Рішення № 65814146, 20.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017Справа №910/3361/17Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест"

до публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Авант - Банк" Ларченко Ірини Миколаївни

про стягнення заборгованості в розмірі 216 968,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Просянюк В.В. - представник за довіреністю № 1731 від 03.12.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" до публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Авант - Банк" Ларченко Ірини Миколаївни про стягнення заборгованості в розмірі 216 968,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами було укладено договір № 782-Ф від 01.09.2014 року, відповідно до п. 2.1. договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснити заходи з охорони майна на об'єктах замовника згідно розрахунку-дислокації об'єктів та оперативно реагувати на правопорушення, що скоються на території охоронюваного об'єкта.

Відповідно до п.п. 3.2.12 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги виконавця за цим договором.

Позивач надав для підписання відповідачеві акти наданих послуг на загальну суму 216 968,00 грн.: за грудень 2015 року на суму 114 000,00 грн. та за січень 2016 року на суму 102 968,00 грн. Однак вказані акти відповідачем не підписано та кошти не сплачено.

У зв'язку з наведеним вище позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 216 968,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.03.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.03.2017 року.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2017 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 17.03.2017 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 03.03.2017 року, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 782-Ф від 01.09.2014 року, відповідно до п. 2.1. договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснити заходи з охорони майна на об'єктах замовника згідно розрахунку-дислокації об'єктів та оперативно реагувати на правопорушення, що скоються на території охоронюваного об'єкта.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 3.2.13 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги виконавця за цим договором .

Пунктами 8.1., 8.2. договору передбачено, що вартість послуг виконавця визначається Розрахунком-дислокацією вартості постів ТОВ "ВЕНБЕСТ" по охороні об'єкту ПАТ "АВАНТ-БАНК" (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.

Оплата за договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших п'яти банківських днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 8.5. договору, фактичне надання послуг підтверджується Актом наданих послуг, що складається виконавцем та направляється на підпис замовника не пізніше п'яти перших днів місяця наступного за місяцем у якому надавалися послуги. Замовник має право підписати та направити виконавцю Акт наданих послуг, або не підписувати або надавати письмові пояснення. Якщо протягом 10 календарних днів після отримання Акту наданих послуг замовник відмовляється його підписувати або надавати письмові пояснення щодо відмови, послуги охорони вважаються наданими у повному обсязі без зауважень.

П. 9.1 договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами й скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг з моменту, визначеному Розрахунком-дислокацією (п. 9.2. договору).

Позивач надав для підписання відповідачеві акти наданих послуг на загальну суму 216 968, 00 грн., за грудень 2015 року на суму 114 000,00 грн. та за січень 2016 року на суму 102 968,00 грн., однак вказані акти відповідачем не підписано та кошти не сплачено.

В матеріалах справи наявні АКТ № Ф-12/782 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2015 року та АКТ № Ф-01*/782 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2016 року, підписані зі сторони відповідача невстановленими особами без проставлення печатки відповідача, службове розслідування позивача, пояснювальні записки на ім'я керівника позивача, табелі обліку робочого часу, копії постового журналу щодо виконання зобов'язань за договором у вищезазначений період.

Суд зазначає, шо рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 96 від 29.01.2016 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Авант-Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 29.01.2016 року по 28.02.2016 року включно. Призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Авант-Банк", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірину Миколаївну на один місяць з 29.01.2016 року по 28.02.2016 року включно.

Відповідно до Постанови Національного банку України № 109 від 25.02.2016 року було вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Авант-Банк". Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 262 від 26.02.2016 року, на підставі Постанови НБУ № 109 від 25.02.2016 року вирішено: - припинити здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк" з 26 лютого 2016 року; - відкликати всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Авант-Банк", Ларченко І.М. з 26 лютого 2016 року; - розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Авант-Банк" з 26.02.2016 року по 25.02.2018 року включно; - призначити уповноваженою особою Фонду та делегувати всі повноваження ліквідатора ПАТ "АВАНТ-БАНК", зазначені у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному зазначеним Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко І.М. строком на два роки з 26 лютого 2016 року по 25 лютого 2018 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2021 від 06.10.2016 року, змінено уповноважену особу на ліквідацію та делегування повноважень ліквідатора відповідача на Чернявську Олену Степанівну з 07.10.2016 року.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах, які виникли між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Відповідно до абз. З п. 2 та п. З ст. 46 Закону з дня призначення Уповноваженої особи, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.08.2016 року по справі справі №910/9239/16, за позовом ТОВ "Венбест" до ПАТ "Авант-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни про зобов'язання вчинити дії відмовлено позивачеві у задоволені позову про зобов'язання при складанні кошторису витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації ПАТ "Авант-Банк", включити витрати за надані послуги згідно договору № 782-Ф від 01.09.2014 року на загальну суму 216 968, 00 грн., а саме за грудень 2015 року у сумі 114 000 грн. та січень 2016 у сумі 102 968, 00 грн.

Вказане рішення постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року залишено без змін.

Вказаним рішенням встановлено, що 29.01.2016 року ПАТ "Авант-Банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію ПАТ "Авант-Банк" Ларченко І.М. повідомив ТОВ "Венбест", про введення тимчасової адміністрації та про гарантування оплати за Договорами про надання послуг охорони, укладених між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Венбест" починаючи з січня 2016 року, тобто з дати призначення Уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію банку.

10.02.2016 року позивач звернувся до Банку з листом про підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договорами охорони банку, в якому просить підписати акти та провести відповідні розрахунки за рахунками-фактурами за період з березня 2015 року по грудень 2015 року.

У відповідь на вказаний лист, Банк повідомив ТОВ "Венбест" про розірвання договору № 782-Ф від 01.09.2014 року.

18.02.2016 року між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору про зміну Додатку № 1 - Розрахунку-дислокації.

01.04.2016 року між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору про припинення дії договору з 01.04.2016 року.

05.05.2016 року ТОВ "Венбест" знову звернулось до ПАТ ""Авант-Банк" з листом вих. № 2083 про прийняття та оплату наданих послуг, установленого обладнання, та надав на підписання та скріплення печаткою рахунки та акти за грудень 2015 - січень 2016 року.

27.05.2016 року ПАТ "Авант-Банк" направив на адресу позивача відповідь вих. № 2621, та повідомив про відхилення заявлених вимог щодо прийняття та оплати наданих послуг, установленого обладнання за укладеними банком договорами, у зв'язку з тим, що ТОВ "Венбест" як виконавцем не було надано належного підтвердження щодо виконання зобов'язань за договорами та обсягу виконаних робіт.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію відповідача І.М. Ларченко без номеру та дати про гарантування оплати з 29 січня 2016 року. Однак, як вбачається з вказаного гарантійного листа оплата гарантується тільки з 29.01.2016 року.

Відповідно до ст.44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених ЗУ "Про банки і банківську діяльність".

Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

Як вбачається з матеріалів справи, процедуру ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" розпочато з 26.02.2016 року.

Пунктом 2.17. Положення визначено коло повноважень, покладених на Фонд та/або уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку, серед яких зокрема й складання та виконання кошторису витрат банку, пов'язаних зі здійсненням його ліквідації, згідно з цим Положенням.

Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) здійснює витрати на ліквідацію неплатоспроможного банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат банку на здійснення ліквідації (далі - кошторис), затвердженого виконавчою дирекцією Фонду (п. 3.5 Положення).

Пунктами 3.6.-3.11 Положення встановлено наступне:

- Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) забезпечує правильність складання проекту кошторису і виконання затвердженого виконавчою дирекцією Фонду кошторису;

- Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) зобов'язана: уключати до кошторису окремими статтями всі витрати, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку; складати кошторис щокварталу з розподілом за місяцями і подавати до 15 числа місяця, що передує наступному кварталу, до Фонду для затвердження виконавчою дирекцією. На початку ліквідації банку кошторис уключає період із дня, в якому Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) приступила до виконання своїх обов'язків, до кінця поточного кварталу і подається до Фонду не пізніше 3 робочих днів після призначення Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень). Не використана у звітному кварталі сума коштів за кошторисом не переноситься на наступний квартал;

- у разі необхідності Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) має право запропонувати внесення змін до кошторису. Зміни до кошторису вносяться не пізніше дати закінчення кварталу, на який затверджено кошторис, за наявності обґрунтованого клопотання Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень);

- у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку може запропонувати внесення змін до кошторису до закінчення відповідного кварталу;

- зміни до кошторису затверджуються виконавчою дирекцією Фонду;

- Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) має право здійснювати з накопичувального рахунку витрати, пов'язані з розміщенням оголошення в засобах масової інформації про відкриття процедури ліквідації неплатоспроможного банку та нотаріальним засвідченням картки зі зразками підписів, до складання кошторису та затвердження його виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно пункту 1.5 Розділу 6 Положення, до кошторису, який подається на затвердження виконавчій дирекції Фонду, додаються:

- обґрунтування, розрахунки за кожною статтею планових витрат, які підтверджують потребу їх включення до кошторису;

- прогнозні суми надходжень та витрат банку (у вигляді грошового потоку) протягом дії тимчасової адміністрації або в разі ліквідації банку на квартал за кожні сім календарних днів, а також дані про наявність високоліквідних активів, пропозиції щодо джерел фінансування касових розривів кошторису банку на проведення витрат, потрібних для здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації.

Таким чином, як вбачається з наведеного вище, кошторис витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації включає в себе витрати, які безпосередньо може понести банк з моменту початку процедури ліквідації.

Натомість позивач просить суд стягнути заборгованість за надані послуги за грудень 2015 року та за січень 2016 року, хоча, процедура ліквідації була розпочата лише 26 лютого 2016 року.

Відповідно до ч. 1 статті 49 Закону Уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для Позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Доказів подання позивачем заяви про включення своїх вимог до реєстру вимог кредиторів позивачем не надано.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що підстави для стягнення з Банку коштів у сумі 216 968,00 грн відсутні. Відтак, суд відмовляє в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від основної позовної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено. Таким чином вимоги про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції також задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, п.2 ч.2 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 06.04.2017 року

Суддя С.М. Мудрий