Ухвала суду № 65803720, 29.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 757/21934/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2612/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Рейнарт І.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року в якості третьої особи залучено до участі у справі ОСОБА_5.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року позов ОСОБА_4 до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди задоволено. Стягнуто з Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої шкоди грошові кошти в розмірі 215 155,48грн. та судові витрати в розмірі 2 151,55грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, мотивуючи тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано положення ст. 1192 ЦК України, відповідно до якої суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Із наданих відповідачем доказів вбачається, що на момент відкриття провадження у справі громадянин ОСОБА_5 вже не працював в Управлінні забезпечення, Управління забезпечення не мало визначених меж завданої шкоди і тим самим не утримувало стягнень із заробітної плати ОСОБА_5 Таким чином, розірвання трудового договору з боку водія ОСОБА_5 звільнило його від матеріальної відповідальності.

У судовому засіданні представник відповідача - Наконєчна С.О. підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача - ОСОБА_7 - заперечувала, просила рішення суду залишити без змін. Третя особа: ОСОБА_5 просив розглянути скаргу на розсуд суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2015 року в м. Київ по вулиці Лаврська в сторону вулиці Старонаводницька сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої автомобіль «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 зіткнувся з належним ОСОБА_4 на праві власності автомобілем ВМW Х6, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 9).

Печерський районний суду м. Києва постановою від 09 грудня 2015 року водія ОСОБА_5 визнав винним у порушенні ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів, та притягнув до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 124 КпАП України (а.с. 11-12).

Належність транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 - Управлінню забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій підтверджується технічним талоном від 28 травня 2013 року та не заперечується відповідачем (а.с. 81).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 - Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій була застрахована у ТДВ СК «Альфа-гарант» з лімітом відповідальності 50 000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну, та нульовою франшизою, що підтверджується полісом № АЕ/5250384 (а.с. 14).

З метою встановлення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ВМW Х6, державний номер НОМЕР_1 було проведено незалежну експертну оцінку. За результатами цієї оцінки вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ВМW Х6 державний номер НОМЕР_1 становить 265 155( двісті шістдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять) гривень 48 копійок, що підтверджується звітом з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу №12285 від 04 березня 2016 року (а.с. 15-58).

15 жовтня 2015 року позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування.

11 квітня 2016 року ТДВ СК «Альфа-гарант» в межах ліміту відповідальності було здійснено виплату страхового відшкодування.

Розмір страхового відшкодування, перерахованого страховиком ТДВ СК «Альфа-гарант», не покриває фактичного розміру шкоди на відновлення пошкодженого автомобіля ОСОБА_4

Різниця між фактичним розміром завданої шкоди, визначеної експертом в сумі 265 155,48 грн. і страховим відшкодуванням в межах страхової суми за полісом АЕ/5250384 - 50 000,00 грн. становить розмір 215 155,48 грн.

Перевіряючи доводи сторін, надаючи оцінку пред'явлених ними доказів в обґрунтування своїх доводів (заперечень), колегія суддів, виходить з такого.

За положеннями частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону N 1961-IV в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Встановивши при розгляді справи, що особа - ОСОБА_5, з вини якої заподіяна шкода, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди був працівником Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій та здійснював свої трудові (службові) обов'язки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до вимог статті 1172 ЦК України юридична особа - Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідальна за шкоду, завдану їхнім працівником.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неврахування судом першої інстанції положень статті 1192 ЦК України, відповідно до яких суд може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її, є безпідставними, оскільки норма статті 1192 ЦК України встановлює лише способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, а відповідальність із завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, визначена спеціальною групою норм. Так, за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди, тоді як спеціальною нормою статті 1172 ЦК України передбачено, що за шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Посилання відповідача на укладення з водієм ОСОБА_5 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність не узгоджується з переліком посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 №447/24 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 14 вересня 1981 року №259/16-59) та не впливають на висновки суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захист Державної служби України з надзвичайних ситуацій відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: