Ухвала суду № 65818900, 30.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ К/800/20761/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представника позивача Перевозника П.М.,

представника відповідача Пальцун С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування та пені, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф» (далі -позивач, ТОВ «Тріумф) звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо повернення ТОВ «Тріумф» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року в сумі 9722495,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року в сумі 9722495 грн.; стягнути з Державного бюджету України пеню за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року в сумі 2304311,22 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року:

- адміністративний позов задоволено частково;

- визнано протиправною бездіяльність Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо неповернення позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року у розмірі 9722495,00 грн.;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року у розмірі 9722495 грн.;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року у розмірі 2304311,22 грн.;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було спростовано факту правомірності формування податкового кредиту, сума, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування в загальному розмірі 9722495, підлягає стягненню з Державного бюджету України разом із пенею за прострочення виконання вказаного платежу у розмірі 2304311,22 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено та викладено абзаци перший, другий та третій її резолютивної частини в наступній редакції:

- визнано протиправною бездіяльність Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо неподання до Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області висновку про суму бюджетного відшкодування ПДВ;

- зобов'язано Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління державної фіскальної служби у Київській області подати до Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області висновок про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ на користь ТОВ «Тріумф» за липень та вересень 2014 року у розмірі 9722495 грн. та пеню за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року у розмірі 2304311,22 грн.;

- в іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року - залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції погодився з його висновком, однак зазначив, що правильним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання податкового органу до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що з огляду на Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 року та Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної казначейської служби України № 68/23 від 03.02.2011 року, - подання висновків про відшкодування ПДВ до казначейської служби податковий орган подає в день отримання відповідної узагальненої інформації з органів Міндоходів України вищого рівня, або наступного робочого дня (в разі надходження реєстру поза межами робочого дня). Оскільки узагальнена інформація щодо обсягів бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу до відповідача не надходило, тому відсутні законні підстави для відшкодування заявлених позивачем сум ПДВ.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки при його ухваленні не було допущено порушення норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року, у якому визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 8813918,00 грн.

У жовтні 2014 року позивачем до Броварської ОДПІ подано звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, в якій визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 908577,00 грн.

До уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року та звітної податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року позивачем, у тому числі, додано розрахунок бюджетного відшкодування (ДЗ), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4).

У період з 16.12.2014 року по 19.12.2014 року на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п. 200.11 ст. 200 ПК України посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Тріумф» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень та вересень 2014 року.

Результати перевірки оформленні довідкою від 19.12.2014 року № 31/10-06-15-01-09/31829270.

За висновками перевірки, порушень при відображенні ТОВ «Тріумф» в уточнюючому розрахунку за липень 2014 року та податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 року бюджетного відшкодування у загальному розмірі 9722495,00 грн. не встановлено.

Однак, зазначену суму податку на додану вартість відповідачами ТОВ «Тріумф» не відшкодовано.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ визначено ст. 200 ПК України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою від 17.01.2011 року № 39 (далі -Порядок).

Пунктом 200.7 статті 20 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.12 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст.ст. 73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування ПДВ, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування ПДВ (далі - висновок), у якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. І протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ, - подає такий висновок органові державної казначейської служби (пункт 7 Порядку).

У справі, що розглядається, суди встановили, що за результатами перевірки позивача посадовими особами відповідача складено довідку у якій зазначено про відсутність порушень при відображенні позивачем в уточнюючому розрахунку за липень 2014 року та податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 року бюджетного відшкодування у загальному розмірі 9722495,00 грн.

Проте висновок із зазначенням відповідної суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, ДПІ не подала, при цьому податкове повідомлення із зазначенням підстав відмови у наданні бюджетного відшкодування ТОВ «Тріумф», як того вимагає п. 200.14 ст. 200 ПК України, не надіслала.

За правилами п. 200.13 ст. 200 ПК України та п. 9 Порядку на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст. 200 ПК України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення. Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Отже, вимога позивача про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту його прав. Таким чином, висновок суду першої інстанції про можливість задоволення вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ зроблене із неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, що правильно виправлено судом апеляційної інстанції.

Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про суми відшкодування ПДВ має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Тому в цьому випадку правильним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.09.2015 року № 21-881а15-2 та від 02.12.2015 року № 21-2650а15-2.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів платника податків, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України та заявлених вимог, адміністративний позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання податкового органу надати органу казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету та пені за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь позивача.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі № 810/4997/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Ухвала в повному обсязі складена 04.04.2017 року.