Постанова № 6581105, 02.07.2009, Олевський районний суд Житомирської області

                                                                         Справа № 2- а-611\09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02 липня 2009 року                                                                                           м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Олевську справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області про визнання дій неправомірними та стягнення доплати   громадянам,  які працюють на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н  О В И В :

Позивачка  звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з відповідача  44409,51 грн.  доплати до заробітної плати , як працюючій  на території радіоактивного забруднення , передбаченій ч. 1 ст. 39 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  у зв’язку з тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи    3-ої категорії, працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка, згідно поданої заяви, позовні вимоги підтримала повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.          

Встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. Територія, на якій проживає  позивачка, а саме смт. Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується довідками селищної ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту.

Позивачка працює в  Новобілокоровицькій селищній раді та отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення в Олевському районі  доплату в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою з місця роботи.            

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які працюють  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна  доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат.      

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого суд вважає, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати,  передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення з 01 листопада  2003 року по 31 грудня 2008 року  в сумі 44369,51 грн., а  саме:

(185грн.х2)х1міс.+(205грн.х2)х1міс.+(205грн.х2)х8міс.+(237грн.х2)х4міс.+(262грн.х2)х3міс.+(290грн.х2)х3міс.+(350грн.х2)х6міс.+(375х2)х5міс.+(400грн..х2)х4міс.+(420грн.х2)х3міс.+(440грн.х2)х3міс.+(460грн.х2)х3міс.+(515грн.х2)х3міс.+(525грн.х2)х6міс.+ (545грн.х2) х2міс.+ (605х2)х1міс.= 45014,00 грн. – 644,49 грн. отриманих коштів = 44369,51 грн.,  що стверджується розрахунком заборгованості, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх шести років та відповідно до розміру допомоги, встановленої законом.  

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють  на  територіях   радіоактивного забруднення виплачується у зоні гарантованого добровільного відселення  щомісячна грошова доплата   в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри  доплати. Виплати  доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання  доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, оскільки відповідач  проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції  України,  ст.  39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України,  ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,                                        

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області про визнання дій неправомірними та стягнення доплати   громадянам,  які працюють на території радіоактивного забруднення -  задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1 44369,51 гривень доплати до заробітної плати  як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення .            

Стягнути з У правління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  державне мито в сумі  443,69 грн.   на користь держави.  

ОСОБА_1  звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».            

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: