Постанова № 6581082, 13.07.2009, Олевський районний суд Житомирської області

                                                                                                                                                                                                             Справа № 2- а-587/2009 рік

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13 липня 2009 року                                                                                            м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області  та управління Пенсійного фонду України в Олевському районі про визнання дій протиправними, а також стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення та стягнення доплати до пенсії громадянам , які працювали на території радіоактивного забруднення

В С Т А Н  О В И В :

Позивачі  звернулися до суду з позовом, в якому просять суд визнати дії відповідачів протиправними, а також стягнути на їх користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області  3862,20 грн. кожному допомоги як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення та  з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі 61430,00 грн. кожному доплати до пенсії, як громадянам які працювали території радіоактивного забруднення і просять звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення допомоги на придбання чистих продуктів харчування ,  у зв’язку з тим, що вони є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, проживають на радіоактивно забрудненій території і мають  право на зазначені пільги.

Позивачі, згідно поданої заяви, позовні вимоги підтримують повністю та просять справу розглянути без їх участі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області відносно задоволення  позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.    

Представник УПФ України в Олевському районі надав заперечення в якому позов не визнає і заперечує про його задоволення з тих підстав, що вони не є відповідачами по даній справі, а також не мають право за рахунок власних коштів сплачувати позивачам доплату до пенсії як потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, що позивачі не звернули увагу на  позовну давність, яка становить один рік і кошти на виплату доплати до пенсії виходячи із мінімальної заробітної плати не передбачено законами про бюджет на відповідні роки.  

В судовому засіданні встановлено, що позивачі є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. Територія, на якій проживають позивачі, а саме с.Зольна  Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України      № 106 від 23 липня 1991 року – відносяться до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копіями паспортів позивачів, довідками сільської ради, посвідченнями осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачі  є пенсіонерами за віком і отримують щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації допомогу в розмірі 2.10 гривень та доплату до пенсії в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками відповідача, довідками управління Пенсійного фонду України в Олевському районі.    

Відповідно до ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 %  від мінімальної заробітної плати та доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Суд, з врахуванням п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України,  вважає, що позов позивачів про стягнення допомоги та доплати, передбачених ст.ст. 37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до часткового задоволення, оскільки строк  позовної давності становить один рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З позовної заяви не вбачається, що позивачі зазначений термін пропустили з поважних причин, а також і не вбачається коли їм стало відомо про порушення їхнього права, тому слід стягнути кошти за останні дванадцять місяців, що передували зверненню до суду.

 З 01 травня 2008 року по 30 квітня 2009 року, тобто протягом останніх дванадцяти місяців позивачам не доплачена допомога, передбачена ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати в сумі  2678,80 грн., а саме:  (525х40%х5) + (545х40%х2) + (605х40%х4)+(625х40%) = 2704 грн. – 25,20 грн. отриманих коштів = 2678,80 грн.,  кожному позивачу, що стверджується зазначеним розрахунком заборгованості, який  зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останнього року та відповідно до розміру допомоги встановленої законом.  

Крім того, суд вважає, що до стягнення підлягає доплата до пенсії ,  передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особам,  які проживають на території радіоактивного забруднення та отримують пенсію за віком в розмірі 13394,00, а саме:  з 01 травня 2008 року по 30 квітня 2009 року – 525х2х5=5250 грн., 545х2х2=2180 грн., 605х2х4=4840 грн., 625х2х1=1250, разом 13520 грн -126грн. отриманих = 13394,00 грн. кожному позивачу , крім виплачених коштів 126 грн., що стверджується зазначеним розрахунком заборгованості, який  зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останнього року та відповідно до розміру допомоги встановленої законом.  

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування  у зоні   гарантованого добровільного відселення  – 40 %  від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата не працюючим пенсіонерам  в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплати допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року  № 836 є протиправними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачів у їх  праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Крім того позивачам слід відмовити в частині стягнення доплати до пенсії як не працюючим пенсіонерам з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі, так як відповідач не є розпорядником і не проводить виплату даних коштів.

Кошти за ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, оскільки відповідач проводить виплати зазначених коштів.          

Також суд вважає, що в проханні про  звернення до негайного виконання постанови суду, в частині  стягнення на користь  позивачів заборгованості по допомозі на придбання чистих продуктів харчування, слід відмовити за безпідставністю,  так як відповідач заперечує щодо даного позову і з даних правовідносинах  виникає спір.

Керуючись ст. 22 Конституції  України,  ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), рішенням Конституційного Суду № від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, ст.ст. 10, 11, 71, 86,99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,      

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області  та управління Пенсійного фонду України в Олевському районі про визнання дій протиправними, а також стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення та стягнення доплати до пенсії громадянам , які працювали на території радіоактивного забруднення – задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2, коштів передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1 2678,80 гривень допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 13394,00 грн. доплати до пенсії як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_2 2678,80 гривень допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 13394,00 грн. доплати до пенсії як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення .    

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 57 грн.  та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 267,88  грн. державного мита  на користь держави.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнені від сплати державного мита на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».                Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: