Ухвала суду № 65783018, 04.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/8260/14-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/2033/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 04.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

04 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого документу до виконання за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ПАТ «Дельта банк» звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого документу до виконання, посилаючись на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 січня 2015 року на користь банку стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 3387312,49 грн. та судові витрати. 31 січня 2015 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ ФК Сіагал укладено договір про відступлення права вимоги, в тому числі і за даним кредитним договором та договорами поруки, укладеними із відповідачами. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016 року позов ПАТ Дельта Банк задоволено та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 31 січня 2015 року. Таким чином, рішенням суду ПАТ «Дельта Банк» визнано стороною (кредитором) за кредитним договором від 26 квітня 2007 року та договорами поруки до нього, однак строк предявлення виконавчих листів до виконання у звязку із вищевикладеним було пропущено. Просив визнати причини пропуску строку для предявлення до виконання виконавчих листів від 11 лютого 2015 року поважними та відновити пропущений строк, видати дублікати виконавчих листів по даній справі та направити їх на адресу позивача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року в задоволенні заяви ПАТ «Дельта банк» відмовлено.

ПАТ «Дельта банк», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року та постановити ухвалу про задоволення заяви в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що суд першої інстанції відмовив в поновленні строків предявлення виконавчих документів з підстав ненадання банком оригіналів виконавчих документів, про які банк наголошував в суді щодо їх втрати та просив суд видати дублікати останніх, отже судом не приймалися до уваги пояснення представника позивача та довідка від 16 лютого 2017 року про втрату виконавчих листів. Під час розгляду справи останній звертав увагу суду на те, що період отримання представником банку виконавчих листів співпав з датою запровадження тимчасовою адміністрації, наслідком якої стала зміна/звільнення численної кількості працівників банку, облік, аудит та передача численної кількості документації від колишнього керівництва АТ «Дельта Банк» до тимчасової адміністрації. Зазначав про порушення судом вимог процесуального права щодо строку розгляду заяви.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 січня 2015 року у справі № 369/8260/14-ц було стягнуто з солідарно з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_3) на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 21/14/01-СП від 26.04.2007 року, що складається із тіла кредиту у розмірі 2210565,77 грн., та відсотків у розмірі 1176746,72 грн., а всього разом 3387312,49 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1) на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1218 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_2) на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1218 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_3) на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1218 грн.

03 березня 2015 року. до суду надійшла заява від представника ПАТ «Дельта Банк» за довіреністю ОСОБА_6 про видачу виконавчих листів по даній справі.

18 березня 2015 року представником ПАТ «Дельта Банк» за довіреністю ОСОБА_6, під особистий підпис, було отримано три виконавчих листи по даній справі, про що міститься відповідний запис на її заяві.

Строк предявлення виконавчих листів зазначений до 30 січня 2016 року.

Вказані обставини підтверджуються наявними в справі доказами.

Залишаючи без задоволення заяву ПАТ «Дельта банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність оригіналу виконавчого документа процесуально унеможливлює поновлення строку його предявлення, і заявником не подано жодного доказу про дійсну втрату виконавчих листів та обставин такої втрати, інформації щодо подачі виконавчих листів до органів виконавчої служби після отримання їх представником позивача не надано.

Проте колегія суддів на може в повній мірі погодитись із таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Частиною 1 ст. 371 ЦПК України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, законодавством визначено дві окремі процесуальні дії, такі як отримання дубліката виконавчого документа та поновлення строків предявлення виконавчого документа до виконання.

Заява про поновлення строку подається одночасно з предявленням виконавчого документа до суду, який його видав або до суду за місцем виконання.

Таким чином, відсутність оригіналу виконавчого документа процесуально унеможливлює поновлення строку його предявлення.

Отже, передумовою звернення до суду із заявою про поновлення строку для предявлення виконавчих листів до виконання є отримання дублікатів таких виконавчих документів у разі їх втрати за окремою заявою, і вирішення питання про поновлення строку на даній стадії є передчасним.

Зазначені обставини суд першої інстанції залишив поза увагою та прийшов до передчасного висновку про відмову у поновленні строку для предявлення виконавчих листів до виконання.

Крім того, звертаючись із даною заявою, ПАТ «Дельта банк» також просив видати йому дублікати виконавчих листів, посилаючись на втрату виконавчих листів після їх отримання представником позивача, про що надав довідку, складену уповноваженою особою ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк», згідно якої, працівниками архіву Києво-Святошинського районного суду Київської області було повідомлено представника ПАТ «Дельта Банк», що виконавчі листи по вищевказаній справі вже видавались, і згідно якої працівника ПАТ «Дельта Банк», яка їх отримувала, ОСОБА_7 було звільнено з посади (а. с. 92 т. 2).

Оцінюючи висновки суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. ст. 17, 19 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Однак в порушення вимог ст. 213 ЦПК України судом із метою зясування обставин, що мають значення для справи, не перевірено обставин видачі виконавчих листів Києво-Святошинським районним судом Київської області та не витребувано із відповідного відділу Державної виконавчої служби відомостей щодо наявності виконавчого провадження, відкритого за заявою представника позивача.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 31 січня 2015 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ ФК Сіагал укладено договір про відступлення права вимоги, в тому числі і за даним кредитним договором та договорами поруки, укладеними із відповідачами. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016 року позов ПАТ Дельта Банк задоволено та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 31 січня 2015 року, відтак ПАТ «Дельта Банк» визнано стороною (кредитором) за кредитним договором від 26 квітня 2007 року та договорами поруки до нього.

Разом із тим судом першої інстанції не було зясовано, чи набрало вказане рішення законної сили, оскільки із матеріалів справи вбачається, що 15 грудня 2016 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2

Таким чином, суд першої інстанції вимоги закону, що регулюють дані правовідносини, залишив поза увагою, усунувся від належного зясування обставин, що мають значення для справи, та прийшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскільки постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

ОСОБА_8