Постанова № 65815974, 05.04.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2017 р.Справа № 916/2755/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Чеголя Є.О.

За участю представників учасників провадження:

від Міністерства оборони України - Дідух С.П. за довіреністю;

від Концерну "Військторгсервіс" - Назаровець В.В. за довіреністю;

Інші представники учасників провадження у судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги концерну "Військторгсервіс" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016

у справі №916/2755/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до 1) концерну "Військторгсервіс"

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

3) Міністерства оборони України

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до концерну "Військторгсервіс", фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору №ВКС-1281 від 01.09.2016 р. про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, укладеного між Міністерством оборони України, від імені якого діє концерн "Військторгсервіс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, та договору №ВКС-1154 від 01.07.2016 р. з надання послуг по розміщенню контейнерів на відкритій території, укладеного між концерном "Військторгсервіс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2016 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні концерну "Військторгсервіс", Міністерство оборони України.

23.11.2016 р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про збільшення заявлених позовних вимог, у відповідності до якої ОСОБА_4 просив суд визнати недійсними наступні договори: договір №ВКС-1281 від 01.09.2016р. про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, укладений між Міністерством оборони України, від імені якого діє концерн „Військторгсервіс", та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3; договір №ВКС-1154 від 01.07.2016р. з надання послуг по розміщенню контейнерів на відкритій території та договір №ВКС-1235 від 08.08.2016р. про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, укладений між Міністерством оборони України в особі концерну „Військторгсервіс", та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7.

У грудні 2016 р. ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням в якому просив прийняти відмову від позовних вимог про визнання недійсними договору №ВКС-1154 від 01.07.2016р. з надання послуг по розміщенню контейнерів на відкритій території та договору №ВКС-1235 від 08.08.2016р. про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, укладених між концерном „Військторгсервіс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7

Ухвалою від 19.12.2016 р. господарським судом було припинено провадження у справі №916/2755/16 в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсними договору №ВКС-1154 від 01.07.2016р. з надання послуг по розміщенню контейнерів на відкритій території та договору №ВКС-1235 від 08.08.2016р. про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, укладених між Міністерством оборони України в особі концерну „Військторгсервіс", та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено, визнано недійсним договір №ВКС-1281 від 01.09.2016р. про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, укладений між Міністерством оборони України в особі концерну "Військторгсервіс" та ФОП ОСОБА_3, стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 689 грн., стягнуто з концерну „Військторгсервіс" на користь ФОП ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 689 грн.

Не погодившись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулись концерн "Військторгсервіс" та ФОП ОСОБА_3 з апеляційними скаргами в яких просять рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 у справі №916/2755/16 скасувати та у позові ФОП ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р. апеляційні скарги концерну "Військторгсервіс" та ФОП ОСОБА_3 на рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. у справі №916/2755/16 прийнято до провадження та призначено до сумісного розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

27.02.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом було отримано відзив на апеляційні скарги від ФОП ОСОБА_4 в якому останній просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. у справі №916/2755/16 без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

27.02.2017 р. концерном "Військторгсервіс" було надано до Одеського апеляційного господарського суду доповнення та уточнення до апеляційної скарги в який останній просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. у справі №916/2755/16 та постановите нове, яким у задоволення позову відмовити у повному обсязі.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №172 від 10.03.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Жекова В.І. у відрядженні.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2017 р. для розгляду апеляційних скарг концерну "Військторгсервіс" та ФОП ОСОБА_3 на рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. у справі №916/2755/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Мишкіної М.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. апеляційні скарги концерну "Військторгсервіс" та ФОП ОСОБА_3 на рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. у справі №916/2755/16 прийнято до провадження та призначено до сумісного розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Мишкіної М.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2017 р. розгляд справи відкладався на підставі п.1 ст.77 ГПК України.

29.03.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом було отримано відзив (додатковий до попереднього) на апеляційні скарги від ФОП ОСОБА_4 в якому останній просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. у справі №916/2755/16 без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Крім того, 29.03.2017 р. під час судового засідання Одеського апеляційного господарського суду представником ФОП ОСОБА_4 було надано клопотання про приєднання додаткових доказів в якому позивач просив приєднати до матеріалів справи диски з відеозаписами розмов ОСОБА_4, його сина ОСОБА_5 з ОСОБА_6, секретарем філії "ОУВС" концерну "Військторгсервіс", копію Витягу з кримінального провадження №42016161010000295, копію ухвали господарського суду Одеської області від 28.02.2017 р., ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.02.2017 р. про порушення провадження у справі за позовом концерну "Військторгсервіс" до ФОП ОСОБА_4 про визнання договору №4/2009 припиненим, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.03.2017 р. про залучення третьої особи, роздруківка з реєстру судових рішень, повідомлення концерну "Військторгсервіс" ОСОБА_4 про припинення договору №4/2009, яке було задоволено колегією суддів у судовому засіданні від 04.05.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 р. було залучено Міністерство оборони України як іншого відповідача, змінено його процесуальний статус з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача на іншого відповідача у справі та відкладено розгляд справи на 05.04.2017 р.

04.04.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано клопотання концерну "Військторгсервіс" в якому останнє просить рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. у цій справі скасувати, а справу №916/2755/16 направити до господарського суду міста Києва, за виключеною підсудністю в порядку ст.ст. 16, 17 ГПК України.

У судовому засіданні від 05.04.2017 р. представник концерну "Військторгсервіс" підтримав вимоги за апеляційною скаргою та клопотання про направлення справи до господарського суду міста Києва, за виключеною підсудністю в порядку ст.ст. 16, 17 ГПК України.

Представник Міністерства оборони України надав пояснення відповідно до яких підтримує апеляційні скарги, просить їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та у позові відмовити, клопотання про направлення справи до господарського суду міста Києва, за виключеною підсудністю в порядку ст.ст. 16, 17 ГПК України залишив на розсуд суду.

Інші представники учасників провадження у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомленні про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, заслухавши представників учасників провадження, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги концерну "Військторгсервіс" та ФОП ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23 березня 2012 року №6 "Про судове рішення" визначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач просив визнати недійсним договір №ВКС-1281 від 01.09.2016р., оскільки вважає, що укладанням даного договору було порушено його права, оскільки право користування торговим місцем №3756 належить ОСОБА_4 на підставі договору №4/2009 від 02.02.2009 р., який є діючим, в установленому законом порядку розірваний або визнаний недійсним не був. Наведене, за переконанням позивача тягне за собою недійсність договору №ВКС-1281 від 01.09.2016 р., укладеного між Міністерством оборони України, від імені якого діє концерн "Військторгсервіс" та ФОП ОСОБА_3

Судом першої інстанції позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 визнано обґрунтованими, задоволено позов та визнано недійсним договір №ВКС-1281 від 01.09.2016 р.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору №ВКС-1281 від 01.09.2016 р., що є предметом позовних вимог, останній було укладено між Міністерством оборони України від імені якого діє концерн "Військторгсервіс" на підставі договору-доручення від 14.06.2016 р. №1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

За умовами договору доручення №1 від 14.06.2016 р. Міністерство оборони України доручило, а Концерн "Військторгсервіс" зобов'язався вчиняти від імені Міністерства юридичні дії, пов'язані з укладанням та розірванням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування місцями для встановлення 20-футових контейнерів (загальна кількість - 50 місць) на території ТО "Промтоварний ринок" по вул, Рожевій, отриманням і обліком грошових коштів, стягненням штрафних санкцій та представництвом інтересів сторін в судах та інших юрисдикційних органах з питань, пов'язаних з виконанням цього договору.

Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя

Перевіряючи рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив всі обставини справи, зокрема, суб'єктний склад спірних правовідносин (зобов'язаних сторін).

Разом з цим, Господарський процесуальний кодекс передбачає можливість залучення до участі у справі за клопотанням сторони або за власною ініціативою іншого відповідача (частина перша статті 24 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Положення розділів І-ХІ Господарського процесуального кодексу України мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд, відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглядає справу.

З урахуванням вищенаведених приписів чинного законодавства, колегія суддів вважає, що укладаючи спірний договір №ВКС-1281 від 01.09.2016 р. концерн "Військторгсервіс" діяв від імені Міністерства оборони України та відповідно набував прав та обов'язків саме щодо останнього.

Враховуючи викладене, виходячи з предмету позову у справі, колегія суддів вважає, що процесуальний статус Міністерства оборони України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні концерну "Військторгсервіс" не узгоджується з наведеними законодавчими приписами, умовами договору, що оспорюється позивачем та відповідно вимагає участі Міністерства оборони України як сторони за спірною угодою у цій справі у якості іншого відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми, а також те, що у відповідності до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, колегією суддів 29.03.2017 р. ухвалено рішення про залучення Міністерство оборони України як іншого відповідача, змінивши його процесуальний статус з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача на іншого відповідача у справі.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ господарському суду.

Так, ч.5 статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи у спорах, у яких відповідачем є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, розглядаються господарським судом міста Києва.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. №671 "Про затвердження Положення про Міністерство оборони України" Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міноборони є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили. Міноборони є уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в постанові №10 від 24 жовтня 2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п'ятій статті 16 ГПК, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва. Це стосується й тих випадків, коли відповідний орган взяв участь у справі в процесі її розгляду, тобто був залучений як інший відповідач чи в порядку заміни неналежного відповідача (стаття 24 ГПК), або як відповідач за зустрічним позовом у цій же справі (стаття 60 ГПК); у таких випадках правило частини третьої статті 17 названого Кодексу не застосовується, тобто справа підлягає передачі за підсудністю до господарського суду міста Києва (п. 20.7 Постанови).

У пункті 20.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України в постанові №10 від 24 жовтня 2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що у разі коли непідсудність справи даному місцевому господарському суду виявлено під час апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення і останнє в зв'язку з цим скасовується, то матеріали справи підлягають поверненню до місцевого господарського суду, який прийняв рішення, для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК, про що зазначається в резолютивній частині постанови апеляційної чи касаційної інстанції.

В абз. 4 п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у разі скасування в апеляційному порядку процесуального акта місцевого господарського суду, прийнятого з порушенням правил підсудності, апеляційна інстанція повертає матеріали справи відповідному місцевому господарському суду для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК, про що зазначається в резолютивній частині постанови, якою скасовано такий акт.

Відповідно до ст. 103 статті 104 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

Відповідно до п. 7 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

У зв'язку із вищенаведеним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, яке є безмовною обставиною для скасування судового рішення. Враховуючи встановлену судовою колегією апеляційної інстанції непідсудність справи №916/2755/16 господарському суду Одеської області, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з поверненням справи до місцевого господарського суду для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. у справі №916/2755/16 скасувати.

Матеріали справи №916/2755/16 повернути до господарського суду Одеської області для виконання вимог частини першої статті 17 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Мишкіна М.А.