Ухвала суду № 65816119, 06.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 823/1660/16

У Х В А Л А

06 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року в справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, третя особа – Фонд державного майна України про визнання незаконними та скасування постанов про арешт коштів та опису й арешту майна, –

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року вказаний адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України “Про судовий збір” з урахуванням змін до вказаного Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був оплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 3031,60 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати (1378 грн.)*2*110%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України та не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 187 КАС України, а саме: не надано документа про сплату судового збору.

Вказаній особі надано строк для усунення зазначених вище недоліків тривалістю п’ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Копія зазначеного судового рішення згідно відомостей повідомлення про вручення поштового відправлення вручена адресату 20 березня 2017 року.

Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді сплинув 27 березня 2017 року.

27 березня 2017 року на адресу суду відповідачем подано клопотання, за змістом якого останній просить взяти до уваги ту обставину, що на рахунку відсутні кошти в розмірі необхідному для сплати судового збору.

З огляду на вказане зауважую, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв’язку з цим обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб’єкта владних повноважень від такої сплати.

За змістом Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», Вищий адміністративний суд України зауважив, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз законодавчого врегулювання даного питання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов’язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, вказані в клопотанні обставини не є поважними.

Зазначені в ухвалі судді недоліки по апеляційній скарзі в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 108 КАС України апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 108, 165, 187, 189 КАС України, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року в справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, третя особа – Фонд державного майна України про визнання незаконними та скасування постанов про арешт коштів та опису й арешту майна – вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В.П. Мельничук