Вирок № 65821068, 05.04.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

05.04.2017 643/16216/16-к;

1кп/643/379/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:

головуючого судді Сугачової О.О.,

суддів Поліщук Т.В.,

Мамалуй М.В.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

прокурора Мозгової Н.О.,

потерпілої ОСОБА_2,

адвокатів Цемкалова В.І.,

Крижановського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Заборівка Купянського району Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого офіційно, не судимого в силу ст.. 89 КК України, офіційно не зареєстрованого на території України, проживаючого у Харківській області, підсобне господарство АДРЕСА_4,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України;

відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого бетонярем на Новоіванівському цукровому заводі, неодруженого, маючого трьох неповнолітніх дітей, не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого у АДРЕСА_5, проживаючого у АДРЕСА_6,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, -

в с т а н о в и в:

У 20-х числах серпня 2016 року, точної дати і часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_5, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, за місцем мешкання ОСОБА_6, попросив останнього організувати зустріч із спільним знайомим ОСОБА_7, який заборгував ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 5500 євро та уникав зустрічі з останнім, маючи на меті отримати свої грошові кошти від ОСОБА_7

Згідно розробленого плану ОСОБА_5, ОСОБА_6 повинен домовитися з ОСОБА_7 про зустріч у малолюдному місці, про що сповістити ОСОБА_5 При цьому, щоб ОСОБА_7 приїхав напевно на зустріч, ОСОБА_6, відповідно до розробленого плану, необхідно було організувати нібито поломку свого автомобіля, а в цей час ОСОБА_5, який також під'їде на зустріч, буде намагатись повернути свої гроші.

31.08.2016 приблизно о 10.30 ОСОБА_6 з мобільного телефону домовився з ОСОБА_7 про зустріч по Салтівському шосе у м. Харкові, неподалік від окружної дороги у вечірній час. Після цього зателефонував ОСОБА_5 і сповістив про призначену зустріч з ОСОБА_7

31.08.2016 близько 19.00 ОСОБА_6, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, разом з цивільною дружиною ОСОБА_8, сином ОСОБА_9 і сестрою ОСОБА_10, з м. Вовчанськ в напрямку м. Харків, неподалік від АЗС «SOil», яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Сіверська, 141, імітував поломку свого автомобіля. Після чого, телефоном викликав ОСОБА_5 Приблизно через 15 хвилин, точного часу в ході досудового слідства не встановлено, згідно попередньої домовленості ОСОБА_5 прибув у зазначене місце разом з ОСОБА_11, якого він попросив довезти до вказаного місця, при цьому запевнивши ОСОБА_11, що ОСОБА_6 необхідна допомога у ремонті його автомобіля, на що ОСОБА_11 погодився. Прибувши на місце, ОСОБА_5 з метою уникнення можливих свідків конфлікту між ним та ОСОБА_7, а саме: ОСОБА_8 ОСОБА_9 і ОСОБА_10, попрохав ОСОБА_11 відвести вказаних осіб в район 602-го мікрорайону, з метою проведення закупівель перед святом 1 вересня, а сам залишився разом із ОСОБА_6 Далі ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6, що сховається у кущах перед приїздом ОСОБА_7, мотивуючи це тим, що, якщо ОСОБА_7 побачить його по приїзду, то просто не зупинить свій транспортний засіб, з метою уникнення з ним зустрічі, а також вказав ОСОБА_6, щоб він для правдоподібності витягнув електропровід із релє ключа запалювання. ОСОБА_6 виконав вказівку ОСОБА_5 та залишився біля свого автомобілю чекати ОСОБА_7, а ОСОБА_5 у цей час направився до кущів на узбіччі дороги, де і заховався очікуючи приїзду потерпілого.

31.08.2016 близько 20:00, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, на місце, обумовленої із ОСОБА_6 зустрічі у малолюдному місці, за адресою: м. Харків, вул. Сіверська, 141, прибув ОСОБА_7 Зупинивши свій транспортний засіб перед автомобілем ОСОБА_6, ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_6 та поцікавився, що сталося із автомобілем останнього, на що ОСОБА_6, діючи, відповідно до раніше розробленого плану ОСОБА_5, повідомив потерпілого, що не може запустити двигун на своєму автомобілі та попрохав допомогти ОСОБА_7 з ремонтом, на що останній погодився та направився до свого автомобілю за інструментом а ОСОБА_6 залишився чекати на ОСОБА_7 біля свого автомобіля.

Під час руху до свого автомобілю, який знаходився за 5-6 метрів від транспортного засобу ОСОБА_6, ОСОБА_7 побачив ОСОБА_5, який вийшов із кущів на узбіччі дороги і рухався в його сторону. У цей час ОСОБА_7 пригрозив ОСОБА_5, що вб'є його, попрямував до свого автомобілю, відчинив передні водійські двері та сів на сидіння водія. ОСОБА_5, прискоривши крок, підійшов до передньої водійської двері автомобілю потерпілого, попрохав останнього нікуди не їхати, та повідомити йому про час повернення грошових коштів.

При цьому, ОСОБА_6 продовжував знаходитися за своїм автомобілем біля відкртого багажнику та не звертав увагу на подальший розвиток конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Між тим, в ході розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла сварка, під час якої ОСОБА_5 дістав з барсетки, яка знаходилася у нього на плечі, нестандартний самозарядний пістолет калібру 9 мм Р.А., імовірно перероблений з газошумового, сигнального, саморобного нестандартного «травматичного» пістолету та направив його у бік потерпілого, який у цей час перебував на передньому водійському сидінні свого автомобіля. За мірою розвитку конфлікту на ґрунті довго триваючих неприязних відносин у ОСОБА_5 виник умисел на вбивство ОСОБА_7

Реалізуючи свій злочинний умисел та усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також передбачаючи реальну можливість виникнення суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті потерпілому та свідомо допускаючи їх настання, ОСОБА_5, тримаючи в правій руці пістолет, направлений у бік ОСОБА_7, здійснив один постріл в область голови потерпілого ОСОБА_7, заподіявши своїми діями потерпілому вхідне вогнепальне поранення на лобі зліва з переламами кісток зводу та основи черепа, внутрішньочерепним крововиливом та пошкодженням головного мозку, що відноситься до категорії тяжкого тілесного ушкодження.

Далі ОСОБА_5, сприйнявши навігатор, який знаходився в машині потерпілого, за відеореєстратор, який направлений на нього вирішив незаконно заволодіти вказаним предметом, а також мобільним телефоном потерпілого. Обійшовши транспортний засіб ОСОБА_7, ОСОБА_5 відкрив передні пасажирські двері автомобілю, після чого нахилився у салон автомобілю, відкрив бардачок та почав шукати мобільний телефон ОСОБА_7 У цей момент ОСОБА_5 звернув увагу, що в правій руці потерпілого ніж, який останній намагався дістати із переднього водійського сидіння під час конфлікту з ОСОБА_5 для самозахисту та побачивши, що потерпілий, як здалося ОСОБА_5, намагається поворухнутися, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_7, усвідомлюючи, що в області голови та шиї знаходяться життєво важливі органи і нанесення по них тілесних ушкоджень може призвести до смерті людини, а також бажаючи настання саме таких наслідків, ОСОБА_5 вихопив із рук ОСОБА_7 ніж та, утримуючи його у правій руці, наніс потерпілому одне колото-різане поранення та три різані рани у ліву бокову поверхню шиї, при цьому пошкодивши потерпілому загальну сонну артерію, та ліву внутрішню яремну вену, з крайовим пошкодженням лівої долі щитовидної залози, зазначені пошкодження мають прямий причинно-наслідковий зв'язок та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, після чого настала смерть потерпілого ОСОБА_7

Причиною смерті ОСОБА_7 стала травма шиї у вигляді колото-різаного поранення лівої бокової поверхні шиї з пошкодженням лівої загальної сонної артерії та лівої яремної вени з крововиливом що призвело до гострої крововтрати.

Далі, ОСОБА_5 31.08.2016, близько 20.00, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 при вищевказаних обставинах, знаходячись неподалік від АЗС «SOil», яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Сіверська, 141, реалізуючи раптово виниклий, злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу із салону автомобілю викрав навігатор, який вважав відеореєстратором.

Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5,. шукаючи мобільний телефон потерпілого «SamsungE1202I», відкрив бардачок в салоні, автомобіля ОСОБА_7, у якому знаходилися паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7, водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, мапа України, гаманець із грошовими коштами в розмірі 16 грн. Вказані предмети, не роздивляючись, ОСОБА_5 переклав із бардачка до своєї сумки, розраховуючи, що серед них знаходиться мобільний телефон потерпілого «SamsungE1202I».

При цьому, ОСОБА_6, знаходячись за своїм автомобілем, в якому був відкритий капот та піднята ляда (багажник), почув один постріл, який як він зрозумів в подальшому здійснив ОСОБА_5

Приблизно через кілька хвилин ОСОБА_5 зачинив двері автомобілю та підійшов до ОСОБА_6, який в момент скоєння злочину знаходився за своїм автомобілем та наказав зателефонувати ОСОБА_7 на мобільний телефон, що ОСОБА_6 і зробив.

ОСОБА_6, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 вчинив вбивство ОСОБА_7, запитав його навіщо той вбив ОСОБА_7, при цьому вказуючи на те, що останній був його другом, на що не отримав жодної відповіді від ОСОБА_5 ОСОБА_6 на виконання вказівки ОСОБА_5 зі свого мобільного телефону здійснив виклик на мобільний телефон потерпілого.

ОСОБА_5, почувши дзвінок мобільного телефону, звук якого йшов із сторони автомобілю потерпілого, направився до транспортного засобу ОСОБА_7 де із салону автомобіля взяв мобільний телефон потерпілого, після чого повернувся до ОСОБА_6 та попрохав останнього підвезти його до 602-го мікрорайону на своєму автомобілі, на що ОСОБА_6 погодився, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 скоїв умисне вбивство ОСОБА_7, оскільки був в безпосередній близькості під час його скоєння, не повідомив про це правоохоронні органи, а навпаки погодився допомогти ОСОБА_5 втекти з місця вчинення злочину, тобто вирішив приховати скоєний ОСОБА_5 особливо тяжкий злочин, заздалегідь не обіцяючи це.

Далі, ОСОБА_6 на своєму автомобілі, діючи відповідно до раніше розробленого плану, відвіз ОСОБА_5 до супермаркету АТБ, в районі 602-го мікрорайону, м. Харкова. По дорозі до зазначеного місця ОСОБА_5, розпоряджаючись викраденим майном потерпілого, викинув з мобільного телефону моделі «SamsungE1202I» акумуляторну батарею, вартістю 362 грн. та сім-картки мобільних операторів. При цьому, мобільний телефон ОСОБА_7, ОСОБА_5 випадково поклав не до своєї сумки а вронив, таким чином залишивши його в автомобілі ОСОБА_6 Інші речі, якими незаконно заволодів ОСОБА_5 з автомобілю ОСОБА_7,і які не представляли матеріальної цінності, ОСОБА_5 викинув у сміттєзбірник.

При цьому ОСОБА_6, жодним чином не перешкоджав ОСОБА_5 у вказаних діях із мобільним телефоном потерпілого.

Після того, як ОСОБА_6 відвіз ОСОБА_5 в обумовлене останнім місце та повернувшись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, виявив у салоні свого транспортного засобу мобільний телефон потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_6, розуміючи та усвідомлюючи, що своїми діями приховує предмет, який містить на собі сліди злочину, сховав мобільний телефон «SamsungE1202I», який належав потерпілому ОСОБА_7, та був викрадений після вбивства ОСОБА_7 - ОСОБА_5

Далі, ОСОБА_6, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3, не повідомив про вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення до правоохоронних органів або інших органів державної влади, при цьому усвідомлюючи, що став очевидцем скоєння особливо тяжкого злочину.

Обвинувачені, кожний окремо, повністю визнали свою провину, не заперечували фактичних обставин обвинувачення і його доказів, у зв'язку з чим колегія суддів, переконавшись у добровільно обраній позиції обвинувачених, у відповідності до правил ч. 3 ст. 349 КПК України, з погодженням усіх учасників судового процесу, визнала не доцільним досліджування доказів по справі.

При цьому, ОСОБА_5 в судовому засіданні також зазначив, що потерпілий, незважаючи на той факт, що мав перед ним великий борг, який не намагався повернути, уникав зустрічей тощо, а при зустрічі 31.08.2016 повів себе агресивно, погрожуючи і не бажаючи вирішити виниклий конфлікти мирним шляхом, чим сильно розлютив ОСОБА_5 Застосував пістолет, а потім ніж, від поранення яким, настала смерть ОСОБА_7, будучи обуреним поведінкою ОСОБА_7, повністю усвідомлюючи свої дії, а в подальшому, розуміючи, що саме від його дій настала смерть потерпілого, намагався уникнути викриття, вчинив крадіжку речей ОСОБА_7 Також ОСОБА_5 щире покаявся у скоєному, звернувся до потерпілої із словами пробачення.

ОСОБА_6 також зазначив, що зрозумів які події сталися між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 біля автомобіля останнього, почувши постріл, побачивши кров у ОСОБА_5 тощо, злякавшись, умисно зник разом із останнім з місця вбивства, а в подальшому позбавившись мобільного телефону померлого, усвідомлюючи скоєне, умисне не сповістив та приховав вчинення особливо тяжкого злочину. ОСОБА_6 в судовому засідання щиро покаявся, пробачився перед потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що про життя та проблеми свого батька ОСОБА_7 не знала, будь-яких претензій матеріального та морального характеру не має, позовні вимоги до обвинувачених не пред'являє.

Дії ОСОБА_5 колегія суддів кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншої людині та за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Дії ОСОБА_6 колегія суддів кваліфікує за ч. 1 ст. 396 КК України, тобто заздалегідь необіцяне приховання тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

При обранні виду та розміру покарання ОСОБА_5, суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, що ч.1 ст. 115 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, злочину, направленому на позбавлення життя людини.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не судимий в силу ст. 89 КК України, не працюючого офіційно, характеризується задовільно, страждаючого на туберкульоз легенів, маючого хвору матір ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 832 від 09.11.2016 вбачається, що ОСОБА_5 на теперішній час ознак психозу, слабоумства або інших хворобливих психічних розладів не виявляє. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, що відноситься до правопорушення, ОСОБА_5 перебував поза якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру за своїм психічним станом ОСОБА_5 на теперішній час не потребує.

Колегія суддів також приймає до уваги, що ОСОБА_5 у скоєному щире покаявся, сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, публічно вибачився перед потерпілою, а тому вважає за можливе призначити покарання у межах санкції статей, за якими ОСОБА_5 притягається до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі, оскільки суд прийшов до висновку про не можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5, суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочинів, наявність тяжкого захворювання.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При обранні виду та розміру покарання ОСОБА_6, суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6, який не судимий в силу ст. 89 КК України, працюючого бетонярем на ТДВ «Новоіванівський цукровий завод», характеризується як з місця роботи, так і з місця постійного проживання позитивно, маючого трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_12.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 828 від 09.11.2016 вбачається, що ОСОБА_6 на теперішній час ознак психозу, слабоумства або інших хворобливих психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, що відноситься до правопорушення, ОСОБА_6 не знаходився поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру за своїм психічним станом ОСОБА_6 на теперішній час не потребує.

Колегія суддів також приймає до уваги, що ОСОБА_6 у скоєному щире покаявся, сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, публічно вибачився перед потерпілою, а тому вважає за можливе призначити покарання у межах санкції статті, за якою ОСОБА_6 притягається до кримінальної відповідальності, із застосуванням правил ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6, суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Цивільні позови потерпілою не заявлені.

По справі є судові витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі на суму 44542,15, оплату яких суд покладає на обвинувачених.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до правил ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115 КК України та ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому наступне покарання:

-за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі;

-за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до правил ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення м'якого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 03.09.2016, зарахувавши до покарання строк тримання під вартою з 03.09.2016 по день постановлення цього вироку, тобто до 05.04.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, керуючись правилами ч. 5 ст. 72 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без зміни до набрання цим вироком законної сили.

ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до правил ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного судом покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов'язавши ОСОБА_6 відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 в строк відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі попереднє ув'язнення у період з 03.09.2016 по 26.12.2016 у відповідності до правил ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту залишити без зміни до набрання цим вироком законної сили.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави судові витрати в розмірі 44542 (сорок чотири тисячі п'ятсот сорок дві)грн.,15 коп., з яких 16628 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять вісім)грн.., 44 коп. перерахувати на р/р 31419544700005, код банку 37999680, код ЄДРПОУ 37999680, банк одержувач УДКС України в Комінтернівському (Слобідському) районі м. Харкова; 27913 (двадцять сім тисяч дев'ятсот тринадцять)грн., 71 коп. перерахувати на р/р 314195447000051, код банку 37999680, код ЄДРПОУ 37999680, банк одержувач УДКС України в Комінтернівському (Слобідському) районі м. Харкова.

Речові докази: блокнот чорного кольору з записами, договори фінансового кредиту, флеш-карта, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_5, три сім-карти, тримач мобільного телефону, купюра номіналом 2 грн., три банківських картки «ПриватБанк», «Імекс Банк» та «Альфа-Банк», два ключа «Лада», мобільний телефон «Samsung», імеі: НОМЕР_4,; футболка, кросівки та спортивні брюки ОСОБА_6; шорти та футболка ОСОБА_7; мобільний телефон «Samsung Duos» GT Е2021, imei: НОМЕР_5; НОМЕР_6; мобільний телефон «Keepon» imei: НОМЕР_7; НОМЕР_8; мобільний телефон «S-Tell M 700» imei: НОМЕР_9; НОМЕР_10, що перебувають на відповідальному зберіганні у камері схову СУ ГУНП в Харківській області - повернути законним власникам;

- 11 відрізків липкої стрічки зі слідами пальців рук, 11 конвертів із біологічними зразками ОСОБА_5, конверт із біологічними зразками ОСОБА_7 недопалки цигарок «Бонд» та «Президент», змиви РБК з заднього правого килимка та переднього правого сидіння, 2 змиву нашарування чорної речовини навколо отвору від кулі в голові зліва, три змиву біля різаної рани на передньої частині шиї, змив з правої поверхні шиї; змив з поверхні шиї; 2 мікрооб'єкта схожі на волосся; змив з внутрішньої ручки задньої правої двері; змив з внутрішньої річки передньої двері; змив з внутрішньої ручки задньої лівої двері; змив з ручки бардачка; змив з ручки задньої лівої двері; змив з ручки відкриття скла задньої лівої двері; змив з зовнішньої ручки лівої задній двері; змив з внутрішньої ручки лівої водійської двері; змив з ручки відкриття скла задньої правої двері; змив з зовнішньої ручки задньої правої двері; змив з внутрішній ручки правої двері; 11 ВЛС зі слідами рук з салону автомобіля; 3 чохла сидінь з салону автомобіля; ніж з нашаруванням бурого кольору, загальною довжиною 20,1см., що перебувають на відповідальному зберіганню у камері схову ВП ГУНП в Харківський області - знищити;

- зв'язку ключів (три штуки), свідоцтво о реєстрації транспортного засобу «ВАЗ-21099» д/н НОМЕР_2, що перебувають на відповідальному зберіганні згідно розписки у ОСОБА_15 та автомобіль НОМЕР_3, що перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_16 - вважати повернутими законним власникам;

- автомобіль «ВАЗ-2105», д/н НОМЕР_11, що перебуває на відповідальному зберіганні у Московському ВП ГУНП в Харківській області - повернути законному власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: О.О. Сугачова

Судді: Т.В. Поліщук

М.В. Мамалуй