Постанова № 65815756, 03.04.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2017 справа №913/1402/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третіх осібОСОБА_5, ОСОБА_6 довір. ОСОБА_7 довір. не прибув розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "ОСОБА_8 обласна Фармація Північ", м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від07.02.2017 у справі№ 913/1402/16 (суддя Лісовицький Є.А.) за позовомПублічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК", м. Харків до відповідача: третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства "ОСОБА_8 обласна Фармація Північ", м. Сєвєродонецьк Луганської області Комунальне підприємство "ОСОБА_8 обласна "Фармація",с. Гречишкине Луганської області ОСОБА_8 обласна державна адміністрація (ОСОБА_8 обласна військово цивільна адміністрація), м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 18911475 грн. 21 коп.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.02.2017р. по справі №913/1402/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства МЕГАБАНК до Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ та стягнуто з Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ (ідентифікаційний код 40045927, юридична адреса: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 5) на користь Публічного акціонерного товариства МЕГАБАНК (ідентифікаційний код 09804119, юридична адреса: 61002, м. Харків, вул.Алчевських, буд. 30) заборгованість в сумі 18911475 грн. 21 коп., витрати на сплачений судовий збір в сумі 206700 грн. 00 коп.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "ОСОБА_8 обласна Фармація Північ", м. Сєвєродонецьк Луганської області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2017р. по справі №913/1402/16 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції прийнятим із порушенням норм процесуального права та із невірним застосуванням норм матеріального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що суд визнав встановленим факт належного виконання позивачем перед третьою особою зобовязань щодо видачі кредиту, не зазначивши якими доказами, наявними у матеріалах справи такий факт підтверджується. Вважає, що задоволення позовних вимог про стягнення суми заборгованості з основного боржника КП «ЛО «Фармація» без притягнення останнього до відповідальності за такими зобовязаннями за рахунок забезпечення зобовязань у вигляді заставленого майна та поруки, з іншої юридичної особи КП «ЛО «Фармація Північ» може привести до подвійного стягнення суми боргу як за рахунок третьої особи, так і за рахунок відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2017р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2017р. у звязку із тимчасовою непрацездатністю судді Будко Н.В. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Мартюхіна Н.О., Малашкевич С.А.

Позивач у судовому засіданні 03.04.2017р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач у судовому засіданні 03.04.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, заявив клопотання про витребування у позивача копії договорів укладених на забезпечення виконання Генерального договору №ГД-01/2010 та Кредитного договору №01-2010 від 19.04.2010р. (застави, поруки, іпотеки). Вказане клопотання обґрунтовано тим, що місцевим господарським судом було відхилено аналогічне клопотання відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції. Вважає, що недослідження обставин щодо можливості задоволення вимог позивача за рахунок забезпеченого зобовязання може привести до подвійного стягнення суми спірної заборгованості за рахунок поручителя за кредитним договором, заставленого майна третьої особи та відповідача.

Розглянувши вищезазначене клопотання про витребування доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, з огляду на той факт, що вищевказані документи на мають жодного відношення до предмету спору у даній справі, про що було вірно зазначено судом першої інстанції. Крім того, в силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в той же час відповідач вказаним клопотанням намагається перекласти збір доказів на суд. При цьому, доводи відповідача, що він не є стороною договорів, укладених на забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №01-2010 від 19.04.2010р. не позбавляє останнього звернутись із клопотанням безпосередньо до відповідної сторони договору.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. було залучено у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 обласну державну адміністрацію (ОСОБА_8 обласну військово-цивільну адміністрацію), м.Сєвєродонецьк Луганської області у звязку із задоволенням відповідного клопотання відповідача.

Треті особи у судове засідання 03.04.2017р. не прибули, причини неявки не повідомили.

Явка сторін та третіх осіб у судове засідання не визнавалась судом обовязковою.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що між Комунальним підприємством ОСОБА_8 обласна Фармація (далі - позичальник) та Публічним акціонерним товариством МЕГАБАНК (далі кредитодавець) 19.04.2010р. був укладений Генеральний договір №ГД-01/2010 (далі - Генеральний договір).

У відповідності до умов Генерального договору визначено загальні умови надання послуг кредитодавцем послуг позичальнику по здійсненню активних операцій, зокрема: надання кредитів, в тому числі надання овердрафту і відкриття кредитних ліній; надання гарантій; врахування та авалювання векселів, далі кредитні операції, а також загальні умови передачі в заставу майна/майнових прав в забезпечення виконання позичальником зобов'язань перед кредитодавцем за вказаними операціями.

Конкретні порядок і умови надання вказаних послуг та розрахунки за ними визначаються в окремих додаткових договорах, що укладаються в рамках цього Генерального договору.

У відповідності до п. 1.4. Генерального договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 18.04.2011 визначено загальні умови, на яких кредитодавець надає послуги позичальнику по здійсненню кредитних операцій:

- загальна сума кредитних операцій за всіма кредитними договорами (сума, яка фактично видана, а також яка підлягає до видачі кредитодавцем позичальнику за умовами кредитних договорів), надалі - ліміт, не може бути більшою 20 000 000, 00 грн.

- базовою валютою договору є гривня;

- строк дії договору: до 12 квітня 2013 року.

В межах укладеного Генерального договору 19.04.2010р. між Публічним акціонерним товариством "МЕГАБАНК" та Комунальним підприємством "ОСОБА_8 обласна "Фармація" було укладено Кредитний договір №01-2010 з урахуванням додаткових угод, відповідно до умов якого позивач надав грошові кошти (відкрив відновлювальну кредитну лінію в розмірі 20 000 000 грн. в строк з 19.04.2010 до 01.07.2017 на поновлення обігових коштів, а третя особа зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти до 30.11.2015 у розмірі 0,1 % річних та з 01.12.2015 в розмірі 23% річних на умовах передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 4.3.1. Кредитного договору №01/2010 від 19.04.2010, укладеного між позивачем та третьою особою, кредитодавець має право у випадку порушення позичальником умов договору вимагати його дострокового розірвання, повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів і комісійної винагороди зі стягненням штрафу у розмірі, визначеному у розділі 7 Договору.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору в редакції додаткової угоди №12 від 13.07.2015 кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію в розмірі 19 248 775,21 грн. в строк з 19.04.2010 до 01.07.2017 на поновлення обігових коштів, а третя особа зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 4.2.1 Кредитного договору в редакції додаткової угоди №12 від 13.07.2015, позичальник зобовязався повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 годин 00 хвилин 01 липня 2017 року.

Крім того, вищезазначеним пунктом договору встановлений графік зменшення ліміту кредитної лінії, а саме встановлені суми зменшення у наступному порядку: на 200 000,00 грн. - до 31.07.2015, на 100000, 00 грн. - до 31.05.2017. кожного останнього дня наступного місяця та на 16 848 775,21 грн. - до 01.07.2017.

Згідно п. 1 Розпорядження керівника обласної військово-цивільної адміністрації №239 від 16.06.2015 (далі - Розпорядження №239) Комунальне підприємство ОСОБА_8 обласна Фармація реорганізовано та утворено шляхом виділу з нього юридичну особу - Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ.

Відповідно п. 3.2.1. Розпорядження №239 після спливу двохмісячного строку з дати оприлюднення цього розпорядження необхідно провести інвентаризацію майна, яке підлягає передачі від третьої особи до відповідача, зі складанням розподільчого балансу та поданням його на затвердження керівнику обласної військово-цивільної адміністрації.

Згідно розподільчого балансу, затвердженого Розпорядженням голови ОСОБА_8 обласної державної адміністрації - керівника ОСОБА_8 обласної військово-цивільної адміністрації №370 від 01.09.2015 (далі - Розпорядження № 370), зобов'язання Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація перед позивачем не перейшли до Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ.

Крім того, 13.07.2015, тобто після прийняття керівником обласної військово-цивільної адміністрації Розпорядження №239, між позивачем та Комунальним підприємством ОСОБА_8 обласна Фармація укладено Додаткову угоду №12 до Кредитного договору, якою затверджено графік погашення заборгованості.

Відповідно п. 4.2.9 Кредитного договору третя особа зобов'язалась повідомляти позивача про будь-які зміни свого найменування, установчих документів, складу органів керівництва, юридичної та фактичної адреси, номера телефону, керівників та бухгалтерів або їх паспортних даних у семиденний строк з дня настання відповідних змін.

Як зазначає позивач, в порушення вказаного пункту Комунальне підприємство ОСОБА_8 обласна Фармація не повідомило Публічне акціонерне товариство МЕГАБАНК про реорганізацію підприємства та інші зміни в установчих документах, що позбавило кредитодавця можливості своєчасно внести зміни в кредитний договір та заявити свої кредиторські вимоги, відповідно до п.3.1. Розпорядження № 239.

Публічне акціонерне товариство МЕГАБАНК 10.05.2016 направило на адресу Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація вимогу №69-3865 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, яка повернулась до банку у звязку з відмовою адресата від одержання поштового відправлення.

Крім того, позивачем було направлено на адресу відповідача Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ вимогу №69-3864 від 10.05.2016 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, у відповідь на яку відповідач зазначив, що до нього згідно розподільчого балансу зобовязання за вказаним кредитом не переходили.

У звязку із неналежним виконанням позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, Публічне акціонерне товариство "МЕГАБАНК", м. Харків звернулось до місцевого господарського суду із позовом про стягнення з Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ залишку кредиту в сумі 18911475 грн. 21 коп. за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, укладеним в межах дії Генерального договору на здійснення кредитних операцій №ГД-01/2010 від 19.04.2010р., як з субсидіарного відповідача.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №01/2010 від 19.04.2010р. є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, видав позичальнику кредитні кошти на загальну суму 20 000 000 грн., про що свідчать відповідні банківські виписки з рахунків №20630120079 та 20629120079, відкритих в ПАТ «Мегабанк» (т.1 а.с.23-24).

В той же час, позичальник свої зобовязання за кредитним договором виконав частково на загальну суму 1 088 524,79 грн., внаслідок чого за позичальником обліковується заборгованість зі сплати простроченої заборгованості по кредиту в сумі 18 911 475, 21 грн.

Факт наявності заборгованості позичальника на момент із зверненням із позовом до суду першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, зокрема вищевказаними банківськими виписками з особових рахунків, які за змістом ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, що підтверджують наявність/відсутність та розмір відповідної заборгованості.

При цьому, судова колегія апеляційної інстанції зазначає про наявність у позивача правових підстав вимагати дострокове повернення позики та процентів, враховуючи прострочення позичальником повернення чергової частини позики, з огляду на положення ст.1050 Цивільного кодексу України та умови п.4.3.1 кредитного договору.

Крім того, факт належного виконання позивачем своїх договірних зобовязань щодо видачі кредиту та наявності заборгованості позичальника перед позивачем з повернення цього кредиту встановлено в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2017р. по справі №913/1256/16 в межах якої було стягнуто проценти, нараховані на суму боргу, який виник внаслідок неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010р., який є підставою позову і в даній справі. При цьому, обставини встановлені в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2017р. по справі №913/1256/16 мають преюдиційне значення під час розгляду даної справи в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Як вже зазначалось вище, згідно п. 1 розпорядження керівника обласної військово-цивільної адміністрації №239 від 16.06.2015р. Комунальне підприємство ОСОБА_8 обласна Фармація реорганізовано та шляхом виділу з нього утворено юридичну особу - Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ

Відповідно до п. 3.2.1 вказаного розпорядження після спливу двохмісячного строку з дати оприлюднення цього розпорядження необхідно провести інвентаризацію майна, яке підлягає передачі від першого відповідача до другого відповідача зі складанням розподільчого балансу та поданням його затвердження керівнику обласної військово-цивільної адміністрації.

Частинами 1 та 2 ст. 109 Цивільного кодексу України встановлено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

При цьому, відображення певної заборгованості на балансі боржника залежить виключно від добросовісності ведення останнім власної господарської діяльності і не спростовує факту існування такої заборгованості (за одержані товари, роботи, послуги, тощо).

Згідно із розподільчим балансом, який затверджений розпорядженням голови ОСОБА_8 обласної державної адміністрації від 01.09.2015р. № 370, зобовязання Комунального підприємства "ОСОБА_8 обласна "Фармація" не були передані Комунальному підприємству ОСОБА_8 обласна Фармація Північ.

Вказане також підтверджується тим, що додаткову угоду від 13.07.2015р. № 12 до кредитного договору підписано між Публічним акціонерним товариством "МЕГАБАНК", м. Харків та Комунальним підприємством "ОСОБА_8 обласна "Фармація".

Із матеріалів справи також вбачається, що розподільчим балансом не передбачено передачу від Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація до Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ зобов'язань за кредитним договором № 01-2010 від 19.04.2010.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Згідно із ч. 2 ст. 619 Цивільного кодексу України до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на предявлену вимогу, кредитор може предявити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Як вже заначалось вище, Публічне акціонерне товариство МЕГАБАНК зверталось як до Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація, так і до Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ із вимогами щодо погашення заборгованості за кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010р.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо здійснення позивачем всіх покладених на нього діючим законодавством обовязків та наявності всіх законних підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010р. в сумі 18 911 475, 21 грн. з Комунального підприємства ОСОБА_8 обласна Фармація Північ, як з субсидіарного боржника.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у звязку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2017р. по справі №913/1402/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "ОСОБА_8 обласна Фармація Північ", м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2017р. по справі №913/1402/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.02.2017р. по справі №913/1402/16 - залишити без змін

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді:С.А. Малашкевич

ОСОБА_3