Ухвала суду № 65818804, 06.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 705/7265/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазуренко Ю.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області, третя особа: Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради Черкаської області про визнання неправомірним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області, третя особа: Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради Черкаської області про визнання неправомірним та скасування рішення.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2017 року провадження у вказаній справі закрито.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2017 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і постановити ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом, за змістом якого зазначила, що в 1993 році її батько з дозволу влади та усного дозволу власника частини будинку по пров. Привокзальному, 10 встановив гараж, облаштувавши під ним підмурок, а після смерті батька позивач успадкувала його майно, у тому числі вказаний гараж (посилань на правовстановлюючі документи в адміністративному позові немає). Одночасно, 27.10.2016р. виконком Уманської міської ради прийняв рішення № 289 «Про демонтаж тимчасових споруд на території міста Умань встановлених з порушенням законодавства», в додатку до якого зазначений відповідний гараж. Позивач вважає, що вказане рішення виконавчого комітету підлягає визнанню неправомірним та скасуванню, оскільки воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України та порушує її права, в тому числі гарантовані Конституцією України.

Закриваючи провадження в даній справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду за правилами КАС України в порядку адміністративного судочинства, оскільки підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з тих підстав, що характер правовідносин між сторонами в справі є цивільно-правовим.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що спір в справі стосується рішення відповідача про демонтаж тимчасових споруд.

Позивач вважає, що вказане рішення порушує її права як користувача зазначеним вище гаражем.

Судом першої інстанції було встановлено, що посилання на правовстановлюючі документи в адміністративному позові відсутні.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому до юрисдикції адміністративних судів належать не усі публічно-правові спори, а лише ті, одним із учасників яких є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З урахуванням вказаного вище та того, що спір не стосується права власності позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що предметом розгляду даної справи є рішення органу місцевого самоврядування, який у спірних правовідносинах здійснює владні управлінські функції, а тому даний спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про закриття провадження в даній справі, оскільки підстави для цього відсутні.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2017 року - скасувати, а справу направити до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 06.04.2017 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.