Рішення № 6580638, 13.10.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-282/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2009 року                                                                                                  м.Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого – судді      Волощука В.В.

при секретарі      Корнєйчук О.В.

з участю:

представника позивача      ОСОБА_1

відповідача      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» Житомирської області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, –

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Олевський хлібозавод» Житомирської області (далі позивач), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, (далі відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь 2139.86 грн., - завданої  матеріальної шкоди, яка виникла внаслідок дій відповідача, який будучи матеріально відповідальною особою, відповідно до договору, отримав під реалізацію товарно-матеріальні цінності, виручені кошти за які не здав до каси позивача. Крім того просить стягнути з відповідача 51 грн., понесених витрат при сплаті судового збору та 250 грн., понесених витрат пов”язаних з оплатою з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з підстав які зазначені у позовній заяві та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та надав суду пояснення про те, що він дійсно отримував під реалізацію хлібобулочні вироби 17.06.2008 року та 24.06.2008 року про, що розписувався у накладних про отримання вказаних виробів від позивача. Накладні за зазначені дати були виписані на ім»я його напарника ОСОБА_3, який і повинен був на його думку включити виручку за реалізовані хлібобулочні вироби у свій звіт та передати до каси позивача. У зв»язку з чим вважає, що його вини з недостачі коштів у сумі 2139.86 грн., не має.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач з 20.05.2008 року по 13.08.2008 року перебував в трудових відносинах з ВАТ «Олевський хлібозавод», та обіймав посаду водія виїзної торгівлі, що стверджується наказами № 127-к від 23.05.2008 року та № 157-к «а».

20.05.2008 року з ОСОБА_2, позивачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Строк дії договору було встановлено на весь період роботи відповідача у позивача, що стверджується договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 20.05.2008 року. Відповідно до вказаного договору, відповідач повинен забезпечувати схоронність довірених йому матеріальних цінностей, вести облік, проводити, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух, залишки та інші види операцій, з довіреними йому матеріальними цінностями.

На час звільнення ОСОБА_2, з роботи, позивачем було встановлено суму нестачі грошових коштів в сумі 2139.86 грн. Зазначена нестача грошових коштів у відповідача виникла внаслідок не включення накладної від 17.06.2008 року за № ОЛ-0003808 та накладної № ОЛ-0003975 від 24.06.2008 року про отримання хлібобулочних виробів у свій товарно-грошовий звіт.

Так відповідно до п.2 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами. В даному випадку, під іншими документами, мають на увазі накладні, якими оформляється видача матеріальних цінностей із складів, торгових залів для відправлення їх в інші організації, для торгівлі з лотків, у кіосках тощо. Ці документи повинні бути оформлені відповідно до встановленого порядку, тобто підтверджені підписом працівника про одержання матеріальних цінностей.

Працівник, який одержав матеріальні цінності за довіреністю або іншим разовим документом, несе відповідальність як за їх недостачу, так і пошкодження або зіпсування цих цінностей.

При огляді судом бухгалтерської документації, встановлено, що накладні про отримання товарно-матеріальних цінностей № ОЛ-0003808 від 17.06.2008 року на суму 1181.81 грн., та № ОЛ-0003975 від 24.06.2008 року на суму 958.05 грн., підписані відповідачем, що не заперечував у судовому засіданні і сам ОСОБА_2, та видно із  підписів відповідача за іншими накладними про отримання товарно-матеріальних цінностей, наданими представником позивача для огляду суду у судовому засіданні.

Враховуючи зазначену обставину у суду немає необхідності для виклику до суду як свідка ОСОБА_3, так як доказів того, що 17.06.2008 року та 24.06.2008 року товарно-матеріальні цінності за вказаними вище накладними отримував останній не має, що також доведено Олевським районним судом Житомирської області (справа № 2-56/2009) та судом апеляційної інстанції (Ухвала апеляційного суду Житомирської області від 08.04.2009 року).

Із статті 130 КЗпП України слідує, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків.

Статтею 135-1 КЗпП України передбачено, що письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівником, який займає посаду або виконує обов»язки безпосередньо пов»язані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

В даному випадку відповідач дійсно, фактично у період з 20.05.2008 року по 13.08.2008 року перебував у трудових відносинах з позивачем, відповідно до ч.3, 4 ст.24 КЗпП України, якими передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Разом з тим твердження відповідача відносно того, що він не отримував грошових коштів від реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих ним за накладними про отримання товарно-матеріальних цінностей за № ОЛ-0003808 від 17.06.2008 року на суму 1181.81 грн., та № ОЛ-0003975 від 24.06.2008 року на суму 958.05 грн., не спростовано останнім у судовому засіданні та не підтверджено відповідними доказами і у зв»язку з чим зазначена сума завданої відповідачем матеріальної шкоди повинна бути стягнута у примусовому порядку та в повному розміри.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.                        

Виходячи з вищенаведеного суд, крім того вважає що у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача за рахунок відповідача також повинно бути стягнуто сплачені позивачем витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та судовий збір.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,11,15,57,60,88,209,212-217 ЦПК України, ст.ст.130,134,135-1 КЗпП України, суд –            

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» Житомирської області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого на користь Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» Житомирської області на рахунок № 260033173 відкритого в ЖОД «ОСОБА_4 ОСОБА_3» МФО 311528 код 00375964 ІПН 003759606170 кошти в сумі 2139.86 грн., у відшкодування матеріальної шкоди, 250 грн., понесених витрат по сплаті з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 51 грн., судового збору, а всього на загальну суму 2440.86 грн.

Звільнити ОСОБА_2, від сплати державного мита на підставі п.18 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області протягом 20 днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду, або на протязі 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, через Олевський районний суд Житомирської області.

Суддя: