Ухвала суду № 65817194, 04.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3734/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бородянської селищної ради Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Бородянської селищної ради до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,-

У С Т А Н О В И В:

Бородянська селищна рада звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 08.06.2016 року №448/7 «Про відмову у задоволенні скарги Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області від 15.04.2016 року».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач Бородянська селищна рада подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 березня 2016 року державним реєстратором Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28776502 про державну реєстрацію права власності на об»єкт нерухомості - цілісний майновий комплекс «Ринок», що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна 354 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований футбольний клуб «Борекс».

Оспорюючи законність рішення державного реєстратора, яким порушується право власності на земельну ділянку, Бородянська селищна рада звернулась до Міністерства юстиції України із скаргою

Наказом від 08.06.2016 року №448/7 Міністерство юстиції України відмовило позивачу у задоволенні скарги, оскільки особою, що подала скаргу, не надано підтвердження її прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимоги та зазначає наступне.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною 5 статті 37 Закону № 1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав); 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Пунктом 2 Порядку №1128 передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

У силу положень частини 8 статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

Пунктом 7 Порядку №1128 встановлено, що у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Отже особа, яка вважає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав порушує її права може оскаржити його в адміністративному порядку, звернувшись до Міністерства юстиції України з відповідною скаргою.

При цьому умовою, з якою законодавець пов'язує можливість розгляду відповідної скарги по суті є можливість зі змісту поданої скарги та доданих до неї документів встановити факт порушення її прав у результаті прийняття рішення державного реєстратора.

Не наведення обставин, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що, перевіряючи правомірність розгляду скарг, поданих фізичними та юридичними особами у порядку, визначеному статтею 37 Закону № 1952-IV, дослідженню підлягають виключно обставини щодо дотримання суб'єктом владних повноважень порядку та строків розгляду скарги та надання відповіді. Суд не надає правової оцінки рішенню та діям державного реєстратора, що стали підставою звернення з відповідною скаргою.

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржуваний наказ про відмову у задоволенні скарги був прийнятий Міністерством юстиції України на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 27.05.2016 за результатами розгляду скарги Бородянської селищної ради від 15.04.2016, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.04.2016 за №12563-0-33-16.

Таким чином, наказ від 08.06.2016 №448/7 був прийнятий Міністерством юстиції України у межах наданої йому компетенції в порядку та строки, що передбачені статтею 37 Закону № 1952-IV та Порядку №1128.

Також є вірними висновки суду першої інстанції про те, що зміст висновків, що покладені в основу рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги у досудовій процедурі, не має самостійного юридичного значення, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки особи внаслідок позбавлення особи можливості реалізувати належне їй право або внаслідок покладення на особу будь-якого обов'язку.

Викладені в оскаржуваному наказі висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для особи певні правові наслідки.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Крім того, виходячи з норм чинного КАС України, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Оскільки оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем у межах наданої йому компетенції, не порушує права та інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Крім того, судова колегія вважає, що у разі незгоди позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень про державну реєстрацію права власності за третьою особою, вимога про визнання протиправним та скасування наказу, прийнятого за результатами розгляду скарги на таке рішення у досудовій процедурі, не буде мати своїм правовим наслідком захист суб'єктивних прав позивача, зокрема права власності, позаяк скасування оскаржуваного наказу не тягне за собою правових наслідків у вигляді скасування рішення державного реєстратора.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бородянської селищної ради залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного судувід 16 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 05 квітня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.