Вирок № 65821279, 06.04.2017, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/156/17 Провадження №1-кп/630/28/17

В И Р О К

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем'яненко І.В.,

за участю:

секретаря Тимошенко К.О.,

прокурора Луценко І.В..,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження №1201722078000069 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лозове, Краснопільського району, Сумської області, громадянина України, українця, освіта професійнотехнічна, одруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, має батьків похилого віку ОСОБА_3, 1949 року народження та ОСОБА_4, 1939 року народження, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження ОСОБА_1, небезпечне для життя в момент заподіяння, за таких обставин.

ОСОБА_2 28 січня 2017 року близько 16.00 год., знаходячись за адресою свого мешкання АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки, яка виникла на грунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та знайомим ОСОБА_1, переслідуючи злочинний умисел спрямований на спричинення останньому тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, наніс ОСОБА_1 один удар кухонним ножем в область грудної клітини ліворуч. Таким чином спричинив потерпілому наступні тілесні ушкодження: різане поранення лівої половини груді, яке проникає в плевральну порожнину без ушкодження внутрішніх органів і в своїй течії ускладнилось розвитком лівобічної нижньодолевої пневмонії та підшкірної емфіземи.

Вказане тілесне ушкодження є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121КК України, тобто умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні вказаного вище злочину, щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілого, зазначив, що причина скоєного - знаходження в стані алкогольного сп'яніння, Не заперечував фактичні обставини справи, викладені вище, та підтвердив вчинення ним вищезазначеного злочину за вказаних вище обставин, надавши відповідні пояснення. Зазначив, що по закінченню досудового розслідування в повному обсязі ознайомився з матеріалами кримінального провадження і не оспорює висновки експертизи та інші докази, зібрані в ході досудового розслідування. Пояснив, що показання надає добровільно, в ході досудового розслідування будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось

Визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи дозволили суду зі згоди всіх учасників судового розгляду не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння ОСОБА_2 вказаного вище кримінального злочину та розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особистість. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено.

Суд вважає вину ОСОБА_2 доведеною повністю та, розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно якого ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, що виразилось в нанесенні ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, мало місце. Зазначене діяння містить склад злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 винний у вчиненні цього злочину, і підлягає покаранню за його вчинення. Вина ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена в ході досудового розслідування та судового слідства.

Як особа, ОСОБА_2 раніше не судимий порядку ст. 89 КК України, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується негативно. Кірм того, суд враховує, що обвинувачений надав 500 грн. на лікування потерпілого, має батьків похилого віку ОСОБА_3, 1949 року народження та ОСОБА_4, 1939 року народження. Потерпілий просив призначити покарання ОСОБА_2 не пов'язане з позбавленням волі.

Повне визнання вини у вчиненні кримінального злочину, щире каяття обвинуваченого, надання добровільної допомоги потерпілому, знаходження на утриманні батьків похилого віку, сприяння розкриттю злочину є обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд вбачає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних злочинів. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, який в силу ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, для виправлення ОСОБА_2 йому необхідно обрати покарання, пов'язане з позбавленням волі, в межах санкції статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані його дії.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення інших злочинів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 необхідно рахувати з часу його фактичного затримання, але зарахувати в час відбуття покарання перебування ОСОБА_2 з 29 по 31 січня 2017 року під вартою.

Керуючись ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VII від 26.11.2015 року), суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання, засудженому ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 29 січня по 31 січня 2017 року до набранням вироком законної сили, виходячи із наступного співвідношення: один день перебування під вартою - два дні позбавлення волі.

Питання щодо судових витрат слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України, щодо речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100,124,128-129,349, 368-371, 373-375, 394 КПК України, ст.ст. 71,72 КК України, суд

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний у виді домашнього арешту.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 необхідно рахувати з часу його фактичного затримання.

Відповідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VII від 26.11.2015 року), суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання, засудженому ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 12. 00 год. 29 січня по 31 січня 2017 року до набранням вироком законної сили, виходячи із наступного співвідношення: один день перебування під вартою - два дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати в сумі 703, 68 (сімсот три гривні 68 копійок) гривень за виконання дактилоскопічної експертизи № 177 від 15 лютого 2017 року стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Держави (Одержувач УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, Код 24060300, МФО 8511011, Банк ГУДКСУ в Харківській області, р/р 31419544700005, код банку 37999680).

Речові докази по справі: футболку з РБК, змив з РБК, ганчірку з РБК, ніж, які заходяться в камері схову речових доказів Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП України в Харківській області (квитанції від 30 січня 2017 року та 26 березня 2017 року) - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору, потерпілому направити копію вироку не пізніше наступного дня

Суддя(підпис) І. В. Дем'яненко