Рішення № 65782994, 03.04.2017, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1866/16-ц

2/530/177/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

03.04.2017 року

03.04.2017 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., секретарі Бедюх Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В Зіньківський районний суд Полтавської області із позовною заявою звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 1764,07 грн.

В судове засідання представник позивача зявився та підтримав позовні вимоги не змінивши їх.

Відповідач, ОСОБА_1, в судове засідання 28.02.2017 року о 14 год. 00 хвилин, 03.04.2017 року о 13 год. 10 хвилин, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не зявилася, про причини неявки суд не повідомила.

Згідно до ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Підстави для відкладення розгляду справи передбачені ст. 169 ЦПК України. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разінеявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; а такожпершої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

За таких обставин, враховуючи, що неявка відповідача не є першою, враховуючи вимоги ст. 169 ЦПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які не з'явилися.

При вирішення питання про можливість розгляду справи без участі осіб, які не з'явилися, судом враховуються вимоги ст. 27 ЦПК України щодо обов'язку відповідачів добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки та приходить до висновку, що відповідач недобросовісно користується наданими їй процесуальним правами.

Судові повістки-виклики в судове засідання на ім'я відповідача направлялись судом за місцем реєстрації місця проживання, які повернулись до суду без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Пунктом 117 Правил передбачено, що поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Оскільки відповідач судові повістки, направлені судом на його ім'я за адресою, за якою зареєстроване його місце проживання, не одержані, повернуті суду за закінченням терміну зберігання через відсутність адресата, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Зачитавши заяву позивача, заслухавши представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.9 ст.110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, предявляються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття ( роботи).

Відповідно до ст.. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цивільно-процесуального кодексу України.

Як передбачено нормою ст. 2 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право". Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі, - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 10 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ст. 213 ЦПК України, - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні було встановлено, що з 1 липня 2015 року згідно з рішенням НКРЕКП № 1734 від 11 червня 2015 року, для побутових споживачів в зоні обслуговування ПАТ «Полтавагз» в Полтавській області реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється суб»єктом господарювання ТОВ «Полтавагаз Збут».

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 №758 затверджено «Положення про накладення спеціальних обов»язків на суб»єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідних період) відповідно до якої ТОВ «Полтавагаз Збут) визначено постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов»язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям.

З 1 жовтня 2015 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону, державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим законом та іншими актами законодавства.

Пунктом 32 частини першої статті 1 Закону встановлено, що Регулятор національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до положень частини третьої частті 4 Закону до компетенції Регулятора на ринку природного газу належить, зокрема затвердження правил постачання природного газу.

27.11.2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за № 1382/27827.

На виконання вимог статей 12 та 40 Закону НКРЕКП було затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 №2500, зареєстрована у Міністрерстві юстиції України 06.11.2015 за №1383/27831.

На вимогу розділу ІІІ. П. 24 Правил, ТОВ «Полтавагаз Збут», як постачальник зі спеціальними обов»язками, опубліковано на сайті poltavagazzbut.com.ua та у спецвипуску газети «Зоря Полтавщини» від 25.12.2015, чину редакцію Правил та Типового договору постачання.

Відповідо до п.1.3 Типового довору постачання, цей Договір є довором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживача, та або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленному чиним законодавством порядку покладені спеціальні обов»язки з постачання природного газу побутовим споживачам (Постанова КМУ №758 від 01.10.2015 факт споживання природного газу.

Таким чином, громадянка, ОСОБА_1, є споживачем природного газу та перебуває у договірних відносинах з ТОВ «Полтавагаз Збут». На данного абонента відкрито особистий рахунок №1242 для здійснення оплати.

Абонент не виконує належним чином, взяті на себе зобов»язання, а саме не сплачує за надані послуги з газопостачання, чим порушує права ТОВ «Полтавагаз Збут».

Станом на 28.12.2016 року сума боргу становить 1764,07 гривень.

Відповідно до п.22 розділу ІІ Правил, побутовий споживач зобов»язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу, згідно з умовами договору.

Умовами типового договору, а саме п. 2.1. Постачальник зобов»язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об»ємах (обсягах), а споживач зобов»язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктом 4.6, Типового договору постачання, при розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплячує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно статей 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено повністю, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. (а.с.1). Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України позивачу присуджуються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. . 526, 530, 549, 1054 ЦК України, ст.ст. 1,3,4,10, 11, 30,57-61, 88, 197, 212-221, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.

Стягти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» р/р 26001300874776 в Полтавському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 39413404 - 1764 ( одну тисячу сімсот вісімдесят чотири) гривні 07 копійок основного боргу.

Стягти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» р/р 26001300874776 в Полтавському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 39413404 витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_2