої позовної заяви не долучено копії позовної заяви та копій документів до неї для кожного з відповідачів, а також не надано доказів, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування.

У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, зазначаючи підстави для залишення позову без руху, встановлює строк для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121, ст. 208 - 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентини Василівни про визнання права власності та встановлення юридичного факту- залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя