Ухвала суду № 65819384, 05.04.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/18689/14-ц Номер провадження 22-ц/786/568/17Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Кузнєцової О.Ю.,

секретар: Радько О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 27 березня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності.

У позові банк просив в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором №223МКК-388 (№10801912000 реєстраційний номер) від 26.10.2005 року у розмірі 27423, 77 доларів США, що згідно курсу НБУ становм на 03.11.2014 року складає 355158, 28 грн. перед ПАТ «Дельта Банк», звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно нежитлові приміщення під №51 (магазин непродовольчих товарів), що складаються в цілому з: нежитлових приміщень в будинку літ. «А-1», загальною площею 50,9 кв.м та сараю, площею 6,0 кв.м, які знаходяться по вул. Фрунзе у м.Полтаві, шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ «Дельта Банк» вказаного предмета іпотеки.

Також позивач просив визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на вказане нерухоме майно, виселити, зняти з реєстрації ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобовязати відповідача передати ПАТ «Дельта Банк» правовстановлюючі документи на предмет іпотеки (свідоцтво про право власності, державний акт), ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують обєкт нерухомості (технічний паспорт на будинок) та інші документи передбачені Постановою КМУ №868 від 17.10.2013 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 27 березня 2015 рокуу задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності відмовлено в повному обсязі у звязку з пропуском строку позовної давності.

ПАТ «Дельта Банк»оскаржило рішення суду, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов банку задовольнити в повному обсязі. Вважає, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 26 жовтня 2005 року між АКІБ «УкрСиббанк» (зараз - ПАТ «УкрСиббанк») та відповідач, яким є ОСОБА_2, було укладено договір про надання останньому споживчого кредиту № 223МКК-388 (№10801912000 - реєстраційний номер).

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 отримав у кредит 67 000 доларів США, який зобовязувався повернути у повному обсязі в строк до 25 жовтня 2015 року або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.

АКІБ «УкрСиббанк» свої зобовязання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит в сумі 67 000,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № б/н від 26.10.2005 року, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

21.07.2009 року до договору іпотеки були внесені зміни щодо предмета іпотеки, зокрема, передано в іпотеку нежитлові приміщення (магазин непродовольчих товарів), що складаються в цілому з: нежитлових ггриміщень_в будинку літер «А-1», загальною площею: 50,9 кв. м. та сараю площею: 6,0 кв. м., які знаходяться по вулиці Фрунзе, 51 у місті Полтаві.

08 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» відступило свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за вищевказаним кредитним договором Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», що підтверджується випискою з договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року та актом прийому-передачі документації, що додані до позовної заяви.

У порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед ПАТ «УкрСиббанк», а потім позивачем, виникла заборгованість у розмірі 27 423,77 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 03 листопада 2014 року є еквівалентом 355 158, 28 грн., дана обставина підтверджується довідкою про стан заборгованості.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Як видно із договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, позивач заключив цей договір з ПАТ «УкрСиббанк» 8 грудня 2011 року.

Згідно цього договору продавець ПАТ «УкрСиббанк» продав (відступив) права вимоги за кредитами та передав їх позивачу (п. 21 договору).

Таким чином, строк позовної давності наступив 8 грудня 2011 року.

Із позовної заяви позивача видно, що позов був предявлений після 10 грудня 2014 року (середа), а тому трирічний строк для предявлення позову пройшов.

У п. 31 Постанови №7 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному звязку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

У звязку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони предявлення окремих вимог у звязку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», то вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи)».

Так як звернення стягнення на предмет іпотеки є додатковою вимогою відносно вимоги про стягнення заборгованості, правила про застосування позовної давності відповідно до ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» стосуються і вимоги про звернення стягнення.

Окрім того, у позовній заяві відсутній детальний розрахунок заборгованості відповідача по даному договору.

При таких обставинах суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що у позові слід відмовити за пропуском строків позовної давності.

За таких обставин, судова колегія суддів дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 27 березня 2015 року та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 27 березня 2015 року- залишити без змін..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підписи) ОСОБА_3

ОСОБА_4

З оригіналом згідно: ОСОБА_1