Рішення № 65820, 01.08.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2006 р. Справа № 13/250-ПД-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Друзяк К.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:

позивача - 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад-сервіс",

позивача-2 –Товариства з обмеженою відповідальністю „Тара-сервіс”,

до:

відповідача - 1 - Малого приватного підприємства "Селена",

відповідача-2 –Закритого акціонерного товариства „Херсонпостачзбут”,

про: 1) визнання недійсним договору оренди № 61 від 2 лютого 2004 року, укладеного між відповідачами; 2) зобов’язання МПП „Селена” звільнити складські приміщення за літерою „У” № 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 м кв, що розташовані на 5-му км Миколаївського шосе в м. Херсоні; 3) зобов’язання МПП „Селена” не чинити перешкоди позивачам в частині виконання умов договору щодо передачі спірних складських приміщень за актом приймання-передачі;

та за зустрічними вимогами:

відповідача-1 –(з урахуванням здійснених уточнень) про:

1) визнання за ним переважного права на придбання у власність складського приміщення № 3, розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км; 2) визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 27 квітня 2006 року, укладеного між позивачами, з визнанням МПП „Селена” покупцем у вказаному договорі (від 27.04.2006 р.) та зменшенням вартості придбаного майна на 38923,2 грн;

відповідача-2 –про:

1) визнання договору оренди № 61 від 2 лютого 2004 року, укладеного між ним та МПП „Селена” дійсним; 2) а також про визнання недійними договорів купівлі-продажу від 27 квітня 2006 року та від 15 травня 2006 року;

за участі представників сторін:

від позивача-1 –Саркісова К.М., Кузовова Н.М. (представники за дорученнями)

від позивача-2 –Дробінов С.С. (директор), Шинковська Г.В. (представник за дорученням),

від відповідача-1 –Кияшко О.О. (представник за дорученням),

від відповідача-2 –Теплова Я.С. (представник за дорученням),

в с т а н о в и в:

Відповідно до первісного позову заявлені вимоги ґрунтуються на положеннях частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України, відповідно до яких, на думку позивача, спірний договір є недійсним, оскільки укладений з дефектом суб’єктного складу, оскільки в момент його укладення ЗАТ „Херсонпостачзбут” не був його власником, що також суперечить положенням статті 761 названого Кодексу, за якою правом передачі майна у найм наділений лише його власник. Крім цього, на думку позивачів, спірний договір є недійсним на підставі положень статті 220 ЦК України, оскільки укладений без дотримання нотаріальної форми, котра є обов’язковою за частиною 2 статті 793 того ж Кодексу, за якою договір найму будівлі або іншої капітальної споруди, укладений строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Позивачі також вважають, що на підставі положень статей 48 та 49 Закону України „Про власність” МПП „Селана” повинен звільнити спірні приміщення, а також не чинити їм перешкоди по виконанню умов договору щодо передачі спірних складських приміщень за актом приймання-передачі, оскільки він знаходиться в них без належних на то підстав.

Відповідачами зазначені вимоги не визнаються з посиланням на законність укладеного спірного договору № 61, а також на безпідставність твердження про необхідність його нотаріального посвідчення, оскільки договір укладено менш ніж на 1 рік.

Поряд з цим, зустрічні позовні вимоги МПП „Селена” ґрунтуються на дійсності спірного договору № 61 з підстав його відповідності діючому законодавству. Переважність права на придбання у власність спірного майна відповідач-1 обґрунтовує положеннями частини 1 статті 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. В той же час, щодо недійсності договорів купівлі-продажу від 27 квітня 2006 року та від 15 травня 2006 року ним здійснені посилання лише на статті 203 та 205 ЦК України без конкретизації підстав недійсності договорів.

В свою чергу, зустрічні позовні вимоги ЗАТ „Херсонпостачзбут” ґрунтуються на положеннях частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України щодо недійсності договорів купівлі-продажу від 27 квітня 2006 року та від 15 травня 2006 року, оскільки, на його думку, предмет купівлі-продажу станом на час їх укладення перебував під арештом за рішеннями суду. Крім того, дійсність договору № 61 відповідач-2 обґрунтовує тим, що під час його укладення він діяв з відома власника майна, яким був ВАТ „Кредитпромбанк”.

З поданого позивачами відзиву на зустрічні вимоги вбачається, що вони ними не визнаються з посиланням на їх необґрунтованість, оскільки відповідач-1 не є наймачем в розумінні статті 777 ЦК України, оскільки користувався спірним майном без правових підстав з власником цього майна. Щодо недійсності договорів купівлі-продажу від 27 квітня 2006 року та від 15 травня 2006 року позивачі вказують на відсутність будь-яких порушень діючого законодавства при їх укладені, що досліджувалось також і нотаріусом при їх укладенні.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, що відбулися 4, 12, 19 та 26 липня з оголошенням перерви для винесення повного рішення до 1 серпня 2006 року. Поряд з цим слід зазначити, що в судове засідання, що відбулося 26 липня представник відповідача-2 в засідання не прибув, у зв’язку з чим розгляд справи проводився без його участі. Проте, в той же день до канцелярії суду о 9 годині 40 хвилин (розгляд справи розпочато о 9 годині 30 хвилин) надано клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою його представника. В день розгляду справи це клопотання не розглядалось, оскільки надійшло після початку розгляду справи та після усної ухвали суду про розгляд справи без його участі.

Під час розгляду справи МПП „Селена” були здійснені уточнення та доповнення позовних вимог, відповідно до яких зазначені вище вимоги доповнено вимогою про визнання дійсним договору оренди № 61 складу № 3 складського приміщення № 25-28 складського корпусу № 2, вказаного на генеральному плані під літерою „У”, укладеного між МПП „Селена” та ЗАТ Лізингова компанія „Укрінкомліз”. Клопотання МПП „Селена” в цій частині судом відхилено у зв’язку з тим, що ЗАТ Лізингова компанія „Укрінкомліз” не є стороною у даній справі, а тому зустрічні вимоги не можуть бути заявлені до особи, яка не приймає участі в розгляді цієї справи, що слідує з положень статті 60 ГПК України.

Ухвалою суду від 12 липня поточного року з метою встановлення обставин фактичного перебування МПП „Селена” саме в приміщеннях № 25, 26, 27, 28 літери „У” був викликаний в судове засідання спеціаліст Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, оскільки на підставі положень статті 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. На вимогу суду в судовому засіданні, що відбулося 19 липня, судом отримано усні пояснення від спеціаліста Херсонського ДБТІ Івановської Т.В. щодо придбання ТОВ „Тара-сервіс” за договором купівлі-продажу від 27.04.2006 року саме складських приміщень за літерою „У” № 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 м кв, що розташовані на 5-му км Миколаївського шосе в м. Херсоні; що відповідає генеральному плану, який міститься в інвентарній справі Херсонського ДБТІ.

Поряд з цим, за участі цього ж спеціаліста судом з виїздом на місцезнаходження спірного майна було досліджено фактичне перебування в ньому МПП „Селена”, що відображено у відповідному протоколі.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 27 квітня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Склад-сервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тара-сервіс” укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна (т. 1, а.с. 49-50), відповідно до якого ТОВ „Склад-сервіс” передає у власність ТОВ „Тара-сервіс” нежиле нерухоме майно, а саме приміщення № 25, 26, 27 та 28 із літери „У”, загальною площею 1718,8 кв м, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й кілометр. За змістом пункту 3.1. договору сторони встановили, що передача відчужуваного майна повинна здійснюватись за актом приймання-передачі в строк не пізніше 10 днів з дня укладення договору.

Викладені умови договору свідчать про те, що він, дійсно, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, оскільки відповідає положенням статті 655 Цивільного кодексу України, за якою за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 статті 656 того ж кодексу встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Як зазначено вище, названий договір посвідчено нотаріально, що відповідає вимогам частини 1 статті 657 ЦК України, якою визначено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Безпосередньо з названого договору, а також наявних у справі матеріалів слідує, що право власності продавця, тобто ТОВ „Склад-Сервіс”, на предмет купівлі-продажу досліджувалось нотаріусом при укладенні договору та підтверджується договором купівлі-продажу від 15 червня 2005 року (т. 1, а.с. 46-47), а також Витягом з Державного реєстру правочинів (т. 1, а.с. 48), згідно до яких нежиле нерухоме майно, а саме приміщення № 25, 26, 27 та 28 із літери „У”, загальною площею 1718,8 кв м, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й кілометр; належали в момент укладення договору ТОВ „Склад-Сервіс”.

Зокрема, за цим договором (від 15.06.2005 р.), а також актом приймання-передачі від 15 червня 2006 року (т. 1, а.с. 47) ТОВ „Склад-Сервіс” придбало у Закритого акціонерного товариства „Лізингова компанія „Укрінкомліз” складські приміщення, позначені на генеральному плані Херсонського державного бюро технічної інвентаризації літерою „У” за номерами 1-28, загальною площею 5085,4 кв м, які знаходяться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й кілометр.

Поряд з цим слід зазначити, що відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області у справі № 2/2052 від 20 квітня 2006 року (т. 1, а.с. 80) накладено арешт на складські приміщення складу № 2 складського корпусу № 2 під літерою „У”, який знаходиться по Миколаївському шосе, 5-й кілометр в м. Херсоні. На виконання цієї ухвали постановою відділу Державної виконавчої служби у Комсомольському районі м. Херсона від 21 квітня 2006 року (т. 1, а.с. 81) здійснено виконавчі дії по накладенню арешту, про що повідомлено Херсонське державне бюро технічної інвентаризації.

В той же час, з вказаних документів не вбачається, що арешт накладено саме на нежиле нерухоме майно, а саме приміщення № 25, 26, 27 та 28 із літери „У”, загальною площею 1718,8 кв м, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й кілометр; оскільки судом накладено арешт на приміщення складу № 2 складського корпусу № 2 літеру „У”, якого відповідно до Генерального плану Херсонського державного бюро технічної інвентаризації не існує. Ця обставина також була підтверджена поясненнями викликаного в судове засідання спеціаліста Херсонського державного бюро технічної інвентаризації.

За змістом частини 1 статті 215 та частини 1 статті 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог ЦК України та іншого законодавства.

В даному випадку ті обставини, на які посилаються відповідачі щодо недійсності вказаних вище договорів купівлі-продажу, укладених позивачами, не надають підстав для ствердження про їх недійсність, оскільки порушень діючого законодавства при їх укладенні ними не порушено, а тому позовні вимоги відповідачів за зустрічними позовами про визнання недійсним зазначеного договору від 27.04.2006 задоволенню не підлягають.

Таким чином судом констатується факт належності нежилих приміщень № 25, 26, 27 та 28 із літери „У”, загальною площею 1718,8 кв м, що знаходяться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й кілометр; саме ТОВ „Тара-севіс”, яке набуло їх за правочином, що відповідає статті 328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Тара-сервіс” та ТОВ „Склад-сервіс” не в змозі виконати умови договору купівлі-продажу щодо передачі предмету купівлі-продажу за актом приймання-передачі, оскільки в них знаходиться МПП „Селена”, що не оспорюється останнім.

Судом встановлено, що МПП „Селена” перебуває у спірних приміщеннях на підставі укладеного між ним та ЗАТ „Херсонпостачзбут” договору оренди № 61 від 2 лютого 2004 року (т. 1, а.с. 56). Зокрема, за змістом цього договору відповідач-2 передав відповідачу-1 в тимчасове оплатне користування складське приміщення площею 2000 кв м, що знаходиться по Миколаївському шосе, 5-й кілометр в м. Херсоні, на строк з 2 лютого 2004 року до 1 січня 2005 року. Цей договір не посвідчувався нотаріально, оскільки за твердженнями відповідачів він не потребував нотаріального посвідчення через укладеність менш ніж на 1 рік.

Безпосередньо факт передачі в оренду приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 2 лютого 2004 року (т. 1, а.с. 58).

В подальшому дія договору оренди № 61 між відповідачами продовжувалась укладенням додаткових угод від 1 січня (т. 1, а.с. 60) та 10 травня 2005 року (т. 1, а.с. 61), а також від 1 березня 2006 року (т. 1, а.с. 59) на строк відповідно до 31 грудня 2005 р., 10 квітня 2006 р. та 1 лютого 2007 р. Таким чином, на даний час договір оренди № 61 діє до 1 лютого 2007 року.

Аналіз викладених умов договору № 61 дає підстави стверджувати, що він за своєю юридичною сутністю є договором найму (оренди). Зокрема, за статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Також вказаний договір підлягає регулюванню серед іншого положеннями статті 793 ЦК України. Так, за змістом цієї статті договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. У випадку укладення такого договору на один рік і більше такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.

В даному випадку, як слідує з викладених обставин, договір оренди № 61, фактично, укладено більш ніж на 1 рік, так як він не припиняв своєї дії через неодноразову пролонгацію, а тому за змістом вказаної правової норми підлягав нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За таких обставин слід дійти до висновку що договір оренди № 61 є нікчемним та не може бути визнаний дійсним за частиною 2 тієї ж статті 220, оскільки відповідачами не доведено факту ухилення одного з них від його нотаріального посвідчення.

Крім цього, слід зазначити, що за змістом статті 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Проте, в даному випадку відповідач-2 не був ні власником спірного майна, що передавалось в оренду за договором № 61, ні особою, якій належало право на укладання такого договору, оскільки згідно до пункту 6.2.7. договору оренди нежилих приміщень № 07а/04 від 29 жовтня 2004 року (т. 1, а.с. 51-54), укладеного між Закритим акціонерним товариством „Лізингова компанія „Укрінкомліз” та ЗАТ „Херсонпостачзбут”, останньому було заборонено здавати об’єкт оренди в іншу оренду (тобто суборенду) без письмового дозволу орендодавця, яким за договором було ЗАТ Лізингова компанія „Укрінкомліз”.

Приймаючи до уваги викладені обставини та враховуючи положення частини 2 статті 215 ЦК України, відповідно до якої недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), і у такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, судом констатується факт нікчемності спірного договору № 61, у зв’язку з чим в задоволенні позовних вимог за первісним позовом в частині визнання його недійсним слід відмовити. В свою чергу і в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відповідача-2 про визнання договору № 61 також слід відмовити з викладених вище обставин.

Разом з тим, статтями 386 та 387 ЦК України визначена правова формула, за якою власник майна, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, а також має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зважаючи, що відповідач-1 на даний час володіє спірним майном, що належить позивачу-2 на праві власності, без відповідних на то правових підстав, а також вчиняє перешкоди у виконанні позивачами своїх обов’язків за договором в частині приймання-передачі майна за відповідним актом приймання-передачі, позовні вимоги в цій частині первісного позову підлягають задоволенню.

При цьому судом враховується, що доказами володіння відповідачем-2 спірним майном є безпосереднє підтвердження ним даного факту, що викладені у відзиві, а також протокол дослідження доказів від 19.07.2006 р.

За таких обставин заперечення відповідачів, висловлені у відзивах на первісний позов та в усному порядку під час судового розгляду справи, до уваги судом не приймаються, оскільки вони спростовуються викладеними вище обставинами.

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом відповідача-1 в іншій частині, а саме щодо визнання за ним переважного права на придбання у власність складського приміщення № 3, розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км; та зменшенням вартості придбаного майна на 38923,2 грн, слід зазначити, що вони не підлягають задоволенню, оскільки ним обрано спосіб захисту порушених прав, який не встановлено нормами статей 20 Господарського кодексу України та 16 Цивільного кодексу України. Зокрема, цими статтями визначені конкретні способи захисту порушених прав, серед яких обраний відповідачем-1 спосіб відсутній.

В свою чергу, позовні вимоги відповідача-2 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16 травня 2006 року, укладеного між позивачами щодо купівлі-продажу іншої частини складського приміщення, задоволенню не підлягають, оскільки укладенням цього договору не порушуються його права за інтереси, зокрема, з тих підстав, що він не є учасником договору та предметом купівлі-продажу є майно, що не належить відповідачу-2.

Приймаючи до уваги викладені обставини сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача-1, оскільки саме його дії спричинили подання позову, а сплачене державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення відповідачів за зустрічними позовними заявами підлягає покладенню на них.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2. Зобов’язати Мале приватне підприємство „Селена” (розташоване за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 72; розрахунковий рахунок 260072217540 в ХФ КБ „Приватбанку”, МФО 352479, код 19221886) звільнити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тара-сервіс” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул.. Нестерова, буд.. 2-В; розрахунковий рахунок26005052302118 в ХФ КБ „Приватбанку”, МФО 352479, код 31917754) складські приміщення за літерою „У” № 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 м кв, що розташовані на 5-му км Миколаївського шосе в м. Херсоні. Видати наказ.

3. Зобов’язати Мале приватне підприємство „Селена” (розташоване за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 72; розрахунковий рахунок 260072217540 в ХФ КБ „Приватбанку”, МФО 352479, код 19221886) не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „Тара-сервіс” (розташованому за адресою: м. Херсон, вул.. Нестерова, буд.. 2-В; розрахунковий рахунок26005052302118 в ХФ КБ „Приватбанку”, МФО 352479, код 31917754) та Товариству з обмеженою відповідальністю „Склад-сервіс” (розташованому за адресою: м. Київ, провулок Госпітальний, буд.. 1-А, кв. 63; розрахунковий рахунок 26005304819 в ХФ КБ „Західінкомбанк” м. Херсон, МФО 352327, код 32664904) в частині виконання умов договору купівлі-продажу від 27 квітня 2006 року щодо передачі складських приміщень за літерою „У” № 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 м кв, що розташовані на 5-му км Миколаївського шосе в м. Херсоні; за актом приймання-передачі. Видати наказ.

4. В іншій частині первісного позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. В задоволенні позовних вимог за зустрічними позовами відмовити.

Суддя М.К. Закурін