Ухвала суду № 65817719, 27.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 березня 2017 року м. Київ К/800/9104/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 12 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просив визнати неправомірними дії Управління щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної позивачу пенсії з 09 березня 2016 року; зобов'язати Управління провести перерахунок та виплату пенсії згідно додатково наданих документів для перерахунку пенсії довідки №А-4229 від 13 червня 2016 року Головного управління МВС України в Луганській області про участь позивача в антитерористичній операції; визнати неправомірними дії Головного управління МВС України в особі ліквідаційної комісії в частині не надання відповідної форми довідки з інформацією про виплачену позивачеві матеріальну допомогу на оздоровлення на суму 11 708,10 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на суму 6300 грн. та винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 78931 грн. до Управління для здійснення перерахунку пенсії; зобов'язати Головне управління МВС України в особі ліквідаційної комісії надіслати відповідні довідки Управлінню.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 09 березня 2016 року.

Позивач 06 вересня 2016 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії та надбавки, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Листом від 28 вересня 2016 року № 383/С-11 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, одноразових премій та надбавок, винагороди за участь в антитерористичної операції з посиланням на те, що ці виплати не носять постійний характер, а тому підстави для їх врахування при призначенні (перерахунку) пенсії відсутні.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 63 цього Закону визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

За приписами пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Пунктом 3 наказу МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, за яким військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань, винагорода за участь в антитерористичній операції відносяться до складу грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вони відносяться до складу грошового забезпечення, з розміру якого відповідно обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року по справі №21-70а15.

Судами попередніх інстанцій встановлено що відповідно до довідки Головного управління МВС в Луганській області від 13 червня 2016 року № А-4229 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України вбачається, що дійсно у період з 21 липня 2014 року по 16 березня 2015 року, з 17 березня 2015 року по 07 листопада 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Підстава: накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 16 березня 2014 року № 75, від 20 серпня 2015 року № 232 від 17 листопада 2015 року № 321.

За даними довідки від 30 травня 2016 року № 1087/111/22, виданої ліквідаційною комісією Головного управління МВС у Луганській області про нараховане та виплачене грошове забезпечення по видам доходу, позивачу було нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в грудні 2014 року та у жовтні 2015 року - 11 708 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань в грудні 2014 - 6300 грн., винагороду за участь в антитерористичної операції 78 931 грн., при цьому з вказаних сум утримувався та перераховувався єдиний соціальний внесок, а тому відповідно вказані суми мають бути враховані при перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

За приписами статті 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків: при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа; при настанні обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15-го числа.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 12 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя В.Ф. Мороз