Ухвала суду № 65816953, 31.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 березня 2017 року м. Київ К/800/9820/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови в наданні дозволу їй на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державного резервного фонду за рахунок земель сільськогосподарського призначення (вид угідь - рілля), орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Шарівської селищної ради на території Богодухівського району Харківської області; - зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державного резервного фонду за рахунок земель сільськогосподарського призначення (вид угідь - рілля), орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Шарівської селищної ради на території Богодухівського району Харківської області, з подальшою передачею у власність.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 року, частково задоволено позов.

Визнано неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державного резервного фонду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів Шарівської селищної ради на території Богодухівського району Харківської області.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2016 року з урахуванням висновків суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з даними рішеннями, посиаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує позовну вимогу щодо зобов'язання відповдача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 18.08.2016 року № П-14236/0/6-14078/0/21-16, яким позивачу було повідомлено про відсутність можливості задоволення його заяви, вбачається, що фактично заява по суті не розглядалася, мотивованої відповіді із зазначенням підстав передбачених відповідними нормами законодавства для відмови в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем надано не було, між тим лише зазначено, що вирішення даного питання можливе після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками. Відповідачем не досліджувався пакет документів, поданих ОСОБА_1 для надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення на підставі цих документів у порядку визначеному законом не приймалось.

Суди першої та апеляційної інстанції вказують на те, що суд не може перебирати на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо - організаційну специфіку роботи та не вправі зобов'язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із вищезазначеним земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій що позовна вимога про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Таким чином, вищевказана позовна вимога є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя В.Ф. Мороз