Постанова № 6581097, 07.07.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-603\2009 рік

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07 липня 2009 року                                                                                                        м. Олевськ                                

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення  доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення

В С Т А Н  О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області  57924,49 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка відповідно до позову просить розглянути справу без її участі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є потерпілою 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи. Територія, на якій вона  працює , а саме селище Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується довідкою селищної ради, посвідченням потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1   працює на території  гарантованого добровільного відселення, а саме в Новобілокоровицькій загальноосвітній школі 1-111 ступенів №3, яка знаходиться в селищі Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області, що підтверджується довідкою з місця роботи і отримує щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення в Олевському районі доплату в розмірі 10,50 грн. відповідно до постанови КМ  України від 26.07.1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.            

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях  гарантованого добровільного відселення  виплачується щомісячна грошова доплата  до заробітної плати  у зоні гарантованого добровільного відселення - в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого суд вважає, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати,  передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення з 01 вересня 1998 року по 31 січня 2009 року  в сумі 57884,49  грн., а саме:((55х2)х4)+((74х2)х12)+((74х2)х3)+((90х2)х3)+((118х2)х6)+((118х2)х12)+((140х2)х6)+((165х2)х6)+((185х2)х11)+((205х2)х1)+((205х2)х8)+((237х2)х4)+((262х2)х3)+((290х2)х3)+((310х2)х2)+((332х2)х4)+((350х2)х6)+((375х2)х5)+((400х2)х1)+((400х2)х3)+((420х2)х3)+((440х2)х2)+((460х2)х3)+((515х2)х3)+((525х2)х5)+((545х2)х2+((605х2)х1)= 59102,00 грн. – 1217,51 грн. отриманих коштів = 57884,49 грн.,  що стверджується розрахунком заборгованості, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх дванадцяти  років та відповідно до розміру допомоги, встановленої законом.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати у зоні гарантованого добровільного відселення - в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розмір  доплати. Виплата  доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги  в розмірі, зазначеному в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, оскільки управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 130 Конституції  України, ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці»,  ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду  України  № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України суд,-                                            

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення  доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення -  задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області щодо не донарахування та недовиплати коштів ОСОБА_1, передбачених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1   57884,49 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 582,24 грн. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: