Постанова № 6581307, 01.08.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-845\2009 рік

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

31 серпня 2009 року                                                                                                        м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Стратович О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій неправомірними, а також стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

В С Т А Н  О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації неправомірними та  стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 2718, 80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 56 371, 50 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Від позивача надійшла заява про розгляд даної справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Територія, на якій він проживає, а саме с. Майдан  Олевського району Житомирської області, відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується довідкою сільської ради.

ОСОБА_1 працює на території гарантованого добровільного відселення, а саме в с. Майдан Олевського району Житомирської області, що підтверджується довідкою з місця роботи і отримувала щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення в Олевському районі допомогу в розмірі 2.10 грн. та доплату в розмірі 10.50 грн. відповідно до постанови КМ  України від 26.07.1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.            

Відповідно до ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які проживають та працюють  на  територіях  гарантованого добровільного відселення виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі - 4 0 %  від мінімальної заробітної плати та доплата в розмірі двох  мінімальних заробітних плат.

З 01 червня 2008 року по 01 червня 2009 року, тобто протягом останнього року позивачу не доплачена допомога, передбачена ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати в сумі  2718, 80 грн., а саме (525х40%х4) + (545х40%х2) + (605х40%х4) + (625х40%х2)= 2744,00 грн. -25, 20 грн. = 2718, 80 грн., що стверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останнього року та відповідно до розміру допомоги встановленої законом.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого суд вважає, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати,  передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення з 01 січня 2000 року по 01 травня 2009 року  в сумі 56 371, 50 грн.,  крім виплачених коштів в сумі 1102, 50 грн.,  що стверджується розрахунком заборгованості, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх років та відповідно до розміру доплати, встановленої законом.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування, у зоні зони гарантованого добровільного відселення   – 40 %  від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, оскільки управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації проводить виплати зазначених коштів

В даному випадку кошти на соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС виплачується з Державного бюджету, є щомісячними платежами та такими, що передбачені законом як актом вищої юридичної сили, тому суд вважає, що вимога про негайне виконання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 256 КАС України слідує, що суд, який виніс постанову за заявою осіб або з власної ініціативи може звернути постанову до негайного виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присуджені періодичних платежів з Держбюджету.

Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 130 Конституції  України, ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці»,  ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду  України  № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186, 256 КАС України, суд,-      

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про  визнання дій протиправними, а також стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення -  задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області щодо виплати допомоги та доплати не у відповідності зі ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1  як особі, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення -  2718. 80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.          

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 56 371, 50  грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Постанову Олевського районного суду від 31 серпня 2009 року в частині стягнення ОСОБА_1 допомоги та доплати до заробітної плати звернути до негайного виконання.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54, 40 грн. на користь держави.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 563, 71 грн. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: