Постанова № 6581079, 15.07.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-584\2009 рік

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

15 липня 2009 року                                                                                                        м. Олевськ                                

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про  стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення

В С Т А Н  О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 3862,20 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 17812,20 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення і просить звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення допомоги на придбання чистих продуктів харчування, у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивач, відповідно до позову, просить розглянути справу без його участі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є потерпілим 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи. Територія, на якій він  проживає , а саме: с.Лопатичі Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується довідкою сільської ради, посвідченням потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 працював на території  посиленого радіоекологічного контролю, а саме в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, яке знаходиться в м.Олевськ Житомирської області, що підтверджується довідкою з місця роботи і отримує щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення в Олевському районі допомогу в розмірі 2,10 грн. та доплату в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ  України від 26.07.1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами зазначеними у запереченні відповідача.            

Відповідно до ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога: у зоні гарантованого добровільного відселення - 4 0 %  від мінімальної заробітної плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю -  доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Суд, з врахуванням п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України,  вважає, що позов позивача в частині стягнення допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до часткового задоволення, оскільки строк  позовної давності становить один рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З позовної заяви не вбачається, що позивач зазначений термін пропустив з поважних причин, а також і не вбачається коли йому стало відомо про порушення його права, тому слід стягнути кошти за останні дванадцять місяців, що передували зверненню до суду.

З 01 травня 2008 року по 30 квітня 2009 року, тобто протягом останніх дванадцяти місяців позивачу не доплачена допомога, передбачена ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати в сумі  2678,80 грн., а саме: (525х40%х5) + (545х40%х2) + (605х40%х4)+(625х40%) = 2704 грн. – 25,20 грн. отриманих коштів = 2678,80 грн., що стверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх дванадцяти місяців  та відповідно до розміру допомоги встановленої законом.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого суд вважає, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати,  передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення з 01 лютого 2006 року по 01 травня 2009 року  в сумі 17812,20 грн., а саме: (350х5)+(375х5)+(400х1)+(400х3)+(420х3)+(440х3)+(460х3)+(515х3)+(525х6)+(545х2)+(605х1)+(605х3)+(625х1)= 17812,20 грн. за мінусом отриманих коштів в розмірі 202,80 грн.,  що стверджується розрахунком заборгованості, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх трьох років та відповідно до розміру допомоги, встановленої законом.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога: у зоні гарантованого добровільного відселення - 4 0 %  від мінімальної заробітної плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю -  доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем  роботи та проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є протиправною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання допомоги  в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, оскільки управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації проводить виплати зазначених коштів.

Також суд вважає, що в проханні про  звернення до негайного виконання постанови суду, в частині  стягнення на користь  позивача заборгованості по допомозі на придбання чистих продуктів харчування, слід відмовити за безпідставністю,  так як відповідач заперечує щодо даного позову і в даних правовідносинах  виникає спір.

Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 130 Конституції  України, ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці»,  ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду  України  № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99,   159, 162, 163, 167, 186 КАС України суд,-                                            

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про  стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення-  задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1 2678,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.          

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 17812,20 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 178,12 грн. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: