Постанова № 6581068, 02.07.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-571/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02 липня 2009 року                                                                                           м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді    Ковальчука М.В.

секретар    Кострицької Т.П.

з участю позивача    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють та проживають  на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н  О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на його користь з  відповідача 29979,69   грн. недоплаченої грошової допомоги як особі, яка працювала  на території радіоактивного забруднення, 3824,25 грн. додаткової оплати праці як пенсіонеру, який працював на території радіоактивного забруднення та  23700,50  грн. доплати до пенсії  як пенсіонеру, який працював на території радіоактивного забруднення  у зв’язку з тим, що він проживає та працював  на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивач в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглядати без їх участі.        

В судовому засіданні встановлено, що позивач є постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії,  з 26.04.1986 року по 30.03.2007 року проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 30.03.2007 року по даний  час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, які відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відносяться до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту позивача , довідками з місця проживання, копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії.

Позивач з травня 2002 року по березень 2007 року  працював в П(ПО)СП  «Білокоровицьке», що знаходиться в с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області і отримував  щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  доплату в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується  копією трудової книжки, довідкою з місця роботи,довідкою селищної ради,   обставинами, зазначеними у запереченні відповідача .  

З  01 травня  2002 року по 31 березня 2007 року  позивачу не доплачена доплата, передбачена ч. 1  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення в сумі   29939,69 грн., а саме:

(140грн.х2)х2міс.+(165грн.х2)х6міс.+(185грн.х2)х11міс.+(205грн.х2)х1міс.+(205грн.х2)х8міс.+ (237грн.х2)х4міс.+(262грн.х2)х3міс.+(290грн.х2)х3міс.+(310грн.х2)х2міс.+(332грн.х2)х4міс.+(350грн.х2)х6міс.+(375х2)х5міс.+(400грн.х2)х4міс. = 30554,00 грн. – 614,31 грн. отриманих коштів = 29939,69 грн. , а не  29979,69 грн. як зазначено в позовній заяві.

Позивач  є пенсіонером за вислугою років і отримує щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації допомогу в розмірі 2.10 гривень та доплату до пенсії в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, копією пенсійного посвідчення,  довідкою Головного  управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.    

З  01 травня  2002 року по 31 березня 2007 року  позивачу не доплачена доплата, у розмірі 25% від розміру мінімальної заробітної плати , передбачена ч. 2  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  як пенсіонеру,  який  працює  на  території радіоактивного забруднення в сумі  3819,25 грн., а саме:

(140грн.х25%)х2міс.+(165грн.х25%)х6міс.+(185грн.х25%)х11міс.+(205грн.х25%)х1міс.+(205грн.х25%)х8міс.+(237грн.х25%)х4міс.+(262грн.х25%)х3міс.+(290грн.х25%)х3міс.+(310грн.х25%)х2міс.+  (332грн.х25%)х4міс.+(350грн.х25%)х6міс.+(375х25%)х5міс.+(400грн..х25%)х4міс. = 3819,25 грн., а не  3824,25  грн. як зазначено в позовній заяві.

Суд, з врахуванням п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України,  вважає, що позов позивача в частині стягнення  доплати до пенсії, передбачених ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до часткового задоволення, оскільки строк  позовної давності становить один рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З позовної заяви не вбачається, що позивач зазначений термін пропустив з поважних причин, а також і не вбачається коли йому стало відомо про порушення його права, а тому суд вважає, що до задоволення підлягає річний термін який передував зверненню позивача до суду з 01 травня 2008 року по 01 травня 2009 року.

Відповідно до встановленого суд вважає, що до стягнення підлягає доплата як непрацюючому пенсіонеру,  передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“  у розмірі двох мінімальних заробітних плат  за мінусом одержаних коштів з 01 травня 2008 року по 01 травня 2009 року  в сумі 126,00 грн. (10,50 грн. х 12 міс. = 126 грн.).

З 01 травня 2008 року  по 30 вересня  2008 року  :  (525грн х 2 )х5міс. = 5250 грн., з 01 жовтня 2008 року по 30 листопада 2008 року (545грн.х2)х2міс. = 2180  грн., з 01 грудня 2008 року по  30 квітня 2009 року (605грн.х2)х5міс. = 5465 грн.; 5250 грн. +2180+5465 = 12895 грн. – 126 грн. =  12769 грн.  невиплачених коштів, що підлягають до стягнення.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ч. 1 та 2 ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Пенсіонерам , які працюють у зонах радіоактивного забруднення , оплата праці додатково підвищується на 25 % від розміру мінімальної заробітної плати.  Пенсії непрацюючим пенсіонерам , які проживають на територіях радіоактивного забруднення підвищуються у розмірі  двох мінімальних заробітних плат. Доплати нараховуються та виплачуються за місцем роботи та проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплат. Виплата доплат по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.

Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання доплат  в розмірах , зазначених  в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, оскільки  відповідач  проводить виплати зазначених коштів.

Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата як особі,  яка працює  на  території радіоактивного забруднення та  доплата, у розмірі 25% від розміру мінімальної заробітної плати, які передбачені ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.          

Керуючись ст. 22 Конституції  України,  ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.  39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86,99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1   до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють та проживають  на території радіоактивного забруднення -  задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.  39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації   Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області  на користь ОСОБА_1   29939,69  гривень доплати  як особі, яка працює  на території радіоактивного  забруднення, 3819,25грн.   доплати  у розмірі 25% від розміру мінімальної заробітної плати  та 12769 грн.   доплати як непрацюючому пенсіонеру,  передбачених  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“      

Стягнути з У правління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області державне мито в сумі  468,68  грн. в прибуток держави.

ОСОБА_1  звільнений  від сплати державного мита на підставі  п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».                  

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: