Постанова № 65811433, 28.03.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2017 р. Справа № 809/209/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Хомі О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000658/2 від 18.11.2016 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050001/2016/00743 від 18.11.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000658/2 від 18.11.2016 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050001/2016/00743 від 18.11.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно, невмотивовано скориговано митну вартість товару та винесено оскаржуване рішення та картку відмови в прийняті митної декларації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Суду пояснив, що митний орган неправомірно відмовив товариству у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом. Вважає, що відповідачем протиправно винесено рішення про коригування митної вартості товару №206050001/2016/000658/2 від 18.11.2016 р. та картку відмови №206050001/2016/00743 від 18.11.2016р., внаслідок чого Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" донараховано митні платежі на суму 6429,3 злотих, що за курсом на дату винесення рішення становить 40387,76 грн. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, з мотивів викладених в письмовому запереченні (а.с. 54-56), обґрунтованого тим, що декларантом ТзОВ "Кобра" подано до Івано-Франківської митниці електронну митну декларацію від №206050001/2016/00743 від 18.11.2016р. на товар насіння маку голубого кольору "MAKNIEBIESKI", ґатунок ІІ, не гіркий для використання в харчовій промисловості, урожай 2016р. Аналізуючи подані документи до митного оформлення, в посадової особи виник сумнів щодо правдивості визначення заявленої митної вартості даного товару, оскільки згідно оформленої позивачем 20.09.2016 № 206050001/2016/007443 митної декларації по цьому ж контракту даний товар коштував 5,56 PLN за 1 кг., в той час згідно поданої митної декларації від 18.11.2016 р. №206050001/2016/009324, рахунку-фактури та специфікації № 12 від 16.11.2016 р. ціна товару зменшилася на 0,29 центів та становила 5,27 PNL. Декларанту було запропоновано подати ряд документів на підтвердження митної вартості товарів, які він не надав, що й стало підставою відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі - Кодекс) та іншими законами України.

Розділ ІІІ Кодексу регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

В ст.49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.51 Кодексу митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.51 Кодексу митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ч. 2 цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За предметом договору №2 від 04.01.2016 H.P.U.EXP-IMP "MIREM" (Поставщик) зобов'язується доставити ТзОВ "Ласощі" (Покупець) сухофрукти, горіхи, насіння конжута, насіння маку в кількості 1215 т (а.с.17, 18). Згідно специфікації №12 від 16.11.2016 до договору № 2 від 04.01.2016 р. позивачем придбаний мак голубий ІІ кл. (Чехія) в кількості 22400,00 кг. за ціною 5,27 PLN за 1 кг. (а.с.19).

Враховуючи, що товар ввозився позивачем на митну територію України за митним режимом імпорту, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України, то митна вартість таких товарів визначається згідно глави 9 розділу ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до договору на декларування товарів, укладеного між ТзОВ "Кобра" (Виконавець) та ТзОВ "Ласощі" (Замовник), Виконавець надає послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів Замовника, що переміщуються через митний кордон України, їх оформлення в Івано-Франківській митниці, а також надає інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника послуги.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 2 від 04.01.2016 року, укладеним між ТОВ «ЛАСОЩІ» (покупець) та H.P.U.EXPORT-IMPORT «МIREM» (Польща) (продавець), товариство самостійно визначило їх митну вартість за першим методом - ціною договору (контракту) до митного органу декларантом позивача подано митну декларацію від 18.11.2016 року № 206050001/2016/009324.

Митна вартість товару була визначена декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження заявлених відомостей декларантом - ТзОВ "Кобра", для здійснення митного оформлення товару (мак голубий ІІ кл. (Чехія)) "MAKNIEBIESKI", ґатунок ІІ, не гіркий для використання в харчовій промисловості, урожай 2016 року подано Івано-Франківській митниці ДФС України електронну митну декларацію від 18.11.2016 року № 206050001/2016/009324 та ряд наступних документів: зовнішньоекономічний договір № 2 від 14.01.2016 р; додаткова угода № 11 від 16.11.2016 р; сертифікат походження товару № PL/MF/AL 0062794 від 15.11.2016 р.; специфікація № 12 від 16.11.2016 р. до договору № 2; договір транспортного перевезення №28/10 від 28.10.2016 р.; свідоцтво якості № 070885 від 15.11.2016 р.; сертифікат якості № б/н від 14.11.2016 р.; копія декларації країни походження 16РL 401050Е0121004 від 15.11.2016; рахунок-фактура FAKTURA VAT 1103/11/2016 від 14.11.2016; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 22.10.2016; Рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 01/11-15 від 15.11.2016 р.; міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 030922 від 14.11.2016 р.; Інформація про позитивні результати здійсненняфітосанітарного контролю; Інформація про позитивні результати здійсненнярадіологічного контролю; Інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю № 331111 від 17.11.2016 р. (а.с. 12-26).

Івано-Франківська митниця не погодилася із заявленою декларантом митною вартістю товару за першим методом - ціною договору, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів за № 206050001/2016/000658/2 від 18.11.2016 року та оформивши картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 206050001/2016/00743 від 18.11.2016 року, якою було роз'яснено про необхідність провести розмитнення товару за визначеною відповідачем на підставі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару № 206050001/2016/000658/2 від 18.11.2016 р.

Як на причину корегування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні відповідач посилається на те, що митна вартість товару визначена за другорядним методом за ціною договору подібних (аналогічних) товарів. Перший метод не застосований у звязку з відсутністю в документах, зазначених в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. Другий метод не застосований у звязку з відсутністю інформації щодо угоди на ідентичні товари., також, декларант відмовився від надання додаткових документів по вартості відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 МК України. При визначенні митної вартості товарів, відповідачем обрано джерело інформації МД № 206050001/2016/7443 від 30.09.2016 року. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені ч. 2 ст. 55 та главою 4 Митного кодексу України (зворотній бік а.с. 28).

За приписами частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини1 статті 248 коментованого Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частиною 2 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Судом встановлено, що декларантом позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення як обов'язкові, так і можливі додатково витребувані, як то, договір з додатками, інвойс, експортна декларація, транспортні документи, рахунки - фактури від виробника товару, сертифікат походження товару, сертифікат якості товару, тощо. Вказані документи були надані в формі оригіналу, належним чином завірені печатками відповідних організацій, а їх зміст підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару.

Таким чином, декларант ТОВ "ЛАСОЩІ" надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною угоди.

Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що подані декларантом позивача до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини 2 статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно, вартісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 57 Митного кодексу України встановлено, шо при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 коментованої статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У відповідності до частини 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 54 Кодексу за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 коментованої статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Кодексу).

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина 1 статті 55 Кодексу).

Суд прийшов до висновку про протиправність зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості за основним методом - ціною контракту з підстав надання декларантом позивача документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Слід також зазначити, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 року (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 20.09.2016, позивачем було оформлено МД №206050001/2016/007443 на той самий товар, що і даному випадку, згідно угоди із тією ж фірмою експортером H.P.U.EXP-IMP "MIREM", однак в рахунку-фактурі та специфікації № 10 від 15.09.2016 ціна за 1 кг. насіння маку вказана 5,56 PLN.

В даному випадку відповідно поданої МД №206050001/2016/009324, рахунку-фактури і специфікації №12 від 16.11.2016р. ціна за 1 кг насіння маку вказана 5,27 PLN. Вказане, на думку відповідача, може свідчити про заниження митної вартості ввізного товару позивачем.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача з врахуванням того, що строк придатності насіння маку ввезеного позивачем за МД від 20.09.2016 №206050001/2016/007443 становить серпень 2018 року, відповідно до даних декларації, тоді як в даному випадку кінцевий термін придатності насіння маку - серпень 2017 року. Таким чином, менший термін придатності товару свідчить про підставність зниження його ціни.

Ціна даного товару підтверджується копією комерційної пропозиції ТОВ "FRUMENTA" директорові NPU MIREM від 22.10.2016, згідно якої ціна макових зерен становила 1,19 Євро/кг (а.с.15). Копія Комерційної пропозиції була подана позивачем відповідачу разом з електронною декларацією та повинна була ним взята до уваги.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 14.12.2016 №111/675 за змістом якого вбачається, що аналіз документів поданих позивачем свідчить, що контрактна ціна 5,27 PLN/кг на насіння блакитного маку, що постачається з рахунком-фактурою №1103/11/2016 від 14.11.2016 до контракту №2 від 04.01.2016 між позивачем та H.P.U.EXP-IMP "MIREM" (Польща), не суперечить відпускним цінам виробника на даний товар з урахуванням дати укладення вищевказаного рахунку-фактури №1103/11/2016 від 14.11.2016 (а.с.29).

Наведені вище документи спростовують також доводи відповідача про те, що на визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем, вплинула взаємопов'язаність покупця і продавця. Їх аналіз вказує на відсутність різниці у вартості товару виробника і продавця H.P.U.EXP-IMP "MIREM".

Окрім того, суд зазначає, що в силу вимог пункту 30 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) за № 030922 від 14.11.2016 (а.с. 13), є тим транспортним (перевізним) документом, передбаченим для подання органу доходів і зборів в підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення згідно статті 53 Митного кодексу України.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ "Ласощі" є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000658/2 від 18.11.2016 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №206050001/2016/00743 від 18.11.2016 року - протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку позивачем подано позов в якому об'єднано вимогу немайнового характеру - скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050001/2016/00743 від 18.11.2016 року та вимогу майнового характеру - скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000658/2 від 18.11.2016 року.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1600 грн., тобто в розмірі, що підлягав сплаті за одну позовну вимогу, та з урахуванням ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню в користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

З врахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі, сума не сплачено судового збору в розмірі 1600 грн. підлягає стягненню з Івано-Франківської митниці ДФС України за рахунок бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000658/2 від 18.11.2016 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050001/2016/00743 від 18.11.2016.

Стягнути з Івано-Франківської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39640261) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" (код ЄДРПОУ 24682033) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. сплаченого судового збору.

Стягнути з Івано-Франківської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39640261) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України (УДКСУ в м.Івано-Франківську, код отримувача - 37952250, банк отримувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача - 836014, рахунок отримувача - 31218206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030101) в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 03.04.2017.