Ухвала суду № 65821687, 21.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №639/1852/15-к Головуючий 1 інстанції Федюшин М.В.

Провадження №11-кп/790/56/17 Доповідач: Савенко М.Є.

Категорія: ч.2 ст.185, ст.395 КК України

УХВАЛА

Іменем України

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Савенка М.Є.,

суддів - Гришина П.В., Протасова В.І.,

при секретарі - Григорян І.І.,

за участю прокурора - Крестьяніновій І.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргами прокурорів на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.03.2016р. відносно ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_1, 03.03.1969р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючий, неодружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий,

-28.05.1999р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.229-6 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

-27.08.2001р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ст.ст.141 ч.2, 140 ч.3, 81 ч.2, 42, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та лікуванням від алкоголізму;

-04.11.2005р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-20.09.2006р. Люботинським міським судом Харківської області за ст.ст. 190 ч.2, 185 ч.2, 263 ч.1, 70 КК України до 2 років позбавлення волі;

-02.02.2010р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ст.ст.309 ч.1, 309 ч.2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

-14.05.2010р. Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-10.12.2012р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ст.ст.309 ч.2, 395 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

-12.02.2013р. Харківським районним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

-23.10.2014р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ст.395 КК України до 2 місяців арешту,

засуджений за: - ч.2 ст.185 КК України до 3(трьох) років позбавлення волі;

- ст.395 КК України до 5(пяти) місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено 3(три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2(два) роки та покладанням обовязків передбачених п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України.

Цим же рішенням суду вирішена доля процесуальних витрат і речових доказів у порядку передбаченому ст.ст.100, 124 КПК України.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 05.02.2015р. о 16год. 10хв., знаходився в гуртожитку за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 177«А», де хотів зустрітися зі своїм знайомим на імя Олексій, який там проживав.

В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Для досягнення злочинної цілі він, діючи повторно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав електричну машинку для стрижки «Vitek VT-і 365 SR», вартістю 178грн. 00коп., яка належала ОСОБА_2, і знаходилась на столі в приміщенні спільної кухні гуртожитку, після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Він же, 10.03.2015р. близько 15 години, перебував за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, біля б.177«А». В цей час у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення кришки каналізаційного люку, яка належить КП «Харківспецбуд». Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи повторно, з корисливих мотивів, обєктивно усвідомлюючи протиправність свого діяння, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, руками зняв чавунну кришку каналізаційного люку, вартістю 425грн., погрузив її на тачку, яку заздалегідь приготував та використав в якості засобу вчинення злочину, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. В результаті злочину завдав КП «Харківспецбуд» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_1, в період з 22.04. по 11.06.2015р., достовірно знаючи, що відносно нього 10.03.2015р., Жовтневим районним судом м. Харкова встановлений адміністративний нагляд, будучи ознайомленим з встановленими йому обмеженнями, діючи з прямим умислом, порушуючи правила адміністративного нагляду, самовільно, без поважних причин, залишив місце свого проживання, з метою ухилення від адміністративного нагляду за адресою: АДРЕСА_1, та не зявлявся до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області на реєстраційні відмітки.

Таким чином ОСОБА_1, діючи умисно, самовільно залишив обране місце проживання з метою порушення встановленого відносно нього адміністративного нагляду.

Прокурор кримінального провадження у поданій апеляції не оскаржуючи встановлені фактичні обставини та кваліфікацію звертає увагу на невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого в наслідок мякості в звязку з цим вирок суду скасувати та ухвалити новий яким призначити теж саме покарання без застосування ст.75 КК України.

Заступник прокурора області у поданій апеляції не оскаржуючи встановлені фактичні обставини та кваліфікацію звертає увагу на невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого в наслідок мякості та неправильним застосуванням кримінального закону і просить в звязку з цим вирок суду скасувати та ухвалити новий яким призначити теж саме покарання без застосування ст.75 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, зясувавши позицію обвинуваченого, який просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вироку (т.1 а.с.82-85) фактичні обставини справи встановлені у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, що позбавляє права учасників судового провадження оскаржувати ці обставини.

Оскільки ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку) то суд першої інстанції вірно кваліфікував ці його дії за ч.2 ст.185 КК України, як і його ж дії за ст.395 КК України щодо порушення правил адміністративного нагляду у формі самовільного залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляд.

Звідси, колегія суддів перевіряючи вирок суду лише в частині призначення покарання виходить з того, що відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів

Згідно ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням..

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції врахував: характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які є злочинами середньої тяжкості; особу обвинуваченого, який офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання в м. Харкові, де характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що помякшують покарання обвинуваченому, суд визнав щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, районний суд послався на положення ст.ст.50, 65 КК України і з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи відсутність претензій з боку потерпілих, прийшов до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за поведінкою, тому вважав за можливе застосувати до обвинуваченого вимоги ст.ст.75, 76 КК України.

Таке обґрунтування, колегія суддів находить таким, що відповідає вимогам процесуального закону, оскільки з розяснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» випливає, що рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Хоча, матеріали кримінального провадження і свідчать, що ОСОБА_1 до цього неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, аналогічних тим за які його визнано винним у цьому провадженні. При цьому він вже декілька разів реально відбував покарання у виді позбавлення волі і як свідчать обставини справи не став на шлях виправлення.

Проте, разом з цим, виходячи з розміру завданої потерпілим шкоди та відсутністю з їх боку претензій до обвинуваченого, наявністю щирого каяття у вчиненому та активного сприяння розкриттю злочину, як і той факт, що провадження розглянуто у порядку ч.3 ст.349 КПК України, переконують колегію суддів у тому, що районний суд прийшов до правильного висновку, застосувавши до ОСОБА_1 положення ст.75 КК України, яке буде додатковим струмуючим фактором у його поведінці в суспільстві.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції прокурорів не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА

Апеляційні скарги прокурорів залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.03.2016р. відносно ОСОБА_1 в частині призначення покарання без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді