Постанова № 65811015, 05.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/648/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Арієн» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду із позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Арієн» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України в якому із урахуванням заяви від 20.02.2017 р. (вхід. № 5156/17) просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000569/1 від 28.11.2016;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00791 від 28.11.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000556/1 від 21.11.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00775 від 21.11.2016.

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000555/1 від 21.11.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00774 від 21.11.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000566/1 від 24.11.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00788 від 24.11.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000560/1 від 22.11.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00780 від 22.11.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000533/1 від 21.11.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00773 від 21.11.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000572/1 від 29.11.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00794 від 29.11.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000565/1 від 24.11.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00787 від 24.11.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000575/1 від 01.12.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00799 від 01.12.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000576/1 від 01.12.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00796 від 01.12.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000562/1 від 22.11.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00783 від 22.11.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/000557/1 від 21.11.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №100270001/2016/00777 від 21.11.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору. При цьому, у органу доходів і зборів не виникало сумнівів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості. Отже, органом доходів і зборів було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями. Застосування резервного методу визначення митної вартості товарів у прийнятих спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів та оформлення на їх підставі карток відмови у митному оформленні товарів під час подання декларантом додаткових декларацій є необґрунтованим, безпідставним та таким, що порушує послідовність обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України, з урахуванням відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Представник позивача надав через канцелярію суду за вхід. № 7043/17 клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував, в обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду письмові заперечення (т. 2 а/с. 184 – 187), в яких зокрема зазначив.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до п.2 ст.58 не може бути прийнятий у зв’язку з тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв’язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв’язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв’язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв’язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України.

Джерело інформації № 100260001/2016/211194 від 09.11.2016, №100250003/2016/155295 від 30.11.2016, № 112030000/2016/19566 від 29.11.2016. Декларант не скористався правом випустити товари по цій декларації у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України. Різниця митних платежів становить 292140 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, зважаючи на те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.З урахуванням зазначеного, керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено рішення про продовження розгляду справи у порядку письмового справдження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Частиною 3 статті 260 Митного кодексу України встановлено, що для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття органом доходів і зборів тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Частиною 21 статті 356 Митного кодексу України встановлено, що за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.

За відсутності точних відомостей для однозначного визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у відповідності до положень статі 260 Митного кодексу України ТОВ «Арієн» здійснило митне оформлення товару «синтетичні полотна…» за тимчасовими митними деклараціями від 17.10.2016 № 100270001/2016/272948, від 19.10.2016 № 100270001/2016/273173, від 19.10.2016 № 100270001/2016/273209, від 19.10.2016 № 100270001/2016/273201, від 19.10.2016 № 100270001/2016/273189, від 19.10.2016 № 100270001/2016/273222, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273337, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273331, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273357, від 19.10.2016 № 100270001/2016/273229, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273356, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273430 із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку можуть підпадати товари (8 %).

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару.

Відповідно до статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

За вказаними тимчасовими митними деклараціями товар «синтетичні полотна…» після проведення митного контролю і митного оформлення було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю (2,2 $/кг), визначеною за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору.

Згідно з положеннями частини 1 статті 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статі 260 цього Кодексу тимчасової митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 258 Митного кодексу України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Після проведення лабораторних досліджень на підставі експертних висновків СЛЕД від 23.11.2016 № 142008700-0722, від 11.11.2016 № 142005703-0751, від 09.11.2016 № 142005703-0743, від 16.11.2016 № 142005703-0766, від 14.11.2016 № 142005703-0753, від 04.11.2016 № 142005703-0734, від 17.11.2016 № 142005703-0771, від 15.11.2016 № 142005703-0760, від 18.11.2016 № 142005703-0774, від 22.11.2016 № 142005703-0787, від 15.11.2016 № 142005703-0761, від 10.11.2016 № 142005703-0749 та у відповідності до положень статей 260, 261 Митного кодексу України ТОВ «Арієн» подало органу доходів і зборів додаткові декларації, що містять точні відомості про код товару згідно УКТ ЗЕД, а саме: від 28.11.2016 № 100270001/2016/604405, від 21.11.2016 № 100270001/2016/603679, від 21.11.2016 № 100270001/2016/603678, від 24.11.2016 № 100270001/2016/604144, від 22.11.2016 № 100270001/2016/603884, від 21.11.2016 № 100270001/2016/603682, від 29.11.2016 № 100270001/2016/604623, від 24.11.2016 № 100270001/2016/604140, від 01.12.2016 № 100270001/2016/604872, від 01.12.2016 № 100270001/2016/604871, від 22.11.2016 № 100270001/2016/603887, від 21.11.2016 № 100270001/2016/603686.

Як зауважує позивач, в усіх вище перелічених випадках єдиною достеменно невідомою характеристикою товару необхідною для заповнення митних декларацій у звичайному порядку без подання тимчасових митних декларацій були характеристики товару, визначальні для класифікації товару згідно УКТ ЗЕД. Митницею були відібрані проби (зразки) товару та направлені відповідні запити до експертного органу лише з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, що вбачається з пункту 7 Висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС (обґрунтування та мета направлення запиту). Відібрання проб (зразків) товарів для перевірки задекларованої митної вартості товарів посадовими особами митниці не здійснювалось, тоді як така можливість передбачена пунктом 2 частини 1 статті 356 Митного кодексу України.

Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товарів, митним органом були прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів, за якими органом доходів і зборів визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу: від 28.11.2016 № 100270001/2016/000569/1, від 21.11.2016 № 100270001/2016/000556/1, від 21.11.2016 № 100270001/2016/000555/1, від 24.11.2016 № 100270001/2016/000566/1, від 22.11.2016 № 100270001/2016/000560/1, від 21.11.2016 № 100270001/2016/000533/1, від 29.11.2016 № 100270001/2016/000572/1, від 24.11.2016 № 100270001/2016/000565/1, від 01.12.2016 № 100270001/2016/000575/1, від 01.12.2016 № 100270001/2016/000576/1, від 22.11.2016 № 100270001/2016/000562/1, від 21.11.2016 № 100270001/2016/000557/1 та відмовлено у прийнятті вищевказаних додаткових декларацій шляхом оформлення Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі – Картки відмови) від 28.11.2016 № 100270001/2016/00791, від 21.11.2016 № 100270001/2016/00775, від 21.11.2016 № 100270001/2016/00774, від 24.11.2016 № 100270001/2016/00788, від 22.11.2016 № 100270001/2016/00780, від 21.11.2016 № 100270001/2016/00773, від 29.11.2016 № 100270001/2016/00794, від 24.11.2016 № 100270001/2016/00787, від 01.12.2016 № 100270001/2016/00799, від 01.12.2016 № 100270001/2016/00796, від 22.11.2016 № 100270001/2016/00783, від 21.11.2016 № 100270001/2016/00777.

Частиною 1 статті 24 Митного кодексу України передбачено право кожній особі оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України).

Скориставшись наданим йому правом, ТОВ «Арієн» оскаржило Рішення про коригування митної вартості товарів та прийняті на їх підставі Картки відмови в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи подання декларантом тимчасових митних декларацій було обумовлено виключно відсутністю достатньої інформації щодо характеристик товарів, визначальних для їх класифікації згідно УКТ ЗЕД, та слугувало підставою для відібрання зразків товарів для проведення лабораторних досліджень. Отже отримання митницею результатів досліджень після випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями могло вплинути виключно на класифікацію товарів згідно УКТ ЗЕД. Проте декларантом повністю враховані висновки експертних досліджень щодо класифікації товарів у поданих до митного оформлення додаткових деклараціях.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів передбачено статтею 54 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Як вже було викладено вище, за тимчасовими митними деклараціями органом доходів і зборів товари «синтетичні полотна…» були випущені у вільний обіг за заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за першим методом – за ціною договору. Отже, з урахуванням положень п.4 ч.4 ст.54 Митного кодексу України органом доходів і зборів було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Також, під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями декларантом сплачені митні платежі за найбільшою ставкою з тих, під яку може підпадати товар, як то передбачено ч. 3 ст. 260 Митного кодексу України.

Таким чином, позивач повністю дотримався вимог Митного кодексу України щодо подання тимчасових та додаткових митних декларацій, сплативши найбільшу ставку митних платежів з митної вартості товарів, визначених за основним методом визначення митної вартості – за ціною договору, яка була перевірена та визнана митницею на момент випуску товарів у вільний обіг.

Статтею 4 Митного кодексу України визначене значення поняттю «вільний обіг», яке вживається у Кодексі. Так, вільний обіг - обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку органів доходів і зборів України.

Згідно пункту 1.12 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі – Порядок № 631) якщо законами України та/або іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи не передбачено інше, виконання митних формальностей за тимчасовою МД, періодичною МД, додатковою декларацією, письмовою заявою згідно з додатком 1 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням необхідності виконання окремих митних формальностей залежно від типу МД, митного режиму, особливостей переміщення, установлених для окремих митних режимів, засобів та способів переміщення товарів.

Отже, під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів виконано митні формальності, в т.ч. здійснено перевірку правильності визначення митної вартості товарів (п.п. 4.5.10 п. 4.5 Порядку № 631).

Під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями у митниці питань недостатності відомостей для підтвердження складових митної вартості не виникало і додаткових документів для підтвердження митної вартості не витребовувалось.

З урахуванням наведеного суд доходить до висновку, що митницею за результатами проведеної на підставі п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України перевірки заявленої позивачем митної вартості товарів було прийнято рішення про її підтвердження наданими позивачем документами, що й стало підставою для випуску товарів у вільний обіг.

В протилежному випадку відповідач на етапі контролю правильності визначення митної вартості за тимчасовими митними деклараціями мав право на підставі ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та вжити відповідних заходів згідно ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, у тому числі запитати від декларанта додаткові документи та відомості, необхідні для прийняття рішення про визнання/не визнання заявленої митної вартості товарів.

Щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів після випуску товарів у вільний обіг Митним кодексом України встановлені певні особливості.

З урахуванням положень пункту 4 частини 5 статті 54 Митного кодексу України перевірку правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску можливо здійснити в порядку, визначеному статтями 345-354 Кодексу.

Пунктом 1 частини 3 статті 345 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу України рішення щодо правильності визначення заявленої у митній декларації митної вартості товарів окремими документами не оформлюється, а зазначається в акті про результати перевірки.

Таким чином, після випуску товарів у вільний обіг митниця за наявності обґрунтованих підстав має змогу вжити заходів з ініціювання проведення документальної перевірки дотримання платником податків законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів та зробити у акті перевірки відповідні висновки щодо правильності визначення заявленої у митній декларації митної вартості товарів.

Враховуючи визнання митницею митної вартості товарів, визначеної декларантом за ціною договору у тимчасових митних деклараціях, та подання аналогічних документів на підтвердження митної вартості товарів під час митного оформлення додаткових декларацій, у митниці були відсутні підстави для коригування митної вартості товарів та органом доходів і зборів порушено послідовність обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України.

Згідно ч.3 ст.57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оформлення та випуск товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями за першим методом визначення митної вартості свідчить про відсутність у митниці підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості під час митного оформлення додаткових декларацій.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 Митного кодексу України ).

Згідно з частиною 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України наведено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами органу доходів і зборів в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить обов’язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Більш того, посилання у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів на відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та на наявність у них розбіжностей є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

З аналізу наведеної норми вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів органом доходів і зборів зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митницею заявленої декларантом митної вартості товарів та її коригування, які є аналогічними за своїм змістом та полягають у наступному:

відповідно до умов контрактів, які подавались до митного оформлення, може бути здійснена як попередня оплата за товар згідно з інвойсом, так і можлива відстрочка платежу, проте в інвойсах не обумовлені терміни відстрочки платежу;

у контрактах зазначено, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору, проте до митного оформлення додаткові угоди не надані;

прайс-листи на умовах поставки СІF вказують на суб’єктивну спрямованість даних пропозицій та суперечать самій суті прайс-листа, як такого;

в деяких випадах у поданих декларантом декларацій країни відправлення не зазначені дані про інвойси та/або контракти відповідно до яких відбувалась поставка, хоча такі графи в експортній декларації передбачені;

в деяких випадках в поданих декларантом страхових документах відсутні дані про номери інвойсу за якими здійснювалось митне оформлення вантажу, що унеможливлює впевнитись до якої партії товару проведено страхування вантажу, хоча такі графи у страховому полісі передбачені.

Щодо не обумовлення в інвойсах термінів відстрочки платежу суд зазначає, що вказане не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару. До того ж інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, та в наданих до митного оформлення інвойсах міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору.

Щодо зазначення митницею в якості розбіжності ненадання декларантом додаткових угод до договору, то як вбачається з матеріалів справи у наданих до митного оформлення контрактах передбачені платіжні реквізити сторін, в тому числі банківські рахунки продавця товару. З пояснень позивача вбачається, що встановлення додатковими угодами інших платіжних реквізитів в даних випадках не було необхідним, такі додаткові угоди не укладались, отже органу доходів і зборів не надавались.

Висновки органу доходів і зборів стосовно того, що зазначення у прайс-листі умов поставки СІF вказує на суб’єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого, є безпідставними, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа.

Не зазначення в деяких деклараціях країни відправлення даних про інвойс чи контракт відповідно до яких відбувалась поставка не є ціноутворюючим фактором та не впливає саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Крім того, частиною 2 статті 53 Митного кодексу України встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Декларація країни відправлення не є документом, що підлягає обов’язковому поданню при митному оформленні товарів. Декларантом за власним бажанням були подані декларації країни відправлення для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53).

Аналогічно не зазначення в деяких страхових документах даних про інвойс не є ціноутворюючим фактором та не впливає саме на числове значення складових митної вартості товарів. Декларантом подано до органу доходів і зборів всі необхідні документи, які у своїй сукупності давали змогу митниці визначити митну вартість товару за ціною договору.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов’язок оплатити фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, витрат по страхуванню і забезпечення здійснення митного оформлення товару.

Умова поставки CIF передбачає включення в ціну договору не тільки ціну товару, але і витрати на фрахт і страхування, отже остання вже включена у вартість імпортованого товару. Ціна товару визначена продавцем з урахуванням витрат на страхування та вказана безпосередньо в інвойсах, які були надані органу доходів і зборів. Також, страхування товарів здійснювалось контрагентом, а позивач є самостійним суб'єктом господарювання та не може нести юридичної відповідальності за повноту відомостей, які наведені у страхових документах. Крім того відомості, що містяться у страхових полісах, дозволяють ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою товару, отже відсутність в них даних про інвойс не є підставою для коригування митної вартості товару.

Таким чином, орган доходів і зборів не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Враховуючи, що під час митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, отже сумнівів органу доходів і зборів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах не виникало, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином, митниця прийняла спірні Рішення про коригування митної вартості товару та оформила Картки відмови з порушенням послідовності обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України, та за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Враховуючі законодавчі положення, обставини справи та надані докази, суд вважає необґрунтованим прийняття органом доходів і зборів Рішень про коригування митної вартості товарів.

Крім того, у митного органу не було правових підстав для відмови у випуску товарів за митним деклараціями та прийняття відповідних Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки декларантом правомірно було визначено митну вартість за основним методом та подано достовірні документи на підтвердження заявленої вартості за ціною договору.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Жодних належних доказів на спростування правильності визначення позивачем митної вартості товарів за ціною договору, а також обґрунтованості прийняття спірних Рішень про коригування митної вартості товарів та Карток відмови відповідачем наведено та надано не було.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд погоджується з обраним позивачем способом захисту порушеного права у вигляді скасування протиправних Рішень про коригування митної вартості та Карток відмови.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи вищезазначені Рішення про коригування митної вартості товарів та видаючи відповідні Картки відмови у митному оформленні товарів, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржувані Рішення про коригування митної вартості товарів та видані на його підставі Картки відмови у митному оформленні товарів є також протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги «Сієна-Імпорт» задоволенню.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Частиною 3 ст.106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

У відповідності до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що за подачу цього позову належало сплатити судовий збір в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму плати за кожну із заявлених позовних вимог, що становить 38 400 грн. (24х1600 грн.).

Ухвалою від 09.03.2017 р. відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розраховуючи суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем, суд враховує правову позицію Колегії Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 14.03.2017 р. у справі № 21-3944а16, яка полягає в наступному: «вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою».

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є передумовою для скасування Рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, судовий збір за подання цього позову складає 19 200 грн. (12х1 600 грн.).

При цьому, слід врахувати, що позивачем при поданні адміністративного позову сплачено 1 600 грн. (квитанція № ПН 5696 від 20.02.2017 р.), а тому стягненню з ТОВ «Арієн» підлягає судовий збір у розмірі 17 600 грн.

Керуючись ст.ст. 6-8, ч. 6 ст. 71, 86, 128, 167, 186, 254, КАС України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000569/1 від 28.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00791 від 28.11.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000556/1 від 21.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00775 від 21.11.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000555/1 від 21.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00774 від 21.11.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000566/1 від 24.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00788 від 24.11.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000560/1 від 22.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00780 від 22.11.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000533/1 від 21.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00773 від 21.11.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000572/1 від 29.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00794 від 29.11.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000565/1 від 24.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00787 від 24.11.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000575/1 від 01.12.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00799 від 01.12.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000576/1 від 01.12.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00796 від 01.12.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000562/1 від 22.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00783 від 22.11.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000557/1 від 21.11.2016 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00777 від 21.11.2016 р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арієн» (ідентифікаційний код 40302737) суму судового збору у розмірі 17 600, 00 грн. за подання адміністративного позову та перерахувати:

- Отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923

- Банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області

- Код банку отримувача (МФО) 828011

- Рахунок отримувача 31212206784005

- Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.