Рішення № 65805099, 06.04.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1044/17

Провадження № 2/219/1380/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Азямові Є.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Бахмут Донецької області

про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обовязків внаслідок виробничої травми, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 просить стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бахмуті Донецької області на користь останнього моральну шкоду в розмірі 8000,00 грн., завдану трудовим каліцтвом при виконанні трудових обовязків внаслідок виробничої травми, посилаючись на те, що 06 січня 2000 року під час виконання ним трудового обовязку на Артемівській паливній базі Артемівського ДП «Промінь» ВАТ «Облпаливо» з ОСОБА_3 стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого він отримав трудове каліцтво, а саме: ампутацію нігтьових фалангів 4-5 лівої кісті. Висновком МСЕК в 2001 році йому вперше і безстроково встановлено 10 % стійкої втрати працездатності. У звязку з трудовим каліцтвом, яке він зазнав під час роботи на підприємстві, у нього погіршився стан здоровя, що призвело до порушення його особистих немайнових прав, порушена нормальна життєдіяльність, оскільки він втратив 10 % своєї працездатності. У звязку з травмою, він не має можливості вести повноцінне життя, частково порушені його відносини з оточуючими людьми, близькими, друзями та знайомими, а також були порушені його плани на подальше життя, через що в нього зявилось почуття тривоги перед майбутнім.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні предявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бахмуті Донецької області за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що факт заподіяння моральної шкоди позивачеві висновком МСЕК не встановлений та позивачем не доведений.Також зазначила, що позивач звернувся до суду в 2017 році, норми, за якими передбачено відшкодування моральної шкоди, вже не діють. Крім того, вважає, що відшкодувати моральну шкоду має виключно роботодавець ВАТ «Облпаливо» Артемівська паливна база.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових правовідносинах з Артемівським ДП «Промінь» ВАТ «Облпаливо» з 02.11.1983 року по 12.12.2001 року, що підтверджується копією трудової книжки в матеріалах справи.

06 січня 2000 року під час виконання трудових обовязків з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав трудове каліцтво.

Згідно акту форми Н-1 про нещасний випадок від 11.01.2000 року, під час виконання 06.01.2000 року трудового обовязку на Артемівському ДП «Промінь» ВАТ «Облпаливо» ОСОБА_3 було травмовано.

Згідно довідки МСЕК від 24.04.2001 року позивачу встановлено 10 % втрати професійної працездатності безстроково у звязку з травмою від 06.01.2000 року.

Статтею 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції на час встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності) було передбачено надання відповідачем соціальних послуг і виплат, у тому числі відшкодування моральної шкоди, при наявності факту заподіяння її потерпілому (підпункт е пункту 1 частини 1).

З пояснень представника позивача вбачається, що внаслідок ушкодження здоровя у звязку з виконанням трудових обовязків ОСОБА_3, яке він зазнав під час роботи на підприємстві, у нього погіршився стан здоровя, що призвело до порушення його особистих немайнових прав, порушена нормальна життєдіяльність, оскільки він втратив 10 % своєї працездатності. У звязку з травмою, він не має можливості вести повноцінне життя, частково порушені його відносини з оточуючими людьми, близькими, друзями та знайомими, а також були порушені його плани на подальше життя, через що в нього зявилось почуття тривоги перед майбутнім.

Таким чином, ушкодження здоровя, повязане з виконанням позивачем трудових обовязків, заподіює йому фізичні і моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний йому спосіб життя, що, зокрема, встановлено висновком МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності.

У відповідності зі ст.ст.23, 1167 ЦК України, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, що він поніс у звязку з ушкодженням здоровя.

У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розяснено, що моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у звязку з порушенням нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоровя, повязане з виконанням позивачем трудових обовязків, заподіює йому моральні і фізичні страждання.

При цьому суд не бере до уваги доводи і заперечення представника відповідача стосовно того, що факт заподіяння моральної шкоди позивачеві не встановлений та не доведений. Факт заподіяння ОСОБА_3 моральної шкоди підтверджується наданими представником позивача та дослідженими у судовому засіданні доказами: копією трудової книжки, копією Акту форми Н-1 про нещасний випадок від 11.01.2000 року, копіями медичних документів, на підставі яких було складено акт огляду МСЕК.

Суд також вважає необґрунтованими заперечення представника відповідача стосовно того, що позивач звернувся до суду в 2017 року, а тому норми за якими передбачено відшкодування моральної шкоди вже не діють, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

Крім того, відповідно до ст.ст. 8, 22 Конституції України- в України визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно дост. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності - 10%, встановлений висновком МСЕК від 24.04.2001 року у звязку з травмою від 06.01.2000 року, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та можливій подальшій професійній діяльності, неможливість відновити втрачене здоров'я, порушення загальновизнаних життєвих зв'язків позивача та, виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову в розмірі 4000 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, судовий збір в розмірі 320,00 грн. компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Бахмуті Донецької області (ідентифікаційний код 25968984) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої втратою здоров'я на виробництві, 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Судові витрати у справі компенсувати за рахунок держави.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Р.Є.Дубовик