Вирок № 65821026, 05.04.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/845/16-к

Номер провадження 1-кп/629/42/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шевцова О.А.,

секретаря судових засідань Торенко Ю.П.,

за участю

прокурора Черкас О.О.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників Остапенко С.Ю., Угринюк Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 16.03.2015 року Пирятинським районним судом Полтавської області за ст.185 ч. 2 КК України до обмеження волі строком два роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Самійлівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 17.06.2009 року Близнюківським районним судом Харківської області за ст.ст. 190 ч. 1, 309 ч. 1, 185 ч. 3, 187 ч. 3, 309 ч. 2, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком сім років один місяць, звільнений 13.11.2015 року по відбуттю строку покарання,

у скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

22 січня 2016 року, близько 21 години 10 хвилин, ОСОБА_2, знаходився разом з ОСОБА_3 біля магазину «АТБ» на мікрорайоні 4 в м. Лозова Харківської області, де побачив раніше незнайомого йому чоловіка - ОСОБА_6, який заходив до приміщення вищевказаного магазину «АТБ». Після цого, ОСОБА_3, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, запропонував ОСОБА_2 дочекатися поки ОСОБА_6 вийде з приміщення зазначеного магазину та відкрито заволодіти його майном, на що ОСОБА_2 дав згоду. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дочекалися коли ОСОБА_6 вийде з магазину «АТБ» та пішли слідом за ним з метою відкритого заволодіння його майном. Далі, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_3, знаходячись на ділянці місцевості, яка розташована поблизу жилих будинків № 33 та № 33 «А» на м-ні № 4 в м. Лозова Харківської області, збили з ніг ОСОБА_6 та стали наносити йому удари ногами по різним частинам тіла. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відкрито заволоділи майном ОСОБА_6, витягнувши з карману його куртки мобільний телефон марки «Samsung GT-E 1080», а з карману його спортивних штанів грошові кошти в сумі 1500 гривень, чим спричинили останньому матеріальний збиток на загальну суму 1500 гривень.

Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України визнав у повному обсязі, розкаявся, не оспорював обставини зазначені в обвинувальному акті та пояснив, що на початку 2016 року, він разом з ОСОБА_3, біля магазину «АТБ» побачили потерпілого ОСОБА_6 та вирішили заволодіти його майном. В подальшому вони його догнали, повалили на землю, нанесли декілька ударів та заволоділи гаманцем, в якому було 1500 грн та мобільним телефоном, який розбили.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України визнав у повному обсязі, розкаявся, не оспорював обставини зазначені в обвинувальному акті, надав показання, відповідно до яких, на початку 2016 року, він разом з ОСОБА_2, біля магазину «АТБ» побачили потерпілого ОСОБА_6 та вирішили заволодіти його майном. В подальшому вони його догнали, повалили на землю, нанесли декілька ударів та заволоділи гаманцем, в якому було 1500 грн та мобільним телефоном, який розбили.

Оскільки учасники судового провадження не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті, судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, допитавши у судовому засіданні обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, приходить до висновку, що вони своїми умисними протиправним діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинили злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який відноситься до тяжких злочинів, його наслідки, у вигляді спричинення шкоди потерпілому, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює, раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку встановленого вироком суду. Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та відшкодування збитків потерпілому, обставини, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що з метою виправлення обвинуваченого, а також досягнення мети покарання, необхідним покаранням ОСОБА_2, за вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, є покарання у вигляді позбавлення волі не на максимальний строк.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 вчинив злочин в період іспитового строку, встановленого вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 16.03.2015 року, яким йому визначене покарання у вигляді двох років обмеження волі із застосуванням іспитового строку в один рік, суд вважає необхідним остаточне покарання визначити на підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 16.03.2015 року. При складанні покарань за сукупністю вироків, суд перераховує менш суворий вид покарання у більш суворий, з урахуванням співвідношення визначеного п. «б» ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі. Таким чином, покарання призначене вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 16.03.2015 року, у перерахунку складає один рік позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення з 23.01.2016 року по 12.07.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

З урахуванням того, що у відношенні ОСОБА_2 вже було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави та останнього було звільнено у зв'язку із внесенням застави, даний запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд приходить до висновку про залишення ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави до набрання вироком законної сили.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який відноситься до тяжких злочинів, його наслідки, у вигляді спричинення шкоди потерпілому, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює, раніше судимий. Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, обставини, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що з метою виправлення обвинуваченого, а також досягнення мети покарання, необхідним покаранням ОСОБА_3, за вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, є покарання у вигляді позбавлення волі не на максимальний строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення з 27.07.2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити у вигляді тримання під вартою.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 331, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ст.ст. 71 ч. 1, 72 ч. 1 КК України, частково приєднати покарання призначене вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 16.03.2015 року, у вигляді одного місяця позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за сукупністю вироків покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки один місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення з 23.01.2016 року по 12.07.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили залишити без змін, у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення з 27.07.2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 27.07.2016 року.

Речові докази: фрагменти мобільного телефону «Samsung GT-E 1080», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити у власності ОСОБА_6

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя О.А. Шевцов