Ухвала суду № 65817007, 30.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ К/800/50141/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є., Мороза В.Ф.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» звернулося до суду з позовом до Харківської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2015/000016/1 від 19.02.2015 року, №807010001/2015/000017/1 від 21.02.2015 року, №807010001/2015/000021/1 від 25.02.2015 року, №807010001/2015/000022/1 від 25.02.2015 року, №2807010001/2015/000030/1 від 09.03.2015 року та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2015/00016 від 19.02.2015 року, №807010001/2015/00017 від 21.02.2015 року, №807010001/2015/00021 від 25.02.2015 року, №807010001/2015/00022 від 25.02.2015 року, №807010001/2015/00030 від 09.03.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Харківської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807010001/2015/000016/1 від 19.02.2015 року, №807010001/2015/000017/1 від 21.02.2015 року; №807010001/2015/000021/1 від 25.02.2015 року; №807010001/2015/000022/1 від 25.02.2015 року; №2807010001/2015/000030/1 від 09.03.2015 року та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №807010001/2015/00016 від 19.02.2015 року; №807010001/2015/00017 від 21.02.2015 року; №807010001/2015/00021 від 25.02.2015 року; №807010001/2015/00022 від 25.02.2015 року; №807010001/2015/00030 від 09.03.2015 року. Вирішено питання про судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, а тому у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом (ціною договору), з огляду на що оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

У поданій касаційній скарзі Харківська митниця ДФС, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ "ТНК-Індастріз Україна" просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» та НК «Роснефть» (Росія) було укладено контракт № 100014/10663К від 30.10.2014, предметом якого є передача іноземною компанією у власність позивача, а також прийняття та оплата останнім бензину та дизельного палива, визначених пунктом 1.1 контракту, у кількості, якості, асортименті, за ціною, у строк та на інших умовах, що передбачені у додатках та/чи доповненнях до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до умов цього контракту, ціна за товар, що поставляється, встановлюється в доларах США за метричну тону та визначається згідно додатків. Окрім фіксованої ціни сторони можуть узгодити в додатках/доповненнях розрахунок ціни по формулі. Деталі ціноутворення сторони оговорюють у відповідних додатках/доповненнях до контракту. У випадку застосування формульного ціноутворення, остаточна ціна на поставлений товар зазначається в рахунках.

Згідно пункту 6.1 Контракту оплата за товар, який поставляється, буде здійснюватись покупцем як в доларах США, так і в Євро, так і в рублях РФ (за вибором продавця) банківським переказом на рахунок, указаний продавцем у комерційному інвойсі у строки, передбачені в контракті на умовах відстрочки платежу чи на умовах передоплати 100% попередньої вартості чи 100% вартості товару за вибором продавця. Також, положеннями пункту 6.2 Контракту встановлено, що у випадку використання відстрочки платежу покупець виконує оплату вартості парті товару по факту його поставки протягом 30 календарних днів з дати комерційного інвойса продавця. Оплата здійснюється на підставі наступних документів: для поставок на умовах DAF та/або CPT - комерційного інвойсу.

03 лютого 2015 між покупцем та продавцем за вказаним Контрактом погоджено та підписано додаток № 005, яким передбачено, що продавець продає, а покупець приймає на умовах СРТ залізнична станція «Красний Хутір та/або станція Красний Хутір експ.» бензин Преміум Евро-95 вид III (АИ-95-К5), ГОСТ Р 51866-2002, виробництва ЗАТ «РНПК» (Росія). Вартість даного товару, згідно додатку до Контракту, фіксується у доларах США за одну метричну тону та складає 436,86 доларів США.

У період з 19.02.2015 року по 09.03.2015 року, з метою митного оформлення п'яти партій імпортованого товару, позивачем подано відповідачу митні декларації №807010001/2015/001370, №807010001/2015/001447, №807010001/2015/001540, №807010001/2015/001541, №807010001/2015/001920, до яких додано, зокрема, зовнішньоекономічний договір з додатком (контракт №100014/10663К від 30.10.2014 та додаток 005 від 03.02.2015 року), накладні ЦІМ/УМВС (щодо перевезення вантажу у міжнародному залізничному сполученні), рахунок-проформу № 908 від 10.02.2015 року, договір про надання послуг митного брокера, сертифікат та декларації відповідності, декларацію відповідності, копію митної декларації країни відправлення (походження) товару, інші некласифіковані документи, в тому числі комерційну пропозицію постачальника, лист постачальника щодо особливостей формування вартості товару та біржові дані, паспорта якості товару.

Митна вартість за вказаними поставками визначена за ціною контракту.

За результатом розгляду поданих декларацій у посадової особи митного органу виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості, у зв'язку із чим запропоновано декларанту надати додаткові документи для її підтвердження, визначені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

Митним брокером від імені позивача повідомлено контролюючий орган про те, що частина запитуваних документів уже була подана до митного оформлення разом із деклараціями, а решту подати декларант на даний час не має змоги.

За результатом розгляду поданих позивачем документів відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2015/000016/1 від 19.02.2015 року, №807010001/2015/000017/1 від 21.02.2015 року, №807010001/2015/000021/1 від 25.02.2015 року, №807010001/2015/000022/1 від 25.02.2015 року, №2807010001/2015/000030/1 від 09.03.2015 року, відповідно до яких контролюючий орган здійснив коригування митної вартості задекларованого позивачем згідно митних декларацій № 807010001/2015/001370, №807010001/2015/001447, №807010001/2015/001540, №807010001/2015/001541, №807010001/2015/001920 товару за другорядним методом - методом визначення митної вартості щодо ідентичних товарів, який ґрунтується на наявній у митного органу ціновій інформації (МД №10026001/2015/137667 від 18.02.2015), та збільшено митну вартість імпортованого позивачем товару до 505,747 дол. США за тонну.

Також відповідачем видано картки відмови у митному оформленні (випуску) задекларованого позивачем товару №807010001/2015/00016 від 19.02.2015 року, №807010001/2015/00017 від 21.02.2015 року, №807010001/2015/00021 від 25.02.2015 року, №807010001/2015/00022 від 25.02.2015 року, №807010001/2015/00030 від 09.03.2015 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що документами, поданими позивачем митному органу під час проходження митного контролю, підтверджується заявлена митна вартість товару, а відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено обґрунтованості сумнівів щодо достовірності зазначених у цих документах відомостей, та не доведено правомірності його дій щодо застосування другорядного методу коригування заявленої митної вартості і винесення оскаржуваних рішень.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для витребування від декларанта додаткових документів стало те, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару та прийнятті оскаржуваних рішень та карток відмов у митному оформленні, Митним органом була використана інформація, наявна в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів щодо аналогічного імпортованому позивачем товару, відповідно до якої вартість такого товару була вищою, ніж заявлена декларантом.

Водночас, як встановлено судами із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, - позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. При цьому, подані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Зокрема позивачем до митного оформлення разом зі спірними деклараціями подано додаток 005 (від 03.02.2015 року) до Контракту, яким установлено ціну товару, що поставляється, на рівні 541 706,40 дол. США, а також проформу інвойс № 908 від 10.02.2015, в якому міститься аналогічна ціна товару.

В свою чергу, будь-яких доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем під час судового розгляду не надано.

Щодо посилання Митного органу на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, то, слід зазначити, що самі по собі відомості згаданої системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: