Постанова № 6581100, 02.07.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-606/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02 липня 2009 року                                                                                           м. Олевськ

Суддя Олевського  районного  суду  Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши   адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н  О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з  відповідача 61654,40  грн. недоплаченої грошової допомоги як особі, яка працювала  на території радіоактивного забруднення, 5821,75 грн. додаткової оплати праці як пенсіонеру, який працює на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що вона проживає та працює  на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка згідно поданої заяви  просить позов розглянути без її участі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглядати без їх участі.        

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії,  проживає  в ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке  відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту позивачки , довідками з місця проживання, копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії.

Позивачка  з січня 1998 року по даний час  працює в Центрі електрозв’язку Житомирської філії Укртелекому на дільниці технічної експлуатації лінійних споруд та розвитку, що знаходиться в с. Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області і отримує  щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  доплату в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується  копією трудової книжки позивачки, довідками з місця роботи, довідкою селищної ради,   обставинами, зазначеними у запереченні відповідача .  

З  01 січня 1998 року по 01 березня 2009 року  позивачці не доплачена доплата, передбачена ч. 1  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення в сумі     61614,40 грн., а саме:

(45грнх2)х6міс.+(55грн.х2)х6міс.+(74грн.х2)х12міс.+(74грн.х2)х3міс.+(90грн.х2)х 3міс.+(118грн.х  2)х6міс.+(118грн.х2)х12міс.+(140грн.х2)х6міс.+(165грн.х2)х6міс.+(185грн.х2)х11міс.+ (205грн.х2)х1міс.+(205грн.х2)х8міс.+(237грн.х2)х4міс.+(262грн.х2)х3міс.+(290грн.х2)х3міс.+ (310грн.х2)х2міс.+(332грн.х2)х4міс.+(350грн.х2)х6міс.+(375х2)х5міс.+(400грн..х2)х4міс.+(420грн.х2)х3міс.+(440грн.х2)х3міс.+(460грн.х2)х3міс.+(515грн.х2)х3міс.+(525грн.х2)х6міс.+(545грн.х2) х2міс.+(605х2)х3міс = 63002 грн. – 1387,60 грн. отриманих коштів = 61614,40 грн.  , а не 61654,40 грн.  як зазначено в позовній заяві.

Позивачка  є  працюючим пенсіонером за віком і отримує щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації  доплату до пенсії в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, копією пенсійного посвідчення, довідкою з місця роботи.

З  01 січня  2004 року по 01 березня 2009 року  позивачці не доплачена доплата, у розмірі 25%  від розміру мінімальної заробітної плати , передбачена ч. 2  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  як пенсіонеру ,  який  працює  на  території радіоактивного забруднення в сумі  5831,75   грн., а саме:

(205грн.х25%)х8міс.+(237грн.х25%)х4міс.+(262грн.х25%)х3міс.+(290грн.х25%)х3міс.+(310грн.х25%)х2міс.+ (332грн.х25%)х4міс.+(350грн.х25%)х6міс.+(375х25%)х5міс.+(400грн..х25%)х 4міс   +(420грн..х25%)х3міс.+(440грн..х25%)х3міс+(515грн.х25%)х3міс.+(525грн.х25%)х6міс.+ (545грн.х25%) х2міс.+(605х2)х3міс   = 5831,75 грн., а не  5821,75  грн. як зазначено в позовній заяві.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ч. 1 та 2 ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Пенсіонерам , які працюють у зонах радіоактивного забруднення , оплата праці додатково підвищується на 25 % від розміру мінімальної заробітної плати.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплат. Виплата доплат по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.

Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання доплат  в розмірах , зазначених  в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, оскільки  відповідач  проводить виплати зазначених коштів.

Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення та  доплата, у розмірі 25% від розміру мінімальної заробітної плати, які передбачені ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносяться до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.          

Керуючись ст. 22 Конституції  України,  ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.  39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86,99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють   на території радіоактивного забруднення -  задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації   Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1 61614,40  гривень доплати  як особі, яка працює  на території радіоактивного  забруднення та 5831,75 грн.   доплати  у розмірі 25% від розміру мінімальної заробітної плати ,  передбачених  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“      

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області державне мито в сумі  677,86 грн. в прибуток держави.

ОСОБА_1  звільнена  від сплати державного мита на підставі  п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».                  

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: