Ухвала суду № 65809446, 03.04.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1630/17

УХВАЛА

про забезпечення позову

03 квітня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Мороз В.О., за участю секретаря Козельської Г.В., розглянувши в порядку ст. 153 Цивільного процесуального Кодексу України в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про забезпечення позову по цивільній справі № 686/1630/17 за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК.ЮЕЙ» про припинення порушення права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг,-

встановив:

25 січня 2017 року позивач ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ТзОВ «НІК.ЮЕЙ» про:

- зобовязання ОСОБА_3 припинити використання позначень на знак для товарів і послуг «web vision» у будь-який спосіб, що порушує майнові права ОСОБА_1;

- зобовязання ОСОБА_3 припинити використання позначення «web vision» в доменному імені webvision.ua як таке, що порушує майнові права ОСОБА_1 на знак для товарів і послуг «Web vision»;

- зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «НІК.ЮЕЙ» видалити з реєстру (припинити делегування) доменного імені webvision.ua.

Окрім того, разом із позовною заявою представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом:

-призупинення делегування доменного імені webvision.ua ОСОБА_3 до вирішення цивільного спору по суті;

-заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо делегування доменного імені webvision.ua третім особам до вирішення цивільного спору по суті;

-заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації доменного імені webvision.ua на користь третіх осіб до вирішення цивільного спору по суті;

-обмеження ОСОБА_3 пряме та непряме використання у будь-який спосіб доменного імені webvision.ua до вирішення цивільного спору по суті;

-зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК.ЮЕЙ» заблокувати відображення та можливість переходу на доменне імя webvision.ua у мережі Інтернет до вирішення цивільного спору по суті.

Свої вимоги мотивує тим, що існують беззаперечні обставини, за яких може бути утруднено та унеможливлено виконання рішення суду (зокрема, необмежених повноважень ОСОБА_3 як реєстранта (власника) щодо користування доменним імям webvision.ua, у тому числі щодо вжиття дій з перереєстрації, трансферу, видалення з подальшим відновленням доменного імені), а також продовжуваний характер порушень прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг ОСОБА_1 (зокрема, шляхом підтримки функціонування доменного імені Товариством з обмеженою відповідальністю «НІК.ЮЕЙ», а тому вважає обґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, встановлення обовязку вчиняти певні дії.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зістаттею 9 Конституції Україниє складовою національного законодавства.

Так, судам слід вживати заходів забезпечення позову у справах про порушення авторського права і (або) суміжних прав, керуючись вимогами статей 151 - 154 ЦПК України та враховувати роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Відповідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Впостанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, слід виходити з положень статті 53 Закону України « Про авторське право і суміжні права», що містить спеціальні підстави, способи та порядок вжиття заходів забезпечення позову в даній категорії справ.

Отже, закон пов`язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.

За загальним правилом, заявник зобов`язанийдовести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з заявником, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Також, Законом України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що при вжитті заходів забезпечення позову суд повинен зазначити достатні підстави для того, щоб вважати, що відповідач є порушником авторського права і (або) суміжних прав, то ухвала суду не повинна містити висновки по суті спору, який виник, а також фактично наперед вирішувати спір по суті.

А в своїй заяві про забезпечення позову заявник вказав лише про потенційну можливість відповідача ОСОБА_3, як реєстранта (власника) доменного імені webvision.ua, під час розгляду судового спору та до моменту прийняття судом рішення вжити дії щодо перереєстрації, трансферу, видалення з подальшим відновленням доменного імені, що фактично утруднить та унеможливить виконання судового рішення.

А тому неможливо вирішити питання про співмірність запропонованих заявником заходів забезпечення позову заявленим вимогам.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про забезпечення позову слід відмовити, оскільки не доведено обставин, які є обовязковими для доведення при подачі заяви про забезпечення позову в розумінні ст. 151 ЦПК України та постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, передбачених законом підстав для задоволення заяви немає.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст.151, ст.153, ст.210 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про забезпечення позову, - відмовити.

На ухвалу через суд першої інстанції, який її ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлено ухвалу - протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя