Вирок № 65818221, 05.04.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 409/1994/15-к

Провадження № 11-кп/782/379/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого судді О.В.Чобур,

суддів: Ю.В.Чорнобривко, А.В.Юрченко,

секретаря Я.Г.Подрябінкіна,

за участю:

прокурора А.В.Гринюк,

представників потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_3, прокурора Біловодського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Шуліки Є.В. на вирок Білокуракинського районного суду Луганської області від 11 листопада 2016 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Луб`янка Білокуракинського району Луганської області, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, не працююча, раніше не судима, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнана винною та засуджена за ч.2 ст. 191 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з бухгалтерським обліком та звітністю на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку на два роки, з покладенням відповідних обов`язків згідно п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

За ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_3 виправдано за недоведеністю наявності в її діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили щодо ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання залишено без змін.

Цивільний позов старшого прокурора прокуратури Білокуракинського району Луганської області Кондака С.В. в інтересах держави в особі УДППЗ «Укрпошта» про відшкодування шкоди, завданої злочином, задоволено в сумі 20691 грн. 88 коп.

Судові витрати за проведення експертиз постановлено стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3

Питання про речові докази вирішені згідно ст. 100 КПК України.

В с т а н о в и л а :

Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_3 визнана винною у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за наступних обставин.

З 15.10.2013 року по 06.10.2014 року ОСОБА_3 перебувала на посаді начальника відділення зв'язку, розташованого за адресою: вул. Перемоги, 48 у с.Нещеретове Білокуракинського району Луганської області ЦПЗ №7 Луганської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Згідно посадової інструкції начальника відділення поштового зв'язку в її обов'язки входило: знати законодавчі та нормативні акти, що необхідні для якісного та своєчасного виконання посадових обов'язків, забезпечувати якісне надання послуг поштового зв'язку населенню, підприємствам, установам, організаціям, забезпечувати збереження готівки, поштових відправлень, товарно-матеріальних цінностей, виробничих і касових документів, створення безпечних умов праці персоналу у межах своїх повноважень, контролювати підпорядкованих працівників в частині виконання нормативних документів, проводити аналіз показників якості роботи та виконання плану роботи, керувати працівниками відділення, а при необхідності працівниками прикріплених до нього пунктів і пересувних відділень поштового зв'язку та вона несла відповідальність за правильну тарифікацію і своєчасне та повне оприбуткування плати за послуги поштового зв'язку, одержання підкріплень готівки, здача та відправлення надлімітних залишків грошей до головної каси відособленого виробничого підрозділу, своєчасне та якісне складання звітів, достовірність статистичних даних, правильне ведення касових операцій, повне, своєчасне оприбуткування по касовому звіту та списання у видаток готівки, товарів роздрібної торгівлі, знаків поштової оплати та інших матеріальних цінностей.

Згідно договорів про матеріальну відповідальність від 15 жовтня 2013 року та 19 лютого 2014 року між ОСОБА_3 та Центром поштового зв'язку №7 Луганської дирекції УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_3 зобов'язується: дбайливо відноситися до переданих їй для зберігання та інших цілей матеріальних цінностей підприємства та приймати заходи до відвертання шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, які погрожують забезпеченню збереження ввірених їй матеріальних цінностей; вести облік, складати та надавати в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки ввірених їй матеріальних цінностей; приймати участь у інвентаризації довірених їй матеріальних цінностей.

ОСОБА_3, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, починаючи з жовтня 2013 року по 1 жовтня 2014 року, перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні відділення поштового зв'язку с. Нещеретове Білокуракинського району Луганської області ЦПЗ №7 ЛД УДППЗ «Укрпошта», приймаючи комунальні платежі від населення за газ та електроенергію, перекази з післяплати за посилки та інші платежі, користуючись ввіреними їй грошима, що перебували у її віданні, шляхом виведення обігових коштів з каси, а саме понадлімітних залишків готівки, частково оприбутковуючи їх у касовому звіті, незаконно привласнила грошові кошти в сумі 20691 гривень 88 копійок.

Незаконно привласненими грошима ОСОБА_3 розпорядилася на власний розсуд, заподіявши УДППЗ «Укрпошта» матеріальної шкоди на суму, встановлену висновком економічної експертизи 20691 гривня 88 копійок.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачувалася в тому, що перебуваючи на посаді начальника відділення зв'язку с. Нещеретове Білокуракинського району Луганської області ЦПЗ №7 ЛД УДППЗ «Укрпошта» упродовж періоду з 15.10.2013 року по 01.10.2014 року виготовляла офіційні документи, що містять інформацію, яка частково не відповідає дійсності, тобто вчиняла службові підроблення з метою досягнення єдиної мети - приховання привласнення грошей в сумі 20757 грн. 37 коп.

Перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні відділення поштового зв'язку с.Нещеретове Білокуракинського району Луганської області ЦПЗ №7 ЛД УДППЗ «Укрпошта», що знаходиться за адресою: Луганська область Білокуракинський район с. Нещеретове, ОСОБА_3 внесла неправдиві відомості про прибуткові суми до касових звітів, які є обліковими регістрами, форма яких затверджена наказом УДППЗ «Укрпошта» «Про облікову політику» № 01 від 02.01.2007 року та мають статус офіційних документів.

Зокрема, 15.10.2013 року ОСОБА_3 внесла неправдиві відомості до касового звіту за цей день, згідно касового звіту виплачено переказів на суму 1501, 27 грн., однак фактично в касовій стрічці, що є первинним підтверджуючим документом зазначені виплати відсутні. Також у даному касовому звіті зазначено надходження до каси 20,00 грн. як плата за телефон та 3,00 як недобір за рекламацію, однак ці платежі відсутні у касовій стрічці та у реєстрі платежів за телефон.

16.10.2013 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 25,43 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 203,19 грн.

26.10.2013 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 2241,61 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 2241,51 грн.

19.11.2013 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 1731,79 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 1742,64 грн.

03.12.2013 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 1381,52 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 4319,51 грн.

04.12.2013 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо видатку понадлімітних залишків, згідно якого видаток складає 5397,90 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, видаток понадлімітних залишків відсутній. Згідно касовій стрічці зазначено службове вилучення по касовому апарату - 5397,90 грн. Згідно касовій стрічці за 05.12.2013 року ця сума зазначена як залишок по касі на початок дня.

07.12.2013 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого підкріплення для виплати пенсії та заробітної плати, згідно якого отримано підкріплення на виплату пенсії 71196,00 грн., та на виплату заробітної плати 2139,00 грн, фактично згідно розпорядження №172, супровідного листа №33044/525 та касової стрічки, що є первинними підтверджуючими документами, зазначено підкріплення на виплату пенсії в сумі 35598,00 грн. та заробітної плати 2138,36 грн.

11.12.2013 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо видатків, згідно якого зазначено у видатках 5721,20 грн. - понадлімітні залишки комунальних послуг та 748,80 грн. повернення Т12, фактично згідно супровідного листа 33/444, що є первинним підтверджуючим документом, до головної каси надсилаються понадлімітні залишки у загальній сумі 5700 грн., тобто видаток завищено на 800 грн.

12.12.2013 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отримання підкріплення на виплату переказів, згідно якого оприбутковано 800 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування як внесення до касового апарату по пошті на суму 800 грн., внесення на підкріплення на виплату переказів відсутнє.

13.02.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого зазначено надходження 3408,64 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 3438,44 грн. Також в касовому звіті за цей день зазначено видаток понадлімітних залишків комунальних послуг 11900 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено видаток понадлімітних залишків на суму 10 900 грн.

21.02.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 2003,47 грн. фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 1986,77 грн.

22.02.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 2947,90 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 2559,20 грн.

25.02.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо видатків, згідно якого видаток складає 3300 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 2300 грн.

26.02.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого зазначено повернення в сумі 361,70 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, дане повернення відсутнє.

17.04.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 1417,78 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 1386,63 грн.

25.04.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 3503,40 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 3235,05 грн.

30.04.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 2319 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 2237 грн.

11.06.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 3440,37 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 2893,97 грн.

01.07.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого надходження, згідно якого оприбутковано 4239,02 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 4009,22 грн.

03.07.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого надходження, згідно якого оприбутковано 2354,11 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 1982,57 грн.

05.07.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого надходження та видатків, згідно якого оприбутковано надходження 1251,76 грн., видатків 2418,75 грн. на виплату переказів, фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, перекази на цей день відсутні, проте зазначено виплата допомоги в сумі 3654 грн.

11.07.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано надходження 2005,44 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 1871,21 грн.

12.07.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 1381,95 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 1214,70 грн.

27.08.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 1401,13 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 1395,13 грн.

28.08.2014 року ОСОБА_3 повторно внесла неправдиві відомості до касового звіту, щодо отриманого прибутку, згідно якого оприбутковано 1066,17 грн., фактично згідно касової стрічки, що є первинним підтверджуючим документом, зазначено оприбуткування на суму 465,74 грн.

Суд першої інстанції визнав обвинувачення за ч.1 ст. 366 КК України недоведеним та виправдав ОСОБА_3 за цією статтею.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_3 просить скасувати вирок в частині визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України та закрити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 284 КПК України.

Вважає в цій частині вирок суду незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, суд не зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять суттєві розбіжності; за наявності підстав для закриття судом кримінального провадження, його не було закрито.

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов до висновку, що кримінальним правопорушенням було завдано збитків УДППЗ «Укрпошта» у розмірі 20 757, 37 грн., але роблячи такі висновки, суд навів у якості доказів акт позапланової ревізії від 01.10.2014 р. та акт службового розслідування ВПЗ Нещеретове ЦПЗ № 7 від 04.10.2014 р., відповідно до яких сума нестачі складає 21 373, 72 грн.; висновки експерта №39 від 24.04.2015 р., відповідно до яких документально підтверджується розмір нестачі 18 301,57 грн.;висновки експерта № 73 від 24.06.2015 р. відповідно до яких документально підтверджується розмір нестачі 20 691,88 грн., тому не зрозуміло, на підставі саме яких доказів, суд дійшов висновку, що нею було заподіяно збитків УДППЗ «Укрпошта» саме на суму 20 757,37 грн.

Крім того зазначає, що суд, наводячи у вироку висновки експертизи № 73 від 24.06.2015 року, не звернув увагу на розбіжності в частині суми сплати грошових коштів від населення платежів за газ до каси ВПЗ Нещеретове ЦПЗ №7 ЛДУДППЗ «Укрпошта», тому не зрозуміло, які самі збитки були завдані в частині не проведення оплат населенням за газ, чи за електроенергію, чи виключно за газ.

Також апелянт вказує, що згідно наказу №531 від 01.10.2014р. проводилось службове розслідування по факту нестачі грошових коштів у ВПЗ Нещеретове у складі комісії ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 від 06.10.2014р., в якому відсутній підпис члена комісії ОСОБА_13. Крім того, в акті раптової ревізії відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що при проведені ревізії, в приміщені ВПЗ Нещеретове були виявлені розрахункові квитанції за сплачений населенням газ та світло, які на думку обвинувачення та суду не були оприбутковані. Ці квитанції з'явилися лише після проведення раптової ревізії, а саме вже в ЦПЗ №7 м. Старобільськ, при невідомих обставинах.

Зазначає, що вказані розрахункові квитанції вона відправила 27.09.2014р. у ЦПЗ №7 м. Старобільська разом з грошима через уповноважену особу - працівника ЦПЗ №7 ОСОБА_19. Посадові особи ЦПЗ №7 представили слідству описи документів, які надходили до головної пошти, лише по 17.09.2014 р., ні досудове слідство, а ні суд першої інстанції не встановили, де можуть знаходитися останні описи документів, а головне за 27.09.2014 р. Зазначені посадові особи надали копію касового звіту за 27.09.2014 року, який було надруковано 29.05.2015 року у ЦПЗ №7 м. Старобільска, який оформлений неналежним чином, та видається посадовими особами ЦПЗ №7 як такий, що нібито відповідає оригіналу.

Зазначає також, що висновки експерта ОСОБА_8, надані ним у судовому засіданні, ставлять під сумніви документи представлені посадовими особами ЦПЗ Нещеретове.

Крім того вказує, що при проведенні трьох економічних експертиз представленні на дослідження бухгалтерські документи не були належним чином перевірені, у досліджених у судовому засіданні речових доказах, касових звітах, маються невідповідності.

Апелянт вказує, що в суді першої інстанції звертала увагу на кількість касових стрічок за 15 місяців за період часу з 15.10.2013р. по 30.09.2014р., як вказано в економічній експертизі № 73 від 24.06.2015р., при їх огляді у судовому засіданні фактично було встановлено в наявності касових стрічок лише за 14 місяців, тобто за період часу з 15.10.2013р. по 04.09.2014 р. Де можуть знаходитися касові стрічки за період часу з 04.09.2014р. по 01.10.2014р. суд не з'ясував, а представники потерпілого з цього приводу нічого не пояснили.

Вказує, що показання представника потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які проводили ревізію 01.10.2014 року, між собою не узгоджуються та є суперечливими.

Посилається на те, що в судовому засіданні не доведені обставини, які підлягають доказуванню, а саме подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, форма її вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а надані суду стороною обвинувачення докази є недопустимими.

В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначила, що відповідно до діючого законодавства періодом за який здійснюється контроль по касовим операціям є один календарний місяць, а тому ствердження експерта ОСОБА_9, про нестачу грошових коштів, яка утворилася не «на дату» а «за період» з 15.10.2013 по 01.10.2014 років не підтверджуються та не мають ніяких обґрунтованих підстав, тому просить не вважати висновки експерта доказами вини.

Вважає, що все обвинувачення будується на підставі копії сфальсифікованого супровідного листа ф-4 від 27.09.2014 року, в якому вказана сума 3500 гривен замість 21 000 гривен, копію якого їй зробити не дозволили, а оригінал втрачено слідчою ОСОБА_10

Також невідомо, куди подівся оригінал касової довідки, в якій також зазначається сума коштів, переданих інкасаторам, і яка обов'язково додається до службового мішку.

Представлені фінансові документи наявності недостачі не підтверджують тому, що мають грубі недопустимі помилки, належним чином не засвідчені, не відповідають ніяким вимогам про засвідчення копії документа.

Крім того, з посадовою інструкцією начальника відділення почтового зв'язку її не знайомили, а підпис від її імені на інструкції підроблено.

В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь у судовому розгляді у суді першої інстанції Шуліка Є.В., просить скасувати вирок у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність; невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а саме тим, що суд не прийняв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Просить ухвалити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_3 та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки; визнати винною за ч.1 ст. 366 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим основним та додатковим покаранням остаточно визначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки.

Посилається на те, що суд порушив вимоги ст.ст. 84,86 КПК України і визнав висновок економічної експертизи недопустимим доказом, не прийняв до уваги, що згідно висновку додаткової економічної експертизи №73 від 24.06.2015 року ОСОБА_3, перебуваючи на посаді начальника відділення зв'язку с. Нещеретове Білокуракинського району Луганської області ЦПЗ №7 ЛД УДППЗ «Укрпошта», упродовж періоду з 15.10.2013 року по 01.10.2014 року виготовляла офіційні документи, (не менш як 25 фактів виготовлення офіційних документів), що містять інформацію, яка частково не відповідає дійсності, внесла неправдиві відомості про прибуткові суми до касових звітів, які є обліковими регістрами, форма яких затверджена наказом УДППЗ «Укрпошта» «Про облікову політику» № 01 від 02.01.2007 року та мають статус офіційних документів.

Також прокурор зазначає, що ОСОБА_3 має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4, яка не досягла семирічного віку, а тому суд помилково звільнив її від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України, натомість як підставою для такого звільнення відповідно до вимог КК України є ст. 79 КК України.

Крім того, відповідно до примітки до ст. 45 КК України, вчинений ОСОБА_3 злочин є корупційним.

Формально пославшись на обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, суд не надав їм належної оцінки і призначив ОСОБА_3 м'яке покарання, а за ч.1 ст.366 КК України виправдав.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 вину не визнала, не розкаялася, шкоду завдану своїми злочинними діями не відшкодувала, вчинила злочин у сфері корупції.

На апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 від представників потерпілого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надійшло заперечення, в якому вони просять залишити апеляційну скаргу обвинуваченої без задоволення, а вирок суду залишити без змін.

Зазначають, що згідно висновкам економічних експертиз №39 від 24.04.2015 року, №73 від 24.06.2015 року вчиненим ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням завдані збитки у сумі 20 691 грн. 88 коп., у судовому засіданні експерт ОСОБА_9. розбіжності в сумах нестачі пояснила тим, що висновок експерта № 39 було складено без врахування квитанцій по оплаті за електроенергію та газ, переказів післяплати, а висновок експерта №73 було складено за наявності більшої кількості наданих документів.

Крім того, у п.8.8 висновку експерта № 73 допущена описка в частині прийняття грошових коштів від населення платежів за газ, але фактично грошові кошти прийняті від населення за електроенергію.

При проведені економічної експертизи враховувались дані оригіналу касового звіту за 01.10.2014 року та супровідних листів, наявність оригіналу касового звіту від 27.09.2014 року підтверджується протоколом обшуку від 10.06.2015 року.

Під час судового розгляду ні ОСОБА_3 ані її захисник, жодного разу не заявляли клопотання на проведення повторної економічної експертизи та не вказували підстави її проведення.

Ствердження ОСОБА_3 про те, що вона писала пояснення під час проведення ревізії під тиском з боку її керівництва, спростовуються показаннями потерпілого та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13

ОСОБА_3 сховала в робочому столі під час проведення ревізії квитанції на оплату комунальних послуг клієнтів «Укрпошта» та не внесла їх до реєстру платежів, що підтверджується поясненнями представників потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 свідків ОСОБА_6, ОСОБА_13

Крім того, ОСОБА_3 при прийнятті на роботу була ознайомлена під особистий підпис із своїми посадовими обов`язками, пройшла індивідуальне навчання безпосередньо на виробництві, тому на думку представників потерпілого, обвинувачена умисно допустила помилки в документах, чим спричинила великі збитки підприємству.

Заслухавши суддю-доповідача;

прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні і надав аналогічні її змісту пояснення, у задоволенні апеляційних вимог обвинуваченої просив відмовити;

обвинувачену ОСОБА_3, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, надала аналогічні її змісту пояснення, у задоволенні апеляції прокурора просила відмовити;

представників потерпілого ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без змін;

перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченої колегія суддів дійшла наступного висновку.

Доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину, а саме привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів.

Так, відповідно до наказу (розпорядження) №433к від 15.10.2013 року ОСОБА_3 була тимчасово прийнята на посаду начальника відділення поштового зв'язку с.Нещеретове з 15.10.2013 року, а відповідно до наказу від 19.02.2014 року №67к переведена на цю посаду постійно (т.1 а.к.п.77-78, 79-80).

Згідно договорам про матеріальну відповідальність від 15.10.2013 року та 19.02.2014 року, ОСОБА_3 прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності ввірених їй товаро-матеріальних цінностей та грошових коштів (т.1 а.к.п.81-82,83).

Згідно посадової інструкції начальника відділення поштового зв'язку с.Нещеретове в обов'язки ОСОБА_3 входило: знати законодавчі та нормативні акти, що необхідні для якісного та своєчасного виконання посадових обов'язків, забезпечувати якісне надання послуг поштового зв'язку населенню, підприємствам, установам, організаціям, забезпечувати збереження готівки, поштових відправлень, товарно-матеріальних цінностей, виробничих і касових документів, створення безпечних умов праці персоналу у межах своїх повноважень, контролювати підпорядкованих працівників в частині виконання нормативних документів, проводити аналіз показників якості роботи та виконання плану роботи, керувати працівниками відділення, а при необхідності працівниками прикріплених до нього пунктів і пересувних відділень поштового зв'язку та вона несла відповідальність за правильну тарифікацію і своєчасне та повне оприбуткування плати за послуги поштового зв'язку, одержання підкріплень готівки, здавання та відправлення надлімітних залишків грошей до головної каси відособленого виробничого підрозділу, своєчасне та якісне складання звітів, достовірність статистичних даних, правильне ведення касових операцій, повне, своєчасне оприбуткування по касовому звіту та списання у видаток готівки, товарів роздрібної торгівлі, знаків поштової оплати та інших матеріальних цінностей (т.1 а.к.п.93-95).

Доводи апеляції обвинуваченої про те, що вона не була ознайомлена з посадовою інструкцією і підпис в ній виконано від її імені іншою особою, колегія суддів вважає надуманими, оскільки ані при відкритті матеріалів кримінального провадження, ані під час судового розгляду вона про це не зазначала.

Пояснення свідка ОСОБА_14, яка на час вчинення злочину працювала оператором контрольно-довідкової дільниці центру №7 по обробці первинних документів і касових звітів, свідчать про те, що по поштовому відділенню с.Нещеретово з січня 2014 року щомісячно було перевищення лімітних залишків по касі. До квітня 2014 року ОСОБА_3 регулярно вносила недостачу, було кілька випадків, коли вона направляла в наступний місяць суму понадлімітних коштів за минулий місяць. З квітня 2014 року залишок по касі став помісячно зростати, вона телефонувала ОСОБА_3, та обіцяла внести кошти, але обіцянки не виконувала. В липні 2014 року, перед відпусткою, вона запропонувала ОСОБА_3 внести недостачу, в іншому випадку попередила, що після відпустки повідомить керівництво. Після відпустки 29 вересня вона отримала касовий звіт ОСОБА_3 за останній робочий день вересня, тобто 27.09.2014 року, в якому було перевищення ліміту по касі, а сума залишку склала 18647,50 грн. Вона склала доповідну на ім'я начальника центру, про що повідомила ОСОБА_3 по телефону.

Відповідно розпорядження від 30.09.2015 року №4 по центру поштового зв'язку №7 Луганської дирекції УДППЗ «Укрпошта» комісія у складі заступника начальника ЦПЗ №7 ОСОБА_2, головного бухгалтера ОСОБА_6, старшого інструктора ЕТОВ ОСОБА_7, інженера ОСОБА_13 була зобов'язана провести ранкову ревізію у ВПЗ Нещеретове 01.10.2014 року (т.1 а.к.п.92).

Наказом від 01.10.2014 року №531 начальника ЦПЗ №7 ОСОБА_1, комісії в складі ОСОБА_2 - голова комісії, члени комісії: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13- було доручено проведення службової перевірки по факту нестачі грошової готівки у ВПЗ Нещеретове 01.10.2014 року (т.1 а.к.п.61).

Згідно акту позапланової ревізії від 01.10.2014 року, на ревізію пред'явлена готівка у сумі 64 коп., залишок каси за касовим звітом становить 18 647 грн. 50 коп. Виявлена недостача товарів балансових, забалансових. Загальна сума виявленої нестачі складає 21373,72 грн. (т.1 а.к.п.62-70).

Відповідно до акту службового розслідування за фактом нестачі грошових коштів по ВПЗ Нещеретове ЦПЗ №7 (м.Старобільськ) від 04.10.2014 року загальна сума нестачі складає 21373 грн.72 коп., в тому числі: грошова готівка -16000,92 грн., товару забалансового - 61,70 грн. газет забалансових - 3,79 грн., прийнятих платежів на суму 4890,28 грн. (т.1 а.к.п.71-74).

Представник потерпілого ОСОБА_1, начальник центру поштового зв'язку №7 Луганської дирекції «Укрпошта», пояснила суду, що в кінці вересня 2014 року від оператора по обробці первинних документів ОСОБА_14 їй стало відомо про великий залишок понадлімітних коштів по відділенню Нещеретове. Вона відразу винесла розпорядження про проведення раптової перевірки. Ревізія проводилась 01.10.2014 року з ранку. Під час проведення ревізії було встановлено недостачу грошових коштів, про що її повідомила по телефону ОСОБА_2 Після цього вона приїхала до відділення поштового зв'язку в с.Нещеретове з ОСОБА_6 та ОСОБА_23 - заступником начальника з технічних питань. По результатам ревізії було виявлено нестачу грошових коштів у розмірі близько 21 000 грн. Акт ревізії ОСОБА_3 підписувала добровільно, ніякого тиску на неї не було. Вона написала пояснення, де зазначила, що брала гроші з каси, оскільки потребувала лікування. В столах ОСОБА_3 було виявлено неоприбутковані квитанції про оплату за газопостачання та електроенергію. ОСОБА_3 ходила разом з членом комісії ОСОБА_13 по знайомим, аби позичити кошти на погашення заборгованості і принесла 3000 грн., які були оприбутковані, більше грошей ОСОБА_3 не знайшла. Коли приїхав чоловік ОСОБА_3, вона підтвердила йому, що це нею допущена нестача коштів. 03.10.2014 року ОСОБА_3 надіслала поштою заяву з проханням погасити нестачу. В касі при проведенні ревізії було виявлено тільки 64 копійки, хоча згідно касового звіту залишок на початок дня складав близько 18000 грн.

Грошові кошти за оплату комунальних послуг за квитанціями, які були вилучені під час ревізії, були перераховані центром поштового зв'язку №7 постачальникам, бо ОСОБА_3 кошти на рахунки постачальників за цими квитанціями не перерахувала.

Представник потерпілого ОСОБА_2, заступник начальника центру поштового зв'язку №7 Луганської дирекції «Укрпошта», свідки ОСОБА_6, яка є головним бухгалтером в цій же організації, ОСОБА_13 та ОСОБА_7, які приймали участь в проведенні ревізії та службової перевірки 01.10.2014 року в поштовому відділенні с. Нещеретове надали суду аналогічні свідчення щодо обставин виявлення нестачі грошових коштів.

Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що ОСОБА_3 зверталася до неї з проханням надати гроші в борг, однак вона грошей ОСОБА_3 не дала. Пізніше ОСОБА_3 приходила в магазин і просила в борг у дівчат, але їй відмовили, - своїх коштів не було, а з каси брати ніхто не став.

Надані суду пояснення працівників центру поштового зв'язку №7 свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 свідчать про відсутність з їх боку порушень при отриманні 27.09.2014 року службового мішка з поштового відділення у с.Нещеретове.

Показання представників потерпілої та свідків узгоджуються між собою, не містять суттєвих протиріч, а тому суд обґрунтовано визнав їх допустимими доказами.

Згідно висновку судової економічної експертизи №73 від 24.06.2015 року у ВПЗ Нещеретове ЦПЗ №7 в частині нестачі грошових коштів документально підтверджуються в сумі 20691,88 гривень. Нестача грошових коштів утворилась в період з 15.10.2013 по 01.10.2014 року, конкретніше становити дату виникнення нестачі не надається можливим. Матеріально-відповідальна особа зобов'язана забезпечити збереження, своєчасне оприбуткування та передачу до головної каси грошових коштів у цей період.

Дані, зазначені в завіреній копії касового звіту ВПЗ Нещеретове за 27.09.2014 року, завіреній копії супровідного листа Ф4 № 37/273 від 27.09.2014 року, завіреній копії накладної Ф-16 від 27.09.2014 року підтверджується бухгалтерськими документами та іншими матеріалами кримінального провадження, наданими на дослідження. Висновки акту раптової ревізії щодо нестачі товарно-матеріальних цінностей у ВПЗ Нещеретове за період роботи з 15.10.2013 по 01.10.2014 є обґрунтованими. Встановлення фактів нестачі належить до компетенції інвентаризаційної комісії підприємства і встановлюється виключно інвентаризацією.

Судом першої інстанції також була допитана експерт ОСОБА_9, яка пояснила, що проводила дві економічні експертизи № 39 від 24.04.2015 року та №73 від 24.06.2015 року, при цьому остання експертиза є додатковою щодо попередньої. Експерт зазначила, що нестача коштів встановлюється за період, а не за конкретну дату, в даному випадку нестача була протягом року. За результатами проведених двох експертиз № 39 та № 73 було встановлено збитки. Розбіжності в сумах нестачі, встановлених цими експертизами, пояснюються тим, що висновок №39 було складено без врахування квитанцій по оплаті за електроенергію та газ, та переказів післясплати, а висновок №73 було складено за наявності більшої кількості наданих документів. Остання експертиза проводилась з урахуванням квитанцій та поштових переказів.

Суд ретельно проаналізував надані докази і цілком вірно визнав їх допустимими і такими, які в сукупності викривають ОСОБА_3 у викраденні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Всупереч апеляційним доводам обвинуваченої, колегія суддів не вбачає протиріччя між висновками кількох економічних експертиз, оскільки згідно пояснень експерта остання експертиза №73 від 24.06.2015 року не суперечить висновкам експертизи №39 від 24.04.2015 року, а уточнює їх з урахуванням додатково наданих матеріалів.

Наявність розбіжностей в частині суми сплати грошових коштів, прийняття від населення комунальних платежів пояснювалася експертом ОСОБА_20, яка пояснила, що у п.8.8 висновку експерта № 73 допущена описка в частині прийняття грошових коштів від населення платежів за газ, але фактично грошові кошти прийняті від населення за електроенергію.

Колегія суддів бере до уваги, що на кваліфікацію дій обвинуваченої зазначена помилка не впливає.

Відсутність підпису члена комісії ОСОБА_13 в акті службового розслідування ніяким чином не ставить під сумнів достовірність самого акту, який підписаний іншими членами комісії, крім того, під час допиту свідок ОСОБА_13 підтвердив обставини, викладені в акті.

Також пояснення представників потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_13 свідчать про те, що ОСОБА_3 сховала в робочому столі під час проведення ревізії квитанції на оплату комунальних послуг клієнтів «Укрпошта» та не внесла їх до реєстру платежів.

Доводи обвинуваченої про те, що розрахункові квитанції вона відправила 27.09.2014 р. у ЦПЗ №7 м. Старобільська разом з грошима через уповноважену особу - працівника ЦПЗ №7 ОСОБА_19 спростовуються показаннями як самого свідка ОСОБА_19, який пояснив, що доставив мішок без порушення пломб, так і свідка ОСОБА_18, яка працює оператором головної каси центру поштового зв'язку №7 і 27 вересня 2014 року не виявила розбіжностей в надісланих ОСОБА_3 документах. 27.09.2014 року ОСОБА_3 вислала понадлімітні залишки в сумі 3,5 тисячі гривень.

Посилання обвинуваченої на відсутність оригіналів деяких документів за 27.09.2014 р., що з її точки зору вплинуло на достовірність висновків суду, спростовуються наведеними у вироку суду доводами.

Так, суд першої інстанції правильно встановив, що після огляду документів, на підставі яких проводилася економічна експертиза від 24.04.2015 року, в період з 19 по 29 травня 2015 року було виявлено відсутність оригіналів супровідного листа Ф-4 №37/273 від 27.09.2014 року, накладної Ф-16 від 27.09.2014 року, а вилучений 02.12.2014 року зшив розпоряджень Ф-45 з супровідними листами, накладними Ф-16 на відправлену пошту до головної каси та довідками Ф-44 про вислані з виробничого підрозділу понадлімітні залишки за вересень 2014 року лише на 57 аркушах. В той же час, відповідно до висновку експерта №39 від 24.04.2015 року на експертизу було надано розпорядження Ф-45 з супровідними листами, накладні Ф-16 про вислані з виробничого підрозділу понадлімітні залишки до головної каси та довідка Ф-44 про вислані з виробничого підрозділу понадлімітні залишки за період 02.09.2014 по 27.09.2014 року на 59 аркушах.

Проте, суд дав вірну оцінку тій обставині, що експерту були надані та ним досліджувалися оригінали первинних бухгалтерських документів, зокрема, супровідних листів Ф-4 та накладних Ф-16 на відправлення з ВПЗ Нещеретове до головної каси Центру поштового зв'язку №7 понадлімітних коштів готівки за період з 15.10.2013 по 27.09.2014 року, серед яких накладна №53 та супровідний лист №37/273 за 27.09.2014 року.

За фактом відсутності в матеріалах кримінального провадження оригіналу касового звіту за 27 вересня 2014 року Білокуракинським РВ ГУМВС України в Луганській області проведено службове розслідування, в результаті якого слідчу ОСОБА_10 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, але встановити час втрати та місце знаходження зазначених документів не надалося можливим.

У зв'язку з цим суд правильно послався на вимоги п.4 ч.5 ст. 99 КПК України, згідно яким дублікат документа може бути визнаний судом, як оригінал документу та для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений чи знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає, і обґрунтовано дійшов висновку, що за зазначених обставин копії втрачених документів слід визнати допустимими доказами.

Всупереч доводам апеляції обвинуваченої ОСОБА_3, пояснення експерта ОСОБА_8 у судовому засіданні не містять свідчень, які би ставили під сумнів документи, представлені посадовими особами «Укрпошти».

При проведенні трьох економічних експертиз представленні на дослідження бухгалтерські документи були належним чином перевірені, експертом надані відповідні пояснення щодо невідповідностей у досліджених у судовому засіданні речових доказах та касових звітах, які суд докладно виклав у мотивувальній частині вироку.

Доводи ОСОБА_3, яка вказує, що в суді першої інстанції звертала увагу на кількість касових стрічок за 15 місяців за період часу з 15.10.2013р. по 30.09.2014р., як вказано в економічній експертизі № 73 від 24.06.2015р., при їх огляді у судовому засіданні фактично було встановлено в наявності касових стрічок лише за 14 місяців, тобто за період часу з 15.10.2013р. по 04.09.2014 р. також спростовуються поясненнями експерта ОСОБА_9, яка підтвердила , що сама така кількість стрічок була надана на експертизу.

Колегія суддів доходить висновку, що в судовому засіданні доведені подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченої у його вчиненні, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченої не вбачає.

Разом з тим колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду щодо недоведеності органами досудового слідства вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а саме у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до диспозиції ст.366 КК України кримінальна відповідальність за передбачені в цій статті закону діяння може наставати лише за умови, що вони вчиненні з умислом.

У якості єдиного доказу вини ОСОБА_3 у складанні нею завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, органи досудового слідства послалися на висновки додаткової економічної експертизи №73 від 24.06.2015 року.

Проте, у висновках цієї експертизи лише констатовано факти розбіжностей між касовими звітами та касовими стрічками, іноді ці розбіжності складають декілька копійок.

Крім того, в мотивувальній частині експертизи зазначено, що порушення ведення касових операцій, допущені 03.12.2013 року, 04.12.2013 року, 26.02.2014 року, 27.02.2014 року, 28.02.2014 року, 11.03.2014 року не призвели до нестачі грошових коштів або не вплинули на розмір їх нестачі, а порушення ведення касових операцій, допущені 21.02.2014 року, 22.02.2014 року, 25.02.2014 року, 17.04.2014 року, 25.04.2014 року, 30.04.2014 року, 28.08.2014 року призвели до зменшення розміру нестачі.

За таких умов, характер дій ОСОБА_3 щодо допущених нею порушень ведення касових операцій, які призвели до внесення неправдивих відомостей до касових звітів, свідчить швидше про наявність необережної вини у формі злочинної недбалості, аніж про наявність умислу, і суд першої інстанції надав цій обставині правильну оцінку.

Стороною обвинувачення не спростовано пояснень обвинуваченої щодо відсутності в неї відповідної освіти та достатнього стажу роботи на посаді керівника, що призвело до необережного вчинення більшості із зазначених помилок.

Також цілком вірно суд зазначив, що органом досудового слідства не ставилися перед експертом питання щодо внесення ОСОБА_3 неправдивих відомостей в бухгалтерські документи, відповідно не міститься таких відомостей і в висновках експерта, на які орган досудового слідства посилається як на єдиний доказ вини ОСОБА_3 за ч.1 ст. 366 КК України.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання у виді позбавлення волі на певний

строк вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до 7

років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти

років за тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд залежно від ступеня

суспільної небезпечності вчиненого, даних про особу засудженої та

обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання, вправі звільнити

таких жінок від відбування покарання з випробуванням як на

підставі статті 75 КК України, так і на підставі статті 79 КК України.

Таким чином, призначаючи покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст.75 КК України, суд не порушив вимог закону і не припустився помилки.

Що стосується посилання прокурора на примітку до ст.45 КК України, згідно якій злочин, передбачений ст. 191 КК України відноситься до корупційних, якщо він вчинений шляхом зловживання службовим становищем, то воно є некоректним, враховуючи, що зазначеною приміткою ст. 45 КК була доповнена вже після вчинення ОСОБА_3 злочину.

Всупереч доводам апеляції прокурора, суд першої інстанції, призначив покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, тобто, у межах санкції ч.2 ст. 191 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середнього ступеню тяжкості, особу винної, яка раніше не судима, в цілому позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою, колегія суддів вважає правильним висновок суду про призначення їй основного покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, зважуючи на те, що вона виховує двох неповнолітніх дітей і її виправлення можливе в умовах контролю за її поведінкою органом пробації протягом встановленого вироком суду іспитового строку.

Разом з тим, суд припустився помилки, призначивши ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з бухгалтерським обліком та звітністю.

Як видно із функціональних обов'язків ОСОБА_3, яка перебувала на посаді начальника відділення поштового зв'язку, вони не були тотожними із функціональними обов'язками бухгалтера. В той же час судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила злочин, зловживаючи своїми службовими обов'язками, які пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне призначити додаткове покарання ОСОБА_3 саме у вигляді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, задовольнивши в цій частині апеляцію прокурора.

Враховуючи, що додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, є більш суворим по відношенню до покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з бухгалтерським обліком та звітністю, колегія суддів відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 420 КПК України скасовує в частині призначення покарання вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.407, ч.2 ст.409, статтями 414 та 420 КПК України, колегія суддів,

з а с у д и л а :

Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Біловодського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Шуліки Є.В. задовольнити частково.

Вирок Білокуракинського районного суду Луганської області від 11 листопада 2016 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.191 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку на два роки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

О.В.Чобур Ю.В.Чорнобривко А.В.Юрченко