Рішення № 65813982, 28.03.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.2017 Справа №905/126/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В. при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м.Київ, ЄДРПОУ 35559557,

до відповідача: Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради м.Слов`янськ Донецької області, ЄДРПОУ 03364636,

про стягнення 172 863,86 грн., -

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не зявився,

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.02.2017р. по 13.03.2017р. та з 13.03.2017р. по 28.03.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ялта Град Строй, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою №27/12-пз5 від 27.12.2016р. до відповідача, Управління житлово-комунального господарства Словянської міської ради, м.Слов`янськ Донецької області, про стягнення суми заборгованості у розмірі 172 863,86 грн., у тому числі 92 761,30 грн. суми заборгованості, 71 982,77 грн. суми інфляційних витрат та 8 119,79 грн. суми 3% річних.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/126/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 11.01.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/126/17.

У подальшому розгул справи відкладався у відповідності до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання із відповідачем договору №б/н від 11.10.2013р. та невиконання останнім за ним зобовязання з оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

Нормативно вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 12, 54-55 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження викладених обставин суду представлено розрахунки інфляційних витрат та 3% річних, у копіях: договір №б/н від 11.10.2013р..

30.01.2017р. від позивача на електронну адресу суду надійшли із супровідним листом №30/01-сл від 30.01.2017р. копії акту звірки взаєморозрахунків №б/н від 25.01.2017р., накладна курєрської служби №005652 від 27.01.2017р., довідки №30/01-д1 від 30.01.2017р. про відсутність відносно відповідача провадження по справі про банкрутство, довідки №30/01-д від 30.01.2017р. про відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, пояснення №30/01-п від 30.01.2017р. щодо надання оригіналів документів та про відсутність відомостей стосовно фактичного фінансування відповідача за договором №б/н від 11.10.2013р., супровідного листа №30/01-см від 30.01.2017р. із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р., договірна ціна на будівництво поточний ремонт дорожнього покриття вул.Комунарів (в місці перевлаштування водоводу) м.Словянськ, що здійснюється 2013р., акт №1 від 27.12.2013р. приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за грудень 2013р.

02.02.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області отримано оригіналі супровідних листів, довідок, пояснень та належним чином засвідчені копії документів, що надійшли 30.01.2017р. електронною поштою.

02.02.2017р. від відповідача отримано пояснення №б/н від 01.01.2017р., за змістом яких фінансові зобовязання за спірним договором в органах Казначейства не реєструвались, грошові кошти на фінансування означеного позивачем договору не були заплановані та взагалі не передбачені кошторисом; договір не укладався; звернуто увагу на те, що позивач не додає до позову жодних документів окрім копії договору; просить відмовити у задоволенні позову.

До пояснень долучено копію витягу з журналу реєстрації договорів за 2013р.

02.02.2017р. від відповідача отримано клопотання б/н б/д про залучення у якості третьої особи на стороні відповідача управління Державної казначейської служби у м.Словянську та про витребування у позивача оригіналів документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.02.2017р. дане звернення задоволено частково, у порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України ОСОБА_2 та управління Державної казначейської служби у м.Словянську зобовязано надати пояснення по суті питань, що виникли під час провадження по справі.

21.02.2017р. через канцелярію суду від управління Державної казначейської служби у м.Словянську отримано лист №04-30/314 від 20.02.2017р. «Щодо надання пояснень», у яких визначено неможливість надання вичерпної інформації щодо реєстрації зазначеного договору та вказано, що у разі реєстрації договору у розпорядника бюджетних коштів повинен зберігатись примірник договору з відміткою «зареєстровано та взято на облік».

21.02.2017р. представником відповідача із клопотанням №б/н від 21.02.2017р. до матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_2 (колишнього керівника управління житлово-комунального господарства Словянської міської ради) №б/н від 20.02.2017р., де останній свідчить про підтвердження зайняття керівної посади відповідача з 03.12.2012р. по 04.08.2014р., у 2013р. було відремонтовано більше ніж 50 доріг у тому числі і з поточного ремонту автодоріг по м.Словянську, підтверджено укладання у 2013р. договорів із позивачем на капітальний і поточний ремонт доріг, однак договір на який посилається позивач б/н від 11.10.2013р. на суму 92 761,30 грн. ним не підписувався, за його даними, які він вів для себе, акти виконаних робіт форми КБ-2В та довідки КБ-3 і договірна ціна саме за цим договором також ним не підписувались. При цьому,ю у звязку з тим, що з того часу минуло понад три роки, більше по суті справи нічого додати не може.

10.03.2017р. на електронну поштову адресу суду надійшли від позивача пояснення №10/03-п від 10.03.2017р., у яких розяснено про укладання між сторонами договору №70 від 03.04.2013р., ціна робіт з поточного ремонту автодороги по вул.Комунарів в м.Словянськ за яким становить 64 599,91 грн.; винесено рішення господарського суду Донецької області у справі №905/3452/16 та ним позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» задоволено у повному обсязі; зауважено, що договір №70 від 03.04.2013р. не має ніякого відношення до договору №б/н від 11.10.2013р., оскільки містить інші реквізити та обсяги роботи, що були виконані позивачем за замовленням відповідача.

Також, 10.03.2017р. позивачем електронною поштою надіслано копії: договору №70 від 03.04.2013р., договірної ціни на поточний ремонт дорожнього покриття вул.Комунарів в м.Словянську Донецької області, супровідний лист №10/03-сл від 10.03.2017р. із актом дефектів на поточний ремонт дорожнього покриття вул.Комунарів в м.Слов'янську Донецької області, податкової накладної №181 від 27.12.2013р., видаткових накладних №12/08-1 від 12.08.2013р., №19/08-4 від 19.08.2013р., №31/08-18 від 31.08.2013р., №23/09-8 від 23.09.2013р., №30/09-22 від 30.09.2013р., №21/10-6 від 21.10.2013р., №31/10-28 від 31.10.2013р., рахунків №12/08-1 від 12.08.2013р., №19/08-4 від 19.08.2013р., №31/08-18 від 31.08.2013р., №23/09-8 від 23.09.2013р., №30/09-22 від 30.09.2013р., №21/10-6 від 21.10.2013р., №31/10-28 від 31.10.2013р., акту виконаних робіт №14 від 31.10.2013р., рахунку №14 від 31.10.2013р., списку робітників, що проживають в гуртожитку за жовтень 2013р., податкової накладної №32 від 30.10.2013р., рапорту-наряду за період з 11.10.2013р. по 20.10.2013р., подорожніх листів вантажного автомобіля від 18.10.2013р., від 16.10.2013р., від 15.10.2013р., товарно-транспортних накладних від 18.10.2013р., від 16.10.2013р., від 15.10.2013р.

13.03.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області отримано оригінали пояснень із доданими до них копіями договору та договірної ціни, а також супровідного листа №10/03-сл від 10.03.2017р. із доданими до нього копіями документів, що надійшли 10.03.2017р. електронною поштою.

13.03.2017р. представником відповідача надані пояснення №б/н від 13.03.2017р., згідно яких останній стверджує про відсутність доказів внесення до Єдиного державного реєстру податкових накладних наданих позивачем суду копій податкових накладних, та пояснення №б/н від 13.03.2013р. щодо розяснення неможливості прийняття від позивача 27.12.2013р. актів виконаних робіт, оскільки згідно наданих позивачем копій останні підписані 27.12.2013р. (пятниця), 3-денний термін на їх погодження, за умовами наданого позивачем договору, розпочинається 30.12.2013р. (понеділок), проте залишки коштів з рахунків розпорядників/одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів (крім власних надходжень), відкритих на імя в органах Державної казначейської служби України за балансовими рахунками 35 розділу Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, станом на кінець операційного дня 30.12.2013р. списуються органами Державної казначейської служби України; мається невідповідність назви обєкту згідно п.1.1 копії договору який надає позивач до інших документів наданих в підтвердження виконання робіт; укладення договору можливе лише в межах фактичного бюджетного фінансування відповідно до затвердженого переліку обертів; грошові кошти згідно постанови КМУ від 19.01.2011р., як-то субвенція, на фінансування оберту поточний ремонт вул.Комунарів у 2013р. передбачені в межах суми 64 600,00 грн., на цю суму укладено договір №70 від 03.04.2013р.; укладання договору поза межами фактично виділеного бюджетного фінансування відповідно до визначеного бюджетного призначення неможливо.

До пояснень відповідачем надано у копіях: договір №70 від 03.04.2013р., рішення Словянської міської ради №19-XL-6 від 29.03.2013р., №20-XLVI-6 від 09.08.2013р. з додатками до них, довідка про вартість виконаних будівельних робіт до договору №70 від 03.04.3013р., акт №б/н від 25.12.2013р. приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за грудень 2013р., розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на поточний ремонт, підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту).

Ухвалою суду від 13.03.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів по 28.03.2017р. у порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності відповідного клопотання позивача.

Представник позивача у судове засідання 28.03.2017р. не зявився, причин неявки не повідомив; 27.03.2017р. електронною поштою надіслав у копіях: пояснення вих. №27/03 п2 від 27.03.2017р. разом з розпорядженням міського голови Словянської міської ради №132 від 30.11.2012р. Про призначення ОСОБА_2Д., клопотання вих. №27/03 кп1 від 27.03.2017р. про призначення судової будівельно технічної експертизи по справі №905/126/17, пояснення вих. №27/03 п3 від 27.03.2017р. разом з договором №70 від 03.04.2013р., договірною ціною на поточний ремонт дорожнього покриття вул.Комунарів в м.Словянську Донецької області, що здійснюється у 2013р., довідкою б/н від 25.12.2013р. про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р., актом приймання виконаних будівельних робіт б/н від 25.12.2013р. за грудень 2013р., актом дефектів на поточний ремонт дорожнього покриття по вул.Комунарів в м.Словянську Донецької області.

Документи долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.03.2017р. проти задоволення позовних вимог заперечив; наголошував на тому, що суду не було представлено оригінали документів, на які посилається позивач та не надано підтвердження включення податкових накладних до Єдиного державного реєстру податкових накладних щодо підтвердження виникнення податкових зобовязань за цим договором, відсутнє фінансування за спірним правочином; посилався на пояснення ОСОБА_2 б/н від 20.02.2017р.; зазначив про те, що надані позивачем видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи, не підтверджують фактичне виконання спірного обсягу робіт, у звязку з різницею даних відображених у них та акті приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ 2в), представленому суду з боку позивача; вважає дефектний акт таким, що не є підставою для укладання договору, а є лише підставою для розрахунку кошторисної вартості обсягу потрібних робіт, визначеному у дефектному акті; наполягав на твердженнях, що містяться у поясненнях б/н від 13.03.2017р. в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України; 27.03.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області подав пояснення б/н від 27.03.2017р. щодо призначення будівельно технічної експертизи, до яких додано у копіях: договір №168 від 21.10.2015р. разом з договірною ціною на капітальний ремонт асфальтобетонного дорожнього покриття автомобільної дороги по вул.Комунарів м.Словянськ (від вул.Свободи до молокозаводу), що здійснюється у 2015р., договір №145 від 23.09.2015р. разом з договірною ціною на будівництво поточний ремонт автошляху по вул.Комунарів м.Словянськ, що здійснюється у 2015р., акт б/н від 10.03.2017р. комісійного обстеження вулично дорожньої мережі м.Словянська, лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України б/н б/д на адресу центральних органів виконавчої влади (за списком), Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, експертних організацій (за списком), розпорядження міського голови Словянської міської ради №53 від 19.02.2016р. Про перейменування вулиць, провулків, вїздів та хутору м.Словянська.

Документи долучено до матеріалів справи.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Щодо заявленого позивачем клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи по справі №905/126/17, суд виходить з такого.

Предметом заявленого експертного дослідження є встановлення виконання позивачем роботи, що передбачені умовами договору №б/н від 11.10.2013р..

Згідно пункту 1.1 цього договору такими роботами визначено поточний ремонт дорожнього покриття в місцях розкриття під колектор по вул.Комунарів в м.Словянськ у 2013р.

Беручи до уваги сплив часу за станом на сьогоднішній день, що дорівнює більше 3-х років з часу проведення робіт, вид робіт як поточний ремонт, проведення на території м.Словянськ антитерористичної операції, під час якої відбувались артилерійські обстріли місцевості тощо, і така інформація є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування у розмінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України, а також зміст пояснень відповідача з цього питання, не вбачається доцільності у призначенні запитуваної експертизи в спірному випадку.

З огляду на таке, керуючись ст.ст.32-38, 41, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача №27/03 кп1 від 27.03.2017р..

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Предметом розгляду у даній справі є, зокрема, стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 92 761,30 грн., що виникла у результаті неналежного виконання договірних зобовязань за договором №б/н від 11.10.2013р.

У підтвердження заявлених вимог та наявності договірних відносин із відповідачем на підставі означеної угоди позивачем суду представлено, насамперед, копію договору №б/н від 11.10.2013р., копію довідки про вартість виконаних робіт будівельних робіт та витрати за грудень 2013р. на суму 92 761,30 грн. та копію акту №1 від 27.12.2013р. приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за грудень 2013р.

З копій цих документів вбачається наявність на них підписів сторін, що скріплені їх печатками.

У розумінні приписів ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

У пункті 2.2 розділу 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) розяснено, що копії, які видаються, зокрема, підприємствами повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Як вбачається з викладеної вище позиції відповідача, останній заперечує укладання спірного договору та складання його установою акту №1 від 27.12.2013р. приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за грудень 2013р. на суму 92 761,30 грн., наголошує на тому, що суду не було представлено оригінали цих документів.

Ухвалою суду від 11.01.2017р. судом витребувано у позивача належним чином засвідчені копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ-3) та акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) за договором №б/н від 11.10.2013р. та їх оригінали для огляду.

У поясненнях №30/01-п від 30.01.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» свідчить про те, що до 2015р. було зареєстровано та мало офіс у м.Донецьк.

У звязку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції у позивача не було можливості здійснити вивезення всієї документації з офісу, розташованого у м.Донецьк. У звязку з цим у товариства відсутні оригінали документів щодо виконання договору від 11.10.2013р.

Реєстрація позивача за адресою: м.Донецьк, вул.Калініна, б.51, вбачається з даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002435547 від 28.03.2017р. за станом на 01.10.2014р.

Проведення антитерористичної операції на території м.Донецька та обмеження доступу на цю територію є загальновідомою обставиною, яка у розумінні приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, не потребує доказування.

Виходячи з приписів ст.124 Конституції України, положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Господарського процесуального кодексу України, правосуддя, яке здійснює суд, є видом державної діяльності, яка реалізується у формі розгляду та розвязання соціальних спорів і конфліктів, повязаних з порушенням норм права, здійснюється у відповідності з конституційними принципами і у формах, лише йому притаманних, із забезпеченням процесуальних прав та гарантій учасників справи, на основі закону, в інтересах законності і справедливості, встановлення істини по справі, судового захисту прав особи, організації, суспільного і державного інтересу, запобігання фактам зловживання правом, використання прав всупереч їх призначенню, обходу законів, попередження правопорушень.

Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо вирішення питання у разі втрати оригіналів документів за вищевикладених обставин, оскільки такі є виключенням ніж передбачуваними, однак це не може бути підставою для відмови в прийнятті чи залишенні без розгляду заяви, клопотання чи іншого передбаченого ГПК звернення учасника судового процесу до господарського суду, беручи до уваги викладені принципи правосуддя.

Приведена вище постанова Пленуму Вищого господарського суду України. у своєму п.2.3 розділу 2 доводить, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Пункт 2.5 постанови визначає, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Виходячи з викладеного, дослідив копії договору №б/н від 11.10.2013р., копію довідки про вартість виконаних робіт будівельних робіт та витрати за грудень 2013р. на суму 92 761,30 грн. та копію акту №1 від 27.12.2013р. приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за грудень 2013р. подані позивачем, що виготовлені з використанням технічних засобів, судом встановлено їх засвідчення підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй», із зазначенням його прізвища, ініціалів та з прикладенням печатки, що є належним.

Між тим, предметом договору №б/н від 11.10.2013р. є зобовязання позивача, як підрядника, у 2013р. виконати роботи з поточного ремонту дорожнього покриття у місцях розриття під колектор по вулиці Комунарів в м.Словянськ, а відповідач, як замовник, - прийняти і оплатити такі роботи.

Кількість робіт визначається відповідно до кошторисної документації, затвердженої замовником.

Ціна цього договору становить 92 761,30 грн.

Строк виконання робіт з 11.10.2013р. по 31.12.2013р.

За змістом акту №1 від 27.12.2013р. приймання виконаних робіт за грудень 2013р. на суму 92 761,30грн. визначено найменування робіт і витрат як: холодне фрезерування асфальтобетонного покриття із застосуванням фрези WIRTGEN 1000 при глибині фрезерування 4см 140 м.кв.; улаштування покриття (ямковий ремонт) товщиною 4см з гарячих асфальтобетонних сумішей типу В М1 вручну з ущільненням самохідними котками 166 м.кв.; улаштування покриття (ямковий ремонт) товщиною 4см з гарячих асфальтобетонних сумішей типу В М1 вручну з ущільненням самохідними котками 153м.кв.; улаштування покриття (ямковий ремонт) товщиною 4см з гарячих асфальтобетонних сумішей типу В М1 вручну з ущільненням самохідними котками 67м..кв.; перевезення ґрунту самоскидами на відстань 8км 43,2т.; розробка ґрунту екскаватором Hitachi ZX 270 LC, місткість ковша 1,25м.куб. з навантаженням у транспортні засоби, грунт ІІ групи 27 м.куб.; засипка котловану асфальтобетонною висічкою. 9м.куб.; розливання вяжучих матеріалів 0,7л/м2 0,065т.; улаштування вирівнювального шару з асфальтобетонної дрібнозернистої типу А М1 суміші із застосуванням укладальників асфальтобетону 6,74т.; розливання вяжучих матеріалів 0,3л/м2 0,028т.; улаштування покриттів товщиною 4см із гарячих асфальтобетонних дрібнозернистих сумішей типу А М1 93 м.кв.

Відповідно до п.3.2 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України №154 від 23.09.2003р., перед виконанням поточного ремонту комісією, призначеною власником об'єкта благоустрою, до складу якої включається представник балансоутримувача, складається дефектний акт. На підставі дефектного акту розробляється кошторисна документація для проведення поточного ремонту, яка затверджується балансоутримувачем об'єкта благоустрою або його власником.

До матеріалів справи позивачем додано копію акту дефектів на поточний ремонт дорожнього покриття по вул.Комунарів в м.Словянську Донецької області, яким визначено об'єми виконання робіт. Вказаний дефектний акт є документом, який складається перед виконанням поточного ремонту, а не за результатами проведених робіт, отже акт дефектів не є належними доказом виконання позивачем робіт за договором №б/н від 11.10.2013р.

При цьому, свідчить про обсяг робіт, які необхідно провести.

Виходячи зі змісту представленої копії акту приймання виконаних робіт, визначені у ньому роботи, із обсягом виконання щодо них, відповідають наявному у матеріалах справи акту дефектів на поточний ремонт дорожнього покриття вул.Комунарів м.Словянськ, який затверджено начальником УЖКГ Словянської міської ради із проставлянням на ньому печатки, а також заступника начальника відповідача, головного інженеру КП «Водопониження» та головного спеціалісту відділу благоустрою УЖКГ.

Дійсність цього документа відповідачем не заперечується, зауважень щодо нього не висловлено.

Одночасно, матеріали справи містять рішення Словянської міської ради «Про затвердження переліку обєктів житлово-комунального господарства м.Словянська, які пропонується фінансувати за рахунок коштів державного бюджету» №19-XL-6 від 29.03.2013р., згідно з додатком до якого до обєктів віднесено поточний ремонт автодороги по вул.Комунарів у м.Словянськ з загальним обсягом фінансування 46 000 грн. та 64 600грн.

Додаток до рішення міської ради №20-XLVI-6 від 09.08.2013р. при оцінці доказів судом до уваги не взято, оскільки з представленого документа не вбачається його єдності.

Як вбачається з договору №70 від 03.04.2013р., укладеного між сторонами, його складено під фінансування 64 600грн.

Проте, предметом договору №70 від 03.04.2013р. є зобовязання позивача у 2013р. виконати роботи з поточного ремонту автодороги по вул.Комунарів в м.Словянськ, у строк з 03.04.2013р. по 31.12.2013р. та обсяг цих робіт, згідно акту №б/н від 25.12.2013р. приймання виконаних будівельних робіт, становить: холодне фрезерування асфальтобетонного покриття із застосуванням фрези WIRTGEN 1000 при глибині фрезерування 4см 378м.кв.

Даний обсяг робіт зафіксовано у відповідному акті дефектів на поточний ремонт дорожнього покриття по вул.Комунарів м.Словянськ із визначенням обєму виконання робіт як: холодне фрезерування асфальтобетонного покриття на глибину 5см з використанням фрези WIRTGEN 1000 378м.кв., ремонт асфальтобетонного покриття товщиною 5,0 см. 378м.кв.

Таке дає підстави дійти висновку про суттєву відмінність від обсягу означеному у акті дефектів на поточний ремонт дорожнього покриття вул.Комунарів м.Словянськ та акті №1 від 27.12.2013р. приймання виконаних робіт за грудень 2013р. на суму 92 761,30грн. Окрім того, як визначено у договорі №70 від 03.04.2013р. та акті форми №КБ-2В до нього, найменуванням будівництва є поточний ремонт автодороги, дорожнього покриття вул.Комунарів у м.Словянськ, коли у договорі №б/н від 11.10.2013р. та акті форми КБ-2В до нього разом із договірною ціною визначено поточний ремонт дорожнього покриття у місцях розриття під колектор (в місці перевлаштування водоводу) по означеній вулиці.

Також судом враховано наявність на оспорюваних копіях документів підпису начальника управління ОСОБА_2, скріпленого печаткою установи.

Доказів підробки документів, відкриття кримінального провадження за наслідками якого встановлено факт їх фіктивності, відповідачем суду не представлено.

Беручи до уваги сплив часу за станом на сьогоднішній день, що дорівнює більше 3-х років з часу проведення робіт та висловлення у поясненнях ОСОБА_2, представлених суду відповідачем, як то, що у 2013р. було відремонтовано більше ніж 50 доріг у тому числі і з поточного ремонту автодоріг по м.Словянську, підтверджено укладання у 2013р. договорів із позивачем на капітальний і поточний ремонт доріг. При цьому, зазначено про неможливість додати більше, у звязку з тим, що з того часу минуло понад три роки. Проаналізував викладене, певність щодо дійсність тверджень, як те, що саме договір на який посилається позивач б/н від 11.10.2013р. на суму 92 761,30 грн. ним не підписувався, як і акти виконаних робіт форми КБ-2В та довідки КБ-3 і договірна ціна, беручи до уваги наявність підпису та печатки з боку відповідача на цих документах, не знаходить підтвердження за фактичними даними, які містить справа та щодо них, за викладених обставин, відсутні сумніви. Відтак відхиляються судом.

З огляду на таке, виходячи з приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку про прийняття представлених позивачем документів у підґрунтя заявлених вимог, як письмових доказів у розумінні норм процесуального законодавства та розглядає справу виключно за наявними у ній доказами.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

11.10.2013р. між Управлінням житлово-комунального господарства Словянської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" (підрядник) укладено договір, за умовами якого підрядник зобовязується у 2013р. виконати роботи з поточного ремонту дорожнього покриття у місцях розриття під колектор по вулиці Комунарів у м.Словянськ, а Замовник - прийняти й оплатити такі роботи (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору, найменування (номенклатура, асортимент) робіт: поточний ремонт дорожнього покриття у місцях розриття під колектор по вулиці Комунарів у м.Словянськ. Кількість робіт визначається відповідно до проектно-кошторисної документації, затвердженої Замовником.

Підрядник зобовязаний виконати передбачені цим договором роботи якісно, відповідно до ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці і дороги населених пунктів. Асфальтобетонна суміш повинна виготовлятися відповідно до ДСТУ Б В. 2.7-119:2011 "Суміші асфальтобетонні й асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови" (п.2.1. договору).

Ціна договору визначена у п. 3.1 та становить 92 761,30 грн., у тому числі податок на додану вартість.

Відповідно до п.3.2 договору договірна ціна складається за Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 (з урахуванням змін та доповнень) та не може змінюватися за винятком випадків, передбачених у п. 3.3 цього договору. Договірна ціна є невідємною частиною цього договору.

За приписами п.5.1. договору строк виконання робіт: з 11.10.2013р. по 31.12.2013р.

Як визначено п.5.2 договору місцем виконання робіт є м.Слов`янськ.

Строк дії договору за визначеннями його п.10.1 з часу його укладання і до 31.12.2013р.

Договір підписано та скріплено печатками з обох сторін учасників процесу.

Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію договірної ціни, що за змістом документа погоджена у розмірі 46 897,13 грн. та 45 864,17 грн., що разом становить 92 761,30 грн.

Беручи до уваги ідентичність обєкту, на якому згідно договору слід провести роботи у договорі та означених документах, ціни робіт, суд приходить до висновку щодо складання останнього безпосередньо до договору №б/н від 11.10.2013р.

Укладений договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, а тому спірні правовідносини, що виникли між сторонами, за правилами абз.2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Дослідив укладений договір поряд із означеними нормами чинного законодавства, спірна угода не суперечить актам цивільного законодавства, у судовому порядку недійсною не визнана. Відтак в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір №б/н від 11.10.2013р. є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Таке визначення поняття розкриває сутність зобовязання як правого звязку між двома субєктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обовязок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобовязання надано право, що кореспондує обовязку першої. Обовязками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобовязання (ст. 510 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, договір підряду складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1)правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.

Згідно п.6.1.4 договору Замовник зобовязаний приймати виконані роботи згідно з актом прийняття виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки (ф. КБ-3). Замовник зобовязаний підписати подані документи чи обґрунтувати причини відмови від їх підписання на протязі трьох робочих днів. Перебіг зазначеного строку починається з наступного робочого дня після надання документів Підрядником.

Як свідчать матеріали справи сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) за грудень 2013р. на суму 92 761,30 грн. та відповідна довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ аналогічною вартістю.

В означених акті та довідці міститься посилання на договір №б/н від 11.10.2013р., що свідчить про виконання робіт на підставі вказаного договору.

Документи підписані та скріплені печатками з обох сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт або їх невиконання взагалі.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та довідка форми №КБ-3 є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором №б/н від 11.10.2013р..

З копій акту виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що останні підписані з обох сторін 27.12.2013р. за грудень 2013р., що виходячи з п.5.1 договору, не суперечить його умовам.

Згідно п.6.3.3 договору Підрядник зобов"язаний надавати Замовнику разом з актом виконаних робіт виконавчу схему, підписану відповідним працівником підприємства та скріплену печаткою підприємства.

Відсутність доказів надання означеної схеми істотно не впливає на оцінку доказів у справі, оскільки умовами п.6.1.4 договору обумовлено обовязок Замовника протягом 3 робочих днів з моменту передачі Підрядником документів або прийняти виконані за актом роботи, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання, тому, підписавши акт без заперечень Замовник підтвердив наявність всіх необхідних документів для прийняття робіт, за відсутності яких відповідач не мав би можливості належним чином прийняти роботи, оцінити їх обсяг, перевірити обсяг використаних матеріалів. Крім того, суд приймає до уваги, що будь-якої переписки з приводу відсутності виконавчих схем матеріали справи не містять.

Доводи відповідача, викладені у поясненнях №б/н від 13.03.2017р. судом до уваги не беруться, адже не спростовують викладене.

За приписами ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за виконані роботи проводяться в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Замовника на рахунок Підрядника.

Як встановлено п.4.2 договору, Замовник здійснює оплату протягом 7 (семи) банківських днів, після підписання сторонами акту прийняття виконаних робіт (ф КБ 2в). До акта прийняття виконаних робіт додається довідка про вартість виконаних робіт Бюджетні зобовязання за договором виникають у разі наявності та в межах відповідних асигнувань. Фінансування робіт здійснюється за рахунок місцевого бюджету.

Таким чином, враховуючи положення п.4.2 договору, з огляду на підписання акту та довідки 27.12.2013 року, Замовник мав сплатити вартість виконаних Підрядником робіт протягом семи банківських днів, до 13.01.2014р. включно.

Доказів оплати заборгованості за договором у встановленому порядку та строк не надано, з матеріалів справи не вбачається.

У письмових поясненнях відповідач посилається на те, що згідно умов договору джерелом фінансування за цим договором є кошти бюджету, які не були виділені.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Спірний договір фактично містить умову, відповідно до якої виконання зобовязання з оплати коштів за виконані роботи повязано з фактом фінансування з державного бюджету.

За змістом статті 511 Цивільного кодексу України зобовязання не може створювати обовязку для третьої особи.

Навіть у випадку покладення виконання обовязку боржником на іншу особу, відповідно з вимогами ч.2 ст.528 Цивільного кодексу України, відповідальним за виконання зобовязання залишається боржник, а не така особа.

Наявність чи відсутність фінансування відповідача не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за вказаним вище договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутність бюджетних коштів не є законною підставою для звільнення від виконання договірного зобовязання. Аналогічна позиція викладена у постанові від 15 травня 2012 року № 11/446 Верховного Суду України та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД та Оліус проти України від 18 травня 2005 року.

Таким чином, Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради м.Слов`янськ Донецька область не звільняється від виконання грошового зобовязання, неналежне виконання якого зумовлено відсутністю фінансування.

Відтак, матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобовязань у відповідності до умов зазначеного вище договору, строк виконання зобовязання відповідача на момент звернення з позовом настав, з огляду у відповідача виникло зобовязання здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 92 761,30 грн.

Проте, як вбачається з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання Замовника перед Підрядником у сумі 92 761,30 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобовязання у загальній сумі становить 71 982,77 грн. за період прострочення з 01.2014р. по 10.2016р. на суму основного боргу 92 761,30 грн.

В частині нарахування інфляційних витрат за несвоєчасне виконання грошових зобовязань слід виходити з наступного.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних витрат в частині визначення періоду їх нарахування суперечить вищевикладеним приписам постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями), сутності індексу інфляції, а отже дійсним обставинам справи, і тому є невірним та не може бути прийнятий судом.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН, на суму основного боргу 92 761,30 грн. за належний період з 02.2014р. по 10.2016р., встановлено, що їх дійсний розмір становить суму більше, ніж заявлено до стягнення позивачем, а саме 88464,35 грн. При цьому, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі визначеному позивачем, тобто в сумі 71 982,77 грн.

Одночасно позивачем заявлено до стягнення 3% річних з простроченої суми 8 119,79грн. за наступним розрахунком: на суму 92 761,30 грн. у період з 01.01.2014р. по 30.11.2016р.

Перевіривши розрахунок даних позовних вимог, встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду, з огляду на встановлений момент виникнення права вимоги, а саме, за викладених вище обставин, першим днем прострочення є 14.01.2014р., а відтак, дійсним є період з 14.01.2014р. по 30.11.2016р. Отже, здійснив перерахунок 3% річних, суд дійшов висновку про їх розмір у загальній сумі 8020,68 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м.Київ, до відповідача, Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради, м.Слов`янськ Донецька область, про стягнення суми заборгованості у розмірі 172863,86 грн., у тому числі 92 761,30 грн. суми заборгованості, 71 982,77 грн. суми інфляційних витрат та 8 119,79 грн. суми 3% річних, задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна (пл.Жовтневої революції), буд.3, код ЄДРПОУ 03364636, банківські реквізити не вказано) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" (02152, м.Київ, пр.Тичини, буд.20, код ЄДРПОУ 35559557, р/р№26008053613545 в Краматорській філії ПАТ КБ Приватбанк, МФО 335548) 172764,75 грн., у тому числі суму заборгованості у розмірі 92 761,30 грн., 3% річних у розмірі 8020,68 грн., інфляційні втрати у розмірі 71 982,77 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 2591,47 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 28.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2017р.

Суддя О.В. Кротінова