Ухвала суду № 65804950, 29.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4532/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2016р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016р. ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до ГУ НП в Одеській області, в якому просив:

- скасувати наказ начальника ГУ НП в Одеській області за №543 о/с від 23.06.2016р. в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність);

- поновити на посаді інспектора Хаджибеївського відділення поліції в м.Одесі ГУ НП в Одеській області;

- стягнути з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_2 зазначив, що він проходив службу в поліції на посаді інспектора Хаджибеївського відділення поліції Суворовського відділу поліції в м.Одесі ГУ НП в Одеській області з присвоєним спеціальним званням - підполковника поліції.

На підставі рішення (висновок) Атестаційної комісії №14 ГУ НП в Одеській області від 3.03.2016р., оформленого протоколом, позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Начальником ГУ НП в Одеській області прийнято наказ за №543 о/с від 23.06.2016р. про звільнення ОСОБА_2 відповідно до п.5 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Позивачем, в обґрунтування позовних вимог, зазначено, що підстав для проведення атестування, передбачених ЗУ «Про Національну поліцію» немає. Атестаційною комісією не досліджувалась інформація про результати службової діяльності позивача, відсутні докази, які доводили б, що позивач не відповідає займаній посаді. Позивач сумлінно ставиться до своїх обов'язків, тому наказ про звільнення є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2016р. адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ НП в Одеській області в частині скасування наказу начальника ГУ НП в Одеській області за №543 о/с від 23.06.2016р. в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) та поновлення позивача на посаді інспектора Хаджибеївського відділення поліції в м.Одесі ГУ НП в Одеській області - залишено без розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2016р. у задоволенні адміністративного позову в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позовні вимоги щодо скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі залишені без розгляду, а рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу має передувати вирішення спору щодо правомірності його звільнення, поновленні на роботі тощо, а тому підстав для задоволення позову не має.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач із 7.11.2015р. проходив службу в поліції на посаді інспектора Хаджибеївського відділення поліції Суворовського відділу поліції в м.Одесі ГУ НП в Одеській області.

3 березня 2016р. позивач пройшов атестування, за результатами якого Атестаційною комісією №14 ГУ НП в Одеській області в розділі ІV висновку від 3.03.2016р. (протокол №15.00004337.0025783) «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» зазначено: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

На підставі вищевказаного висновку, наказом ГУ НП в Одеській області за №543 о/с від 23.06.2016р. підполковника поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), що зумовило його звернутися до суду із відповідним адміністративним позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2016р. вищевказаний адміністративний позов в частині скасування наказу начальника ГУ НП в Одеській області за №543 о/с від 23.06.2016р. в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) та поновлення позивача на посаді інспектора Хаджибеївського відділення поліції в м.Одесі ГУ НП в Одеській області - залишено без розгляду, з тих підстав, що позивач пропустив місячний строк на звернення до суду і суд не знайшов підстав для його поновлення.

Слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Виходячи з того, що судом позовні вимоги про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді залишено без розгляду, наказ про звільнення не скасовано, особу на посаді не поновлено, судова колегія вважає, що підстав для задоволення вимог щодо стягнення середнього заробітку за час прогулу не має.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013р. №8-рп/2013 по справі К 1-13/2013 висловлено правову позицію, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу має передувати вирішення спору щодо правомірності його звільнення, поновленні на роботі тощо.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2016р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук