Постанова № 6581091, 09.07.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-597/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09 липня 2009 року                                                                                           м. Олевськ

Суддя Олевського  районного  суду  Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши   адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення доплати до заробітної плати  особі, яка працювала  на території радіоактивного забруднення і 25% від розміру мінімальної заробітної плати пенсіонеру, який працював у зоні радіоактивного забруднення

В С Т А Н  О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області протиправними, а також стягнути на її користь з  відповідача  18846.70  грн. доплати  до заробітної  плати як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення, 1226.25 грн. підвищеної додаткової оплати праці як пенсіонеру, який працював на території радіоактивного забруднення та 17492.00 грн. доплати до пенсії, у зв’язку з тим, що вона  працювала  на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка, згідно поданої заяви,  просить позов розглянути без її участі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглядати без їх участі.        

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії,  проживає  в ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке  відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту позивачки , довідкою з місця проживання, копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії.

Позивачка  з вересня 1999 року по січень 2005 року  працювала  в Білокоровицькій загальноосвітній школі 1-111 ступенів №1, яка знаходиться в селищі  Білокоровичі Олевського району Житомирської області і отримує  щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  доплату в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується  копією трудової книжки позивачки, довідкою з місця роботи, довідкою селищної ради,   обставинами зазначеними у запереченні відповідача .  

З  01 січня 1999 року по 31 січня 2005 року  позивачці не доплачена доплата до заробітної плати, передбачена ч. 1  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  як особі,  яка працювала  на  території радіоактивного забруднення в сумі    18846.70 грн., а саме:

(74грн.х2)х4міс.+(74грн.х2)х3міс.+(90грн.х2)х3міс.+(118грн.х2)х6міс.+(118грн.х2)х12міс.+(140грн.х2)х6міс.+(165грн.х2)х5міс.+(185грн.х2)х11міс.+(205грн.х2)х1міс.+(205грн.х2)х8міс.+(237грн.х2)х4міс.+(262грн.х2)х1міс. = 18846.70 грн. – 487.30 грн. отриманих коштів = 18846.70 грн., що стверджується розрахунком заборгованості, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх  років та відповідно до розміру допомоги, встановленої законом.  

Позивачка з  17 січня  2003 року є пенсіонером за віком і їй не доплачена доплата у розмірі 25%  від розміру мінімальної заробітної плати , передбачена ч. 2  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  як пенсіонеру ,  який  працював  на  території радіоактивного забруднення в сумі 1226.25 грн., а саме:

(185грн.х25%)х10міс.+(205грн.х25%)х1міс.+(205грн.х25%)х8міс.+(237грн.х25%)х4міс.+(262грн.х25%)х1міс. = 1226.25  грн., як зазначено в позовній заяві.

Крім того з  01 січня 2008 року по 30 квітня 2009 року  позивачці не доплачена доплата до пенсії, передбачена ч. 1  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  як особі,  яка працювала  на  території радіоактивного забруднення в сумі    17492.00 грн., а саме:

(515грн.х2)х3міс.+(525грн.х2)х6міс.+(545грн.х2)х2міс.+(605грн.х2)х1міс.+.+(605грн.х2)х3міс+.+(625грн.х2)х1міс = 17660.00 грн. – 168 грн. отриманих коштів = 17492.00 грн., що стверджується розрахунком заборгованості, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх  років та відповідно до розміру допомоги, встановленої законом.  

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ч. 1 та ч.2 ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Пенсіонерам , які працюють у зонах радіоактивного забруднення , оплата праці додатково підвищується на 25 % від розміру мінімальної заробітної плати.  Доплати нараховуються та виплачуються за місцем роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплат. Виплата доплат по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є протиправною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.

Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання доплат  в розмірах , зазначених  в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, оскільки  відповідач  проводить виплати зазначених коштів.

Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення та  доплата, у розмірі 25% від розміру мінімальної заробітної плати, які передбачені ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносяться до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.          

Керуючись ст. 22 Конституції  України,  ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.  39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення доплати до заробітної плати  особі, яка працювала  на території радіоактивного забруднення і 25% від розміру мінімальної заробітної плати пенсіонеру, який працював у зоні радіоактивного забруднення -  задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації   Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1 18846.70  гривень доплати  як особі, яка працювала  на території радіоактивного  забруднення, 1226.25  грн.   доплати  у розмірі 25% від  мінімальної заробітної плати, як працюючому пенсіонеру та 17492.00 доплати до пенсії, як особі, яка працювала  на території радіоактивного  забруднення .

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі  379.05 грн. в прибуток держави.

ОСОБА_1 звільнена  від сплати державного мита на підставі  п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».                  

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: