Постанова № 65812155, 21.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року о/об 13 год. 58 хв.Справа № 808/4089/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках,

за участі представників:

від позивача - Абаєв Р.Р.

(діє на підставі довіреності 36/10/33-10-019 від 11.03.2016 року)

від відповідача - Крамаренко А.А.

(діє на підставі довіреності № 4 від 31.12.2016 року)

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 49060,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) та зазначено, що за підприємством обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 49060,43 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації, та несплати суми штрафних санкцій, нарахованих податковим органом у податковому повідомленні-рішенні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях вх.№5094 від 21 лютого 2017 року, відповідно до яких вважає, що податковий орган дій направлених на погашення податкового боргу не проводив, окрім направлення податкової вимоги №343-23 від 21 травня 2015 року, та яку відповідач вважає такою, що не стосується податкового боргу, заявленого позивачем у справі №808/4089/16. Також відповідач зазначає, що податковим органом не було проведено перевірки, акт про результати перевірки відсутній. На думку відповідача, позивач неодноразово порушив вимоги Податкового кодексу України, а позов є передчасним, безпідставним та протизаконним.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 21 лютого 2017 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Публічне акціонерне товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (код ЄДРПОУ 04689323) зареєстроване, як юридична особа 04 серпня 1994 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повними реєстраційними відомостями платника податків.

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 49060,43 грн., який виник на підставі наступного.

Публічним акціонерним товариством «Завод будівельно-опоряджувальних машин» 16 березня 2016 року до податкового органу подана податкова декларація з орендної плати №9036732629, згідно якої відповідач самостійно визначив суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2016 році на загальну суму 348725,14 грн., зі щомісячною часткою сплати у сумі 29060,43 грн., та за грудень - 29060,41 грн.

Відповідачем не сплачено суму податкового зобов'язання за вказаною декларацією по терміну сплати 30 листопада 2016 року, а отже вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, судом встановлено, що на підставі висновків Акту камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за землю №73/15/04689323 від 23 серпня 2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000811200 від 28 жовтня 2016 року, яким Публічному акціонерному товариству «Завод будівельно-опоряджувальних машин» визначену суму грошового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі 20000,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось, отже є узгодженим, доказів протилежного сторонами не надано.

Вказана сума у встановлені законодавством строки сплачена не була, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.

Таким чином загальна сума податкового боргу відповідача з орендної плати за землю з юридичних осіб склала 49060,43 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 ПК України Токмацькою ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області 21 травня 2015 року сформована податкова вимога №343-23 на суму 135660,92 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.

Отже, з огляду на вищевикладене, відповідно до матеріалів адміністративної справи, загальна сума податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб складає 49060,43 грн., який до теперішнього часу не погашений.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У пункті 57.3 статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.4 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у підпункті 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Токмацькою ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу відповідача з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 49060,43 грн. надано: податкову декларацію з вказаного податку; інтегровану картку платника, довідки про заборгованість, податкове повідомлення-рішення, податкову вимогу.

На момент розгляду справи в суді, вказані суми податкових зобов'язань відповідачем не сплачені, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Щодо посилань відповідача на те, що податкова вимога №343-23 винесена 21 травня 2015 року на суму 135660,92 грн., а позовні вимоги по справі №808/4089/16 становлять 49060,43 грн., що виникли лише 24 листопада 2016 року суд зазначає, що пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Сторонами не надано доказів, що сума податкового боргу, зазначена у податковій вимозі №343-23 від 21 травня 2015 року погашена у повному обсязі, отже підстави для винесення нової податкової вимоги - відсутні.

Щодо твердження відповідача, що податковим органом не було проведено перевірки та акт про результати перевірки відсутній, вказане спростовується матеріалами справи. Суд звертає увагу, що Акт камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за землю №73/15/04689323 від 23 серпня 2016 року та податкове повідомлення-рішення №0000811200 від 28 жовтня 2016 року надсилались на юридичну адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відпралення, зокрема: Акт надсилався 23 серпня 2016 року та отриманий представником ПАТ "Завод БОМ" 30 серпня 2016 року; Податкове повідомлення-рішення надсилалось 28 жовтня 2016 року та отримане представником ПАТ "Завод БОМ" 14 листопада 2016 року.

Щодо посилань відповідача на ніби різні цифрові коди призначення платежу, зазначені у позові суд зазначає, що це є технічною помилкою, допущеною позивачем при написанні позову.

Таким чином заперечення відповідача не приймаються судом враховуючи все вищевикладене.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості Токмацька ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11,71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» кошти з рахунків у обслуговуючих його банках у розмірі суми податкового боргу 49 060,43 грн. з орендної плати за землю з юридичних осіб. Реквізити для перерахування: Орендна плата за землю з юридичних осіб : р/р 33210812700046, 18010600 в сумі 49 060,43 грн., банк: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО: 813015 ОКПО: 38025519, Одержувач: УК у Василів.р-ні/Дніпрорудне /.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов