Ухвала суду № 65817843, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Київ К/800/49835/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз Л.Л.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року

у справі № 806/2433/15

за позовом ОСОБА_4

до Житомирської митниці Державної фіскальної служби

про визнання незаконним рішення та зобов'язання провести митне оформлення

транспортного засобу,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконним рішення та зобов'язання провести митне оформлення транспортного засобу.

Позивач просив суд

- визнати незаконним рішення Житомирської митниці ДФС України від 19.06.2015 року;

- зобов'язати Житомирську митницю ДФС України провести митне оформлення транспортного засобу марки Volkswagen Tiguan 2011 року випуску, VIN-код: НОМЕР_3, належного позивачеві на праві приватної власності із застосуванням частини десятої статті 374 Митного кодексу України зі звільненням від сплати митних платежів, у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, у задоволені позову відмовлено у зв»язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилалася на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив вищезазначені судові рішення скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу 02 липня 2014 року було видано посвідку на постійне проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

Докази, зібрані в матеріалах справи, свідчать, що 10 жовтня 2014 року позивачем ввезено транспортний засіб "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 на митну територію України із Російської Федерації .

02 березня 2015 року позивач звернувся до Житомирської митниці з заявою про проведення митного оформлення транспортного засобу в режимі "імпорт" із звільненням від сплати митних платежів (а.с.18).

Головним державним інспектором Житомирської митниці Державної фіскальної служби України оформлено та видано картку відмови №101060000/2015/00131 у митному оформленні товару.

Відмова мотивована тим, що відповідно до вимог пп. 3 п. 10 статті 374 Митного кодексу України митне оформлення транспортного засобу "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 в пільговому режимі не можливе, оскільки шість місяців з дня видачі громадянину посвідки на постійне місце проживання сплинуло. Митне оформлення даного транспортного засобу на території України можливе за умови сплати всіх належних митних платежів на загальних підставах (а.с. 40).

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Приписами статті 374 Митного кодексу України визначено умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України.

Частиною десятою статті 374 Митного кодексу України передбачено, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами, зокрема:

1) особисті речі, визначені ст.370 цього Кодексу;

2) культурні цінності за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому;

3) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років:

а) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування (крім товарів, що класифікуються за товарною позицією 8802 або одним із кодів 8903 91 99 00, 8903 92 99 00, 8903 99 99 00 згідно з УКТ ЗЕД);

б) транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні;

в) товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного повнолітнього громадянина) за умови одночасного ввезення з транспортними засобами особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі пропуску внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили, хвороби або з інших поважних причин, що підтверджується відповідними документами, встановленого цим пунктом строку ввезення (пересилання) товарів на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами цей строк може бути продовжений відповідним органом доходів і зборів, але не більш як до двох років з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні;

Громадяни звільняються від оподаткування митними платежами за ввезення транспортного засобу, за наявності таких обставин:

- обмеження шестимісячним строком перевезення автомобіля у пільговому режимі;

- документальне підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, на території країни, з якої він прибув, такий громадянин проживав не менше трьох років;

- документальне підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні.

Частиною першою статті 377 Митного кодексу України визначено, що товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД (транспортні засоби, в тому числі автомобілі), які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Крім того, певні особливості митного оформлення транспортних засобів, в т.ч. і тих, що ввозяться на митну територію України в зв'язку з переселенням на постійне місце проживання, встановлені також Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (затверджені Наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 р. № 1118 ), згідно з якими:

- декларування ТЗ проводиться власником (уповноваженою особою) митному органу, у зоні діяльності якого постійно або тимчасово проживає власник ТЗ, шляхом подання митної декларації (п. 2.1. Розділу III):

- митному органу подаються реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом, та документи, що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні) ( п.1.1 Розділу III):

- якщо власником (уповноваженою особою) подано ВМД для митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування, то до завершення митного оформлення комісією митного органу проводиться перевірка обґрунтованості цього звільнення ( п.4.1. Розділу III ), після чого посадова особа, яка здійснює митний контроль і митне оформленні, приймає відповідне рішення.

Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно трактуються приписи частини десятої статті 374 Митного кодексу України. Зазначив, що він отримав посвідку на постійне місце проживання в Україні у липні 2014 року, а у жовтні цього ж року ввіз на митну територію України належний йому на праві власності транспортний засіб, що не перевищує шестимісячного строку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженням скаржника з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посвідку на постійне місце проживання в Україні позивачем отримано 02 липня 2014 року.

У зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну, вказаний автомобіль не ввозився до завершення шестимісячного строку (до 02.01.2015 року), митний режим "транзиту" на режим "імпорту" (випуск для вільного обігу) не змінювався.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідна митна декларація позивачем була подана лише 03 червня 2015 року (а.с. 32-33).

Отже, окремі вимоги законодавства щодо пільгового митного оформлення транспортного засобу в зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну позивачем дотримані не були.

Позивач вперше звернувся до відповідача із заявою про пільгове митне оформлення транспортного засобу лише 02 березня 2015 року (через 8 місяців), надавши посвідку на постійне місце проживання, паспорт громадянина Російської Федерації та паспорт транспортного засобу.

При цьому митна декларація для здійснення митного оформлення не подавалася і транспортний засіб з реєстраційного обліку в Російській Федерації знятий не був, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію автомобіля уповноваженими органами РФ (а.с. 36-39).

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова про порушення позивачем митних правил № 0391/101000001/2014 від 21 січня 2015 року (а.с. 44-45).

З вказаної постанови вбачається, що транспортний засіб "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який зареєстрований в Російській Федерації, був ввезений позивачем на митну територію України через зону діяльності Харківської митниці Міндоходів 10 жовтня 2014 року в митному режимі "транзит".

Таким чином, фактичний статус автомобіля позивача - це ввезення транспортного засобу в режимі "транзиту".

За вказаних обставин, зважаючи на те, що юридичний факт - видача документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, з яким положення п. 3 частини десятої статті 374 Митного кодексу України пов'язують початок перебігу строку, дотримання якого є обов'язковим для реалізації позивачем права на пільгове оформлення транспортного засобу, розпочався з липня 2014 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідачем правомірно відмовлено в оформленні транспортного засобу "Volkswagen Tiguan" в митному режимі із звільненням від сплати митних платежів, оскільки шість місяців з дня видачі ОСОБА_4 посвідки на постійне місце проживання сплинуло.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 806/2433/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановлених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді