Постанова № 65821268, 04.04.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

04.04.2017

Справа № 642/983/17

Провадження № 2-а/642/151/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 квітня 2017 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А. М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

27.02.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату, в якому просить визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у виплаті йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»; скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби - про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом 13 протоколу №106 від 25.11.2016 року; зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013 року у зв'язку з встановленням йому першої групи інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги позивачу; зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат після надходження рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги здійснити виплату вказаної допомоги.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 01.09.1968 року проходив військову службу, я якої звільнений в запас за станом здоров'я в званні «полковник» наказом Міністра оборони України від 21.08.2004 року № 558. З 2005 року у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, позивачу встановлено третю групу інвалідності, з 2009 року - другу групу, а з 17.05.2016 року з тих же підстав встановлено першу групу інвалідності (А). У зв'язку з частковою втратою працездатності позивач отримав страхову суму по державному особистому страхуванню в сумі 4250,00 грн. у 2004 році, а також одноразову грошову допомогу у 2013 році в розмірі 20849,20 грн. у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, та у 2014 році в розмірі 105020,00 грн. у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності.

У серпні 2016 року позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з встановленням І групи інвалідності в порядку, встановленому Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, за вирахуванням раніше отриманих сум.

Листом від 18.01.2017 року Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про рішення Комісії Міністерства оборони України від 29.12.2016 року, яким відмовлено в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги на підставі частини 4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, оскільки у разі зміни інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності.

Від представника відповідача - ХОВК у встановлений строк письмових заперечень не надходило.

Представник відповідача - Міністерства Оборони України, надав письмові заперечення згідно яких просив розглядати справу в загальному порядку, однак згідно ч. 4 ст.183-2 КАС України суд не вбачає підстав для слухання справи в загальному порядку, оскільки представником Міністерства оборони України не надано обґрунтованих доводів про недостатність повідомлених позивачем обставин по справі, також представник Міністерства оборони України заперечував проти задоволення позову у повному обсязі посилаючись, що рішення відповідача є обґрунтованим.

Вивчивши письмові докази по справі, вважаю позов таким, що підлягає задоволенню, а справа підлягає розгляду в порядку п.2 ч.1 ст.183-2 КАСУ з наступних підстав.

Полковник у відставці ОСОБА_1 проходив військову службу з 01.09.1968 року. Наказом Міністра оборони України від 21.08.2004 року № 558 його звільненоз військової служби в запас за станом здоров'я, що підтверджується копією витягу з вказаного наказу Міністра оборони України,копією послужної карти.

З 21.04.2005 року у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, а з жовтня 2009 року - другу групу інвалідності. У зв'язку з цим він отримав страхову суму по державному особистому страхуванню в сумі 4250,00 грн. у 2004 р., одноразову грошову допомогу в розмірі 20849,20 грн. у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності - у 2013 р. та 105020,00 грн. у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності у 2014 року. Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем копією листа НАСК «Оранта» від 21.01.2010 року, листом Харківського обласного військового комісаріату від 18.01.2017 року. Крім того вказані обставини встановлювались Вищим адміністративним судом України в постанові № К/800/48839/12 від 10.04.2014 року при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, стягнення одноразової грошової допомоги, та, згідно ст. 72 КАС України - не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 445277 від 18.05.2016 року - внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, ОСОБА_1 встановлено першу групу (А) інвалідності з 17.05.2016 року безстроково. У зв'язку з цим 08.08.2016 року він звернувся із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013 року.

Рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 29.12.2016 року, оформлене пунктом 24 протоколом № 118 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, вважаю протиправним з наступних підстав:

У відповідності з приписами ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно змісту ст. 1-2 цього ж Закону - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 цього ж Закону - дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч.1 ст.16 вказаного Закону - одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності з приписами п. 4 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону - одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно п.13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р. (далі - Порядок № 975) - керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цьогоПорядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.»

Відповідач вмотивував відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги тим, що позивачу групу інвалідності змінено понад дворічний строк з часу первинного встановлення інвалідності, а відповідно до ч.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 8 Порядку № 975, у разі зміни інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності.»

Згідно п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» - одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ч.2 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 3 Порядку № 975).

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала внаслідок поранення травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок вказаних причин, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності.

Частиною 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності І групи, з якою кореспондується п. 8 Порядку № 975, визначено наступне: «Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми».

Позивач визнаний інвалідом третьої групи у 2005 році, інвалідом другої групи - у 2009 році, а з 17.05.2016 року - інвалідом першої групи.

Зважаючи на викладене - позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому першої групи інвалідності в розмірі, визначеному підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 975 - 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом на день для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, за виключенням раніше отриманих сум страхових виплат та одноразової грошової допомоги. Позовні вимоги щодо визнання протиправною відмову Міністерства оборони України у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, скасування відповідного рішення, зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату після надходження рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги здійснити виплату вказаної допомоги - підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень. Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 п.4 ч.1 ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Згідно ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 159-163, 167, 186, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби - про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», оформлене пунктом 13 протоколу №106 від 25.11.2016 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року у зв'язку з встановленням йому першої групи інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат після надходження рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги здійснити виплату вказаної допомоги.

Зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст.267 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст.267 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. на користь Державного бюджету України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.М. Гримайло