Ухвала суду № 65807187, 30.03.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1635/16-ц

Провадження №4-с/333/25/17

У Х В А Л А

Іменем України

30 березня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова І.Й. за скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, заінтересована особа: ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, заінтересована особа: ОСОБА_1, в якій скаржник просить суд постановити ухвалу, якою визнати противоправною та скасувати постанову старшого державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про накладення штрафу від 03 березня 2016 року серії ВП № 51043047.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справипро захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до розяснень, викладених в абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч.1 ст.15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Відповідно до ч. 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до абз.2 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннімсудом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, оскількидана справа не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства та розяснити позивачу, що він має право звернутися з відповідною заявою до належного суду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.3, 15, п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження по скарзі Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, заінтересована особа: ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова