Ухвала суду № 65815267, 06.04.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4663/17

Провадження № 2/344/2304/17

У Х В А Л А

06 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Домбровської Г.В.

секретаря с/з Устинської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області заяву про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання припиненим договору купівлі-продажу нерухомого майна №1/2011 від 31.08.2011 року та визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 26.06.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання припиненим договору купівлі-продажу нерухомого майна №1/2011 від 31.08.2011 року та визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 26.06.2014 року.

05 квітня 2017 року Відповідачем ОСОБА_5 через канцелярію суду подано заяву про відвід судді, в якій вона просить здійснити відвід судді Домбровської Г.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання припиненим договору купівлі-продажу нерухомого майна №1/2011 від 31.08.2011 року та визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 26.06.2014 року.

Обгрунтовуючи існування підстав для відводу судді, ОСОБА_3 покликається на її упередженість, яку обґрунтовує власною позицією щодо процесуальних дій та рішень судді в рамках даної цивільної справи.

Представники ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» в судовму засіданні проти заяви про відвід судді заперечили та просили відмовити в її задоволенні.

Представник ОСОБА_4 при вирішенні заяви про відвід покладався на розсуд суду.

Проаналізувавши доводи заяви про відвід, Суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, головною метою якого є відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є обґрунтовані сумніви.

У статті 1 ЦПК України визначено, як мету цивільного судочинства, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, що відповідає засадам про «право на справедливий судовий розгляд», які закріплені у п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка була ратифікована Україною 17.07.1997р.

За приписами частини 1 статті 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді;

5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Обставинами, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, можуть бути незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо. Для того щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Також суд зазначає, що згідно із статтею 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В практиці Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду розмежовується суб'єктивний та об'єктивний аспекти.

При цьому щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» Суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як випливає зі змісту поданої заяви про відвід судді, в якості правових підстав для відводу судді заявник покликається на пункт 4 частини 1 статті 20 ЦПК України, яким передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу),якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

При цьому, в поданій до суду заяві про відвід судді заявник в обґрунтування існування підстав для відводу покликається на допущені, на її думку, процесуальні порушення під час розгляду справи (зокрема, те, що раніше суддя відмовила в об'єднанні цивільних справ в рамках даної цивільної справи, прийняла рішення щодо роз'єднання даної справи, не зважає на існування кримінальних провадження стосовно посадових осіб ТОВ «Кредо ІФ», а також прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви, в якій заявлено позовні вимоги, строк позовної давності яких сплив).

Крім того, в поданій до суду заяві про відвід судді заявник посилається також на те, що до закінчення повноважень судді залишилося 23 дні.

Відтак, вищевикладене, на думку ОСОБА_3, свідчить про упередженість судді та існування обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Так, обставинами, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, можуть бути незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо. Для того щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Враховуючи зазначене, Суд приходить до висновку про те, що заявлені ОСОБА_3 підстави для відводу судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді Домбровської Г.В. до результатів розгляду справи, а тільки відображають суб'єктивну думку Відповідача стосовно прийнятих суддею процесуальних рішень та вчинених процесуальних дій під час розгляду даної цивільної справи.

При цьому, чинним цивільним процесуальним законодавством України передбачено відповідний порядок оскарження процесуальних рішень суду під час розгляду справи.

Суд також звертає увагу на те, що питання стосовно об'єднання позовних вимог у цивільній справі, роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, у відповідності до вимог статті 126 ЦПК України є правом суду, а відповідні процесуальні рішення з даних питань приймаються в залежності від конкретних обставин цивільної справи, зокрема, виходячи з принципу процесуальної доцільності та ефективності, а також необхідності дотримання процесуальних прав сторін у справі та дотримання розумних строків розгляду справи.

Необґрунтованими є посилання заявника на закінчення повноважень судді у судді Домбровської Г.В. як на підставу заявленого відводу, оскільки вказана обставина (закінчення строку повноважень судді) не є підставою для не розгляду цивільної справи.

Стосовно посилання на наявність кримінальних проваджень стосовно відповідних посадових осіб ТОВ «Кредо ІФ», Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 не позбавлена права заявити відповідні клопотання, пов'язані з цією обставиною, однак з моменту відкриття провадження у справі у червні 2016 року та до 05 квітня 2017 року будь-яких клопотань з цього приводу нею не заявлялося.

Щодо посилання заявника на те, що суддею було проігноровано обставину надання ОСОБА_3 медичної довідки щодо проходження нею стаціонарного лікування, та, у зв'язку з цим, проігноровано її заяву про відкладення судового засідання, Суд звертає увагу на безпідставність таких доводів, оскільки саме з урахуванням факту подання ОСОБА_3 даної медичної довідки в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі, відповідне її клопотання було задоволено судом, а провадження у справі №344/8030/16-ц було зупинено на час хвороби ОСОБА_3

Крім того, Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог чинного процесуального закону пропуск строку звернення до суду з цивільним позовом є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог по суті, однак не може бути підставою для неприйняття до провадження зустрічного позову, а тому відповідні посилання ОСОБА_3 у заяві про відвід є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, цивільний процесуальний закон передбачає можливість поновлення строку звернення до суду за наявності для цього відповідних правових підстав.

Таким чином, наведені представником Позивача доводи в обґрунтування заяви про відвід є її суб'єктивним тлумаченням норм процесуального закону, а процесуальні документи та дії, прийняті/вчинені суддею Домбровською Г.В., не свідчать про заінтересованість судді у результаті розгляду справи та її упередженість чи необ'єктивність.

Суд вважає, що в поданій до суду заяві заявником не наведено обґрунтованих підстав та обставин, які б піддавали сумніву об'єктивність і неупередженість суду, якому заявлено відвід, позаяк жодним чином не вбачається неможливість винесення суддею законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення при вирішенні даної цивільної справи.

Інших, передбачених чинним законодавством обставин, які викликають сумнів у об'єктивності та неупередженості судді в заяві ОСОБА_3 не наведено, а Судом таких обставин не встановлено.

Отже, за відсутності підстав, визначених статтею 20 ЦПК України, заява про відвід судді не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 20, 24 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання припиненим договору купівлі-продажу нерухомого майна №1/2011 від 31.08.2011 року та визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 26.06.2014 року, - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Домбровська Г.В.