Ухвала суду № 65816579, 05.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 734/2378/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Бузунко О.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Шелест С.Б.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача здійснити з 01 листопада 2011 року перерахунок та виплату їй пенсії, розрахувавши її з найбільш вигідного періоду заробітку з 01.01.1996 року по 31.12.1996 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Козелецький районний суд Чернігівської області своєю постановою від 01 грудня 2016 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2016 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області та з 25.03.2002 року отримує пенсію за віком. Також, вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, у зв'язку з чим пенсія їй призначена з врахуванням ст. 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також позивачці виплачується додаткова пенсія як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

31.12.2004 року ОСОБА_2 подала відповідачу заяву з проханням зробити перерахунок пенсії з додаванням стажу з іншого заробітку. Для проведення перерахунку нею були надані довідки про заробітну плату, а саме довідки військової частини А 1048 від 23.07.2004 року № 272 та військової частини А 3838 від 24.12.2004 року, а також нею були надані довідка Остерської районної лікарні № 376 від 29.12.2004 року та довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 01.11.2004 року № 15652 та № 15652/1 та від 29.12.2004 року № 20072.

На підставі даної заяви та доданих довідок відповідач автоматично розрахував позивачці найбільш вигідний період заробітку для розрахунку пенсії. Даним періодом 1993 рік. Таким чином управлінням визначено, що на 01.01.2005 року на підставі наявних довідок найбільш вигідний період заробітку для розрахунку (перерахунку) пенсії є період з 01.01.1993 року по 31.12.1993 року.

З 01.01.2005 року позивачці був проведений перерахунок пенсії з додаванням стажу. В подальшому на підставі її заяв, які були подані до управління на стандартному бланку (за формою додаток - 4) в 2006 та в 2009 році проводився перерахунок пенсії з додаванням стажу. 27.09.2011 року вона подала заяву про перерахунок пенсії з додаванням стажу.

18.10.2011 року управлінням було проведено перевірку, якою встановлено невідповідність даних, відображених в довідці № 272 від 23.07.2004 року з фактичним нарахуванням за 1993-1997 рр. У зв'язку з цим військовою частиною А 1048 на заміну довідки № 272 від 23.07.2004 року була видана довідка № 945/фс від 19.10.2011 року, яка на сьогоднішній день є дійсною.

В березні 2016 року позивач подала до управління відповідну заяву, в якій просила надати детальний розрахунок її пенсії. Своїм листом № 815\04 від 22.04.2016 року управління повідомило позивачку про те, що її пенсія з 01.11.2011 року по даний час розраховується на підставі наданих нею довідок військової частини А 1048 від 19.10.2011 року № 945/фс та військової частини А 3838 від 24.12.2004 року з використанням найбільш вигідного періоду заробітку для розрахунку пенсії, який визначений з 01.01.1993 року по 31.12.1993 року.

Проте, позивач вважає, що найбільш вигідний період заробітку для розрахунку пенсії став не 1993 року, а 1996 рік, у зв'язку з чим, 03 червня 2016 року та 25 червня 2016 року позивач зверталася до управління.

Так, 22 червня 2016 року та 04 липня 2016 року відповідач надав позивачу відповідь, якою відмовився перерахувати їй пенсію з 01 листопада 2011 року по даний час з вигіднішого періоду (з 01.01.1996 року по 31.12.1996 року).

Відповідач посилається на те що, для обчислення пенсії позивачу було обрано найбільш вигідний період заробітної плати - з 01.01.1993 року по 31.12.1993 року, тобто 12 місяців, а тому для задоволення позову немає законних підстав з огляду на те, що: 1) для обчислення пенсії повинна враховуватися заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року, а також за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв, а не 12 місяців, як просить у своїй позовній заяві позивач; 2) позивач не звертався з відповідною заявою про перерахунок пенсії до відповідача.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, судом встановлено, що страховий стаж позивача станом на 31.05.2009 рік складає 38 років 0 місяців 17 днів.

Відповідно до Висновку експерта № 3140/16-24 від 02.11.2016 року, наданого за результатами проведення судово-економічної експертизи, убачається, що найбільш вигідним періодом для розрахунку (перерахунку) пенсії позивача є 1996 рік. При цьому, у висновку вказано, що за 1996 рік коефіцієнт заробітної плати становить 2,41156 /а.с. 13 висновку/.

Відповідно до ст. 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок пенсій, призначених за раніше діючим законодавством, провадиться із середньомісячного заробітку за останніх 24 або будь-які 60 місяців перед призначенням пенсії, або перед введенням в дію цього Закону, або з заробітку, з якого було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, із застосуванням статей 64 - 67 цього Закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки дійсно, відповідачем було фактично замінено одну довідку на іншу, на підставі якої здійснюється нарахування їй пенсії, проте не приведено у відповідність в цій частині рівень пенсії з урахуванням вимог та нормативно-правових актів, як діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного в Україні законодавства та матеріалів справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Є.В. Чаку

Судді Є.І. Мєзєнцев

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Шелест С.Б.

Мєзєнцев Є.І.