Ухвала суду № 65812606, 04.04.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.04.2017 Справа № 920/232/16

Суддя господарського суду Сумської області О.В. Коваленко, розглянувши скаргу №15-694 від 27.02.2017 року Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на дії державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області у справі №920/232/16 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка», м. Київ; до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми, про стягнення: 132 000 грн. 00 коп., -

Представники:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача(заявника): ОСОБА_1, довіреність №15-24 від 04.01.2017;

Від ДВС: ОСОБА_2, довіреність №15 від 07.02.2017;

При секретарі судового засідання: Нестеренко О.В.

Суть скарги: відповідач просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Зарічного районного відділу ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2 з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 15.02.2017 №52377701 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.02.2017 №52377701 в рамках ВП №52377701; визнати постанову державного виконавця Зарічного районного відділу ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2 від 15.02.2017, винесену в рамках виконавчого провадження №52377701 про стягнення виконавчого збору недійсною; визнати постанову державного виконавця Зарічного районного відділу ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2 від 15.02.2017, винесену в рамках виконавчого провадження №52377701 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження недійсною.

Представник позивача в судове засідання не зявився, письмових пояснень суду не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач подав суду заяву №15-1145 від 30.03.2017, в якій уточнив свої вимоги та просить суд визнати дії державного виконавця Зарічного районного відділу ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2 з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 15.02.2017 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.02.2017 в рамках ВП №52377701 незаконними; визнати постанову державного виконавця Зарічного районного відділу ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2 від 15.02.2017, винесену в рамках виконавчого провадження №52377701 про стягнення виконавчого збору незаконною та скасувати її; визнати постанову державного виконавця Зарічного районного відділу ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2 від 15.02.2017, винесену в рамках виконавчого провадження №52377701 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження незаконною та скасувати її.

Суд приймає заяву до розгляду, оскільки по суті вона є уточненням вимог, викладених у скарзі, оскільки підстави та предмет скарги не змінено.

Відповідач (заявник) вимоги, викладені в скарзі, підтримав у повному обсязі.

Державний виконавець в письмових запереченнях №25/16 від 22.03.2017 проти задоволення вимог заявника заперечував, посилаючись на те, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача і державного виконавця, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.04.2016 року у справі №920/232/16 позов задоволено: Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» зобовязано поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка» товар згідно рахунку №1101 від 17.09.2015 р., а саме: сульфат алюмінію технічний кусковий в МКР в кількості 22 тонни, а також з відповідача на користь позивача було стягнуто судові витрати по справі.

На виконання рішення суду 19.04.2016 було видано відповідні накази.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2016 державним виконавцем Зарічного відділу ДВС міста Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52377701 про зобовязання ПАТ «Сумихімпром» здійснити поставку товару у кількості 22 тонни на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка».

15.02.2017 р. було винесено відповідні постанови про стягнення з ПАТ «Сумихімпром» виконавчого збору в розмірі 2 040 грн. 00 коп., а також про стягнення з ПАТ «Сумихімпром» витрат виконавчого провадження в розмірі 104 грн. 80 коп.

Заявник вважає постанови державного виконавця від 15.02.2017 такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки державним виконавцем дії, спрямовані на примусове виконання наказу господарського суду Сумської області від 19.04.2016 у справі №920/232/16 не вчинялись, а поставка товару була здійснена відповідачем самостійно 10.10.2016 та 18.11.2016.

В свою чергу, державний виконавець в письмових запереченнях №25/16 від 22.03.2017 обґрунтовує свої заперечення тим, що його дії відповідають вимогам закону, оскільки відповідач в семиденний строк, встановлений для добровільного виконання, рішення суду не виконав, а отже виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Законом.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Зі змісту ч. 1 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч.2 п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на 27.09.2016) (далі за текстом «Закон») у постанові державний виконавець вказує про необхідність самостійно виконати рішення у строк до 7 днів та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягнення з боржника виконавчого збору і витрат.

Частиною 1 ст.28 Закону встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 , 3 ст.27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» згідно ст. 45, 46 Закону «Про виконавче провадження», витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Заходами примусового виконання рішення відповідно до ст.32 Закону є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Так, судом встановлено, що відповідач виконав рішення господарського суду Сумської області щодо зобовязання здійснити поставку товару у кількості 22 тонни на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка» шляхом передачі позивачу сульфату алюмінію кускового згідно видаткових накладних №6643 від 10.10.2016 та рахунку-фактури №5543 від 10.10.2016, а також видаткової накладної №7270 від 18.11.2016 та рахунку-фактури від 18.11.2016, які містяться в матеріалах справи /а.с.158-161/.

В той же час, державним виконавцем не подано письмових доказів на підтвердження вчинення будь-яких заходів примусового виконання рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що можливість стягнення з боржника виконавчого збору у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання , виникає лише у разі вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, передбачених ст. 32 Закону.

При цьому, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець повязує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 06.07.2015 по справі №6-785цс15 та від 28.01.2015 по справі №3-217гс14.

На підставі викладеного вище суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість доводів заявника щодо визнання постанов державного виконавця Зарічного районного відділу ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2 від 15.02.2017, винесених в рамках виконавчого провадження №52377701 про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження незаконними та їх скасування, а також визнання дій державного виконавця Зарічного районного відділу ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_2 з винесення зазначених постанов незаконними.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу №15-694 від 27.02.2017 року Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на дії державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 у справі №920/232/16 задовольнити.

2.Визнати незаконними дії державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 15.02.2017 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.02.2017 в рамках ВП №52377701.

3.Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 від 15.02.2017, винесену в рамках виконавчого провадження №52377701 про стягнення виконавчого збору.

4. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 від 15.02.2017, винесену в рамках виконавчого провадження №52377701 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО