Ухвала суду № 65819196, 30.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ К/800/25114/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді Мороза В.Ф.,

суддів: Донця О.Є.,

Шведа Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області , Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» звернулося з позовом про визнання протиправною відмови Запорізької митниці Міндоходів у поверненні ПАТ «Дніпроспецсталь» суми митних платежів за ВДМ № 112030000/2012/020215 від 14.11.2012 у розмірі 41506 грн. 85 коп., визнання неправомірною бездіяльності Митниці щодо ненадання ГУ ДКСУ у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» надмірно сплачених митних платежів за ВДМ № 112030000/2012/020215 від 14.11.2012 у розмірі 41506 грн. 85 коп. та стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» переплати ввізного мита у сумі 41506 грн. 85 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано протиправною відмову митниці у поверненні ПАТ "Дніпроспецсталь" суми митних платежів за ВДМ № 112030000/2012/020215 від 14.11.2012 у розмірі 41506 грн. 85 коп. Визнано неправомірною бездіяльність митниці щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" надмірно сплачених коштів за ВДМ № 112030000/2012/020215 від 14.11.2012 у розмірі 41506 грн. 85 коп. Стягнуто з державного бюджету України на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" переплату ввізного мита у сумі 41506 грн. 85 коп.

У касаційній скарзі митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Судова колегія вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 у справі № 808/4566/13-а задоволено позов ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" до Запорізької митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості. Визнано протиправними та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2012/000466/1 від 13.11.2012 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2012/00682 від 13.11.2012 за ВМД № 112030000/2012/020130 (з урахуванням Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014).

У зв'язку із набранням вищевказаним судовим рішенням законної сили позивач звернувся до Митниці із заявою від 18.07.2014 про повернення надмірно сплачених до бюджету грошових коштів за ВМД № 112030000/2012/020215 від 14.11.2012 у сумі 41506 грн. 85 коп..

01.08.2014 Митниця надала позивачу відповідь, у якій щодо повернення надмірно сплачених до бюджету грошових коштів за ВМД № 112030000/2012/020215 від 14.11.2012 у сумі 41506 грн. 85 коп. відповідач повідомив, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 по справі № 808/4566/13-а з урахуванням постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду виконана в частині скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2012 № 112030000/2012/000466/1 та картки відмови від 13.11.2012 № 112030000/2012/00682. Щодо повернення надмірно сплачених платежів у сумі 41506 грн. 85 коп. митницею зазначено, що в зазначеній частині позовних вимог позивачу відмовлено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Частиною третьою статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - МК) передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364) (далі - Порядок повернення) визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2- 4 розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

За пунктами 2, 3 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 (надалі - Порядок взаємодії) повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі Висновку про повернення. Зазначений Висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган ДКУ готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

При цьому виходячи зі змісту пункту 11 Порядку повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.

Аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постановах від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-268а14, 21-391а14), 25 листопада 2014 року (справа № 21-338а14), від 03 листопада 2015 року (справи №21-422а15) зазначив, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. При цьому, у постанові від 03 листопада 2015 року №21-2220а15 Верховний Суд України вказав, що у випадку необґрунтованої відмови митного органу у здійсненні митного оформлення товару та надмірною у зв'язку із цим сплатою декларантом митних платежів, належним способом захисту є зобов'язання митницю скласти та надати управлінню ДКСУ висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Встановлені у справі обставини свідчать, що надмірна сплата митних платежів відбулась внаслідок помилки митного органу у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару, скасованого на підставі рішень у справі №808/4566/13-а в подальшому. Крім того, позивач звернувся до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів у встановленому порядку .

Враховуючи вищезазначені норми суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що Митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, а тому така бездіяльність митного органу в частині ненадання висновку про повернення суми надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість по вантажно-митній декларації є протиправною.

Водночас, суд касаційної інстанції вбачає підстави для зміни рішення апеляційного суду в частині стягнення на користь позивача надмірно сплачених митних платежів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2442 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В постанові Верховного Суду України від 16.09.2015р. у справі № 21-1465а15 зазначено, що: "Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 БК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

За таких обставин вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".

У зв'язку з цим, Верховний Суд України дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання митний орган надати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів до казначейської служби.

Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Щодо доводів митниці про прийняття в подальшому Вищим адміністративним судом України рішення, яке впливає на наявність підстав для повернення товариству надмірно сплачених платежів, то відповідно до статті 220 КАС України суд касаційної інстанції зокрема перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні. Оскаржувані судові рішення прийняті на підставі визнаних, відомих та встановлених обставин, що мали місце на момент вирішення ними спору.

Наведені митницею обставини, у випадках, передбачених законом, можуть бути підставою ініціювання процедури перегляду прийнятих судових рішень у визначений процесуальним законом спосіб.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів задовольнити частково.

Змінити постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року в частині стягнення з державного бюджету на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" переплату ввізного мита у сумі 41506 грн. 85 коп. В цій частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

Є.Ю. Швед

О.Є Донець