Рішення № 65814738, 04.04.2017, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4647/16-ц

Провадження № 2/345/257/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2017 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.,

секретаря судового засідання Бандура Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, стверджуючи, що 14.08.2010 року помер ОСОБА_3 На випадок смерті 16.07.2010 року він склав заповіт, яким все належне йому на час смерті майно заповів ОСОБА_1

Однак оформити право на спадщину позивач не міг, так як в лютому 2011 року один із братів померлого ОСОБА_3 оскаржив дійсність заповіту в суді. Остаточне рішення по даній справі набуло законної сили 24.09.2015 року. Після набрання законної сили рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, однак зареєструвати право власності на спадкове майно не зміг, оскільки рішенням Калуського міськрайонного суду від 23.05.2014 року за братом померлого ОСОБА_3 позивач оскаржив дане рішення та рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.04.2014 року його було скасовано. Однак 23.04.2014 року помер відповідач ОСОБА_3, і його спадкоємцем стала ОСОБА_2, яка отримала свідоцтво про право на спадщину серія та № 5-1389 від 22.12.2014 року на квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки після тривалого судового розгляду заповіт ОСОБА_3 на спірне майно визнаний дійсним, ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину серія № 5-1389, видане 22.12.2014 року ОСОБА_2 на спірне спадкове майно, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте на підставі даного свідоцтва, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

У судове засідання позивач та його представник не зявилися, однак представник подав письмову заяву про слухання справи за їхньої відсутності, зазначивши, що позов підтримують, просять його задоволити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. Таким чином суд за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 14.08.2010 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13).

На випадок смерті він склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області 16.07.2010 року, зареєстрованим в реєстрі за № 146, яким заповів ОСОБА_1 все належне йому на час смерті майно, а також майнові права (а.с. 9-10). Даний заповіт не змінювався та не відмінявся (а.с. 12).

На час смерті ОСОБА_3 належала квартира АДРЕСА_2 (а.с. 14-16).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.12.2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа голова Войнилівської селищної ради Калуського району про визнання заповіту недійсним в задоволенні позову відмовлено (а.с. 17-21).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.09.2015 року дане рішення залишено без змін (а.с. 24-28).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.05.2014 року за ОСОБА_3 визнано право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, а саме на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 36-38). Однак дане рішення було скасоване рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.12.2015 року, яким в задоволенні позову відмовлено (а.с. 39-45).

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом було видане ОСОБА_2 після смерті її батька ОСОБА_3, який помер 20 червня 2014 року (а.с. 60).

З інформаційної довідки від 06.12.2016 року вбачається, що 22.12.2014 року за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 5-1389, виданого державним нотаріусом Першої Івано-франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 49-50).

П.1 ст.1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Ст. 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як передбачено положеннями ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме мано та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державною фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.9, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав. Однією з підстав проведення державної реєстрації прав, їх обтяжень, внесення змін у відповідні реєстри, в тому числі Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є рішення суду, що набрало законної сили.

Ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що запис про скасування державної реєстрації прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав.

П. 2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2011р. за №1429/20167 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим порядком.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в ОСОБА_3, а відповідно і в його спадкоємця ОСОБА_2, відсутнє право для успадкування квартири АДРЕСА_4, а тому свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 слід визнати недійсним, а також слід скасувати державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно.

У відповідності до ст.ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 826,80 грн. (а.с. 1, 54), а також 180,00 грн. витрат за подання оголошення про виклик відповідача в судове засідання, яке опубліковане в газеті «Галичина».

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 1223, 1235, 1301 ЦК України, ст.ст. 9, 19, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме мано та їх обтяжень», ст.ст.208, 209, 212-216, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 22.12.2014 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської міської нотаріальної контори ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2, зареєстроване в реєстрі за № 5-1389.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та ї обтяжень, прийняте на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22.12.2014 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської міської нотаріальної контори ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 5-1389.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 826 гривень 80 копійок та 180,00 грн. витрат за розміщення оголошення в газеті «Галичина».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя