Ухвала суду № 65818518, 05.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № з826/18436/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балась Т.П. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Канівець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, як правонаступника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на його користь середньомісячний заробіток за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2016 у справі №826/10873/13-а з приводу поновлення на роботі з 11.12.2013 по 13.10.2014 включно у сумі 70 491, 52 грн. шляхом здійснення її перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 300335, отримувач - ОСОБА_2, ідентифікаційний код отримувача НОМЕР_2).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, як правонаступника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2, середньомісячний заробіток за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2016 у справі № 826/10873/13-а з приводу поновлення на роботі з 11.12.2013 по 13.10.2014 включно у сумі 70 491, 52 грн. (сімдесят тисяч чотириста дев'яносто одна грн. 52 коп.) шляхом здійснення її перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 300335, отримувач - ОСОБА_2, ідентифікаційний код отримувача НОМЕР_2).

Не погоджуючись з прийнятою постановою Київська міська митниця Державної фіскальної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідач, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 29.09.1997 по 26.06.2013 проходив службі в Київській регіональній митниці та з 03.03.2012 обіймав посаду начальника аналітичного відділу Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської регіональної митниці.

Наказом Київської регіональної митниці Державної митної служби України № 759-К «Про припинення перебування на державній службі» від 26.06.2013 позивача було звільнено з митних органів за порушення Присяги державного службовця, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов'язків та основних обов'язків державних службовців відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення заробітку задоволено частково. Зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів поновити ОСОБА_2 на рівнозначній посаді у порівнянні з тією, яку він займав на час звільнення. Зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів нарахувати ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 27.06.2013 по 10.12.2013 року в розмірі 40 136,32 грн. 32 коп. та провести їх виплату за виключенням загальнообов'язкових платежів (податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску).

В подальшому наказом № 1558-о від 14.10.2014 ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника аналітичного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської регіональної митниці з 27.06.2013, переведено ОСОБА_2, з 14.10.2014 на посаду головного державного інспектора відділу контролю за переміщеннями товарів Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з посадовим окладом зі штатним розписом митниці.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивача поновлено на посаді відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013, в той же час, фактично рішення виконано наказом від 14.10.2014, тобто через десять місяців після винесення судового рішення про поновлення на посаді.

У зв'язку із порушенням відповідачем права на отримання позивачем середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня ухвалення у адміністративній справі 826/10873/13-а постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 по день поновлення на роботі 14.10.2014, тобто за час затримки виконання судового рішення, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову та стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 11.12.2013 по 13.10.2014.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції про правомірність стягнення коштів з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Із змісту наведеної норми вбачається, що обов'язок виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, є видом відповідальності роботодавця за дії, пов'язані із такою затримкою.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому пунктом 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Необхідно зазначити, що розрахунок суми середньомісячного заробітку за час затримки виконання постанови суду сторонами не оспорюється.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

При присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час (абзац 2 пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 поновлено на посаді відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013, разом з цим фактично рішення виконано наказом від 14.10.2014, тобто через десять місяців після винесення судового рішення про поновлення на посаді.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на користь позивача обґрунтовано підлягає стягненню сума середньомісячного заробітку за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2016 у справі №826/10873/13-а.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про неможливість своєчасного поновлення ОСОБА_2, з огляду на відсутність рівнозначної посади, так як на виконання постанови суду, що набрала законної сили та відповідно до вимог чинного законодавства, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен негайно бути поновлений на попередній роботі.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 06 квітня 2017 року.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.