Вирок № 65781101, 06.04.2017, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/301/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. ,

за участю:

секретаря Макарчук І.В.,

прокурора Приймака М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060110000057 від 09.02.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Потсдам, Федеративна республіка Німеччина, проживаючого АДРЕСА_1, одруженого, з професійно-технічною освітою, робітника «СТ-БУД Союз-Моноліт», не військовозобов'язаного, раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 09.02.2016 року о 12 годині 15 хвилин Знаходився в залі магазину «Продукти», що розташований за адресою: Житомирська область, Барановський район, м. Баранівка, вул. Першотравенська, 30, де відпуск товару здійснювала продавець ОСОБА_2

Через деякий час о 12 годині 17 хвилин, ОСОБА_2 відлучилася із залу магазину та зайшла до кладової кімнати магазину, таким чином залишивши приміщення залу без нагляду. В цей час, ОСОБА_1 переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає таємно, із столешні холодильника викрав телефон марки «Nokia 5230» вартістю 333.33 грн., який належить потерпілій ОСОБА_2 Вище вказаним телефоном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення, укладена 23.03.2017 року між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 та, згідно з умовами якої:

- підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та в повному обсязі відшкодував заподіяну шкоду;

- потерпіла та підозрюваний погодились на призначення покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів громадян.

Угода підписана потерпілим та підозрюваною, містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про примирення, що передбачені ст. 476 КПК України.

Згідно з п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

У судовому засіданні обвинувачений просив затвердити угоду про примирення, укладену з потерпілою, в якій він визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння ним характеру обвинувачення, виду покарання, інших заходів, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, наслідків укладення та затвердження угоди. Просив суд під час затвердження угоди призначити йому узгоджений угодою вид покарання.

Потерпіла також просила затвердити угоду про примирення, укладену нею на досудовому слідстві з підозрюваним, пояснивши суду, що їй зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, укладення угоди дійсно було добровільним, матеріальна шкода їй відшкодована в повному обсязі і претензій матеріального характеру до обвинуваченого вона не має.

Прокурор висловили думку про затвердження угоди, оскільки її умови відповідають вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Ознайомившись зі змістом угоди, перевіривши угоду на відповідність її вимогам ст. 471 КПК України, заслухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд дійшов висновку про те, що є підстави для затвердження угоди, зокрема її умови не суперечать вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, не посягають на інтереси суспільства, не порушують нічиїх прав, свобод та інтересів, не встановлені підстави припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для примирення, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим законом.

Перед затвердженням угоди про примирення суд переконався в тому, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, потерпіла розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, зокрема, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжні заходи не обиралися.

Речові докази у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «Nokia 5230», що належать потерпілій ОСОБА_2, згідно розписки були передані їй на відповідальне зберігання, - залишити за належністю.

Судові витрати, пов'язані з оплатою судово-товарознавчої експертизи у сумі 351 (триста п'ятдесят одна) грн. 84 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (висновок експерта №5/70 від 28.02.2017 р.).

Керуючись ст. 373, ст. 374, ст. 468, ст. 469, ст. 472, ст. 474, ст. 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 23 березня 2017 року, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

На підставі угоди про примирення призначити ОСОБА_1 покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Потсдам, Федеративна республіка Німеччина, проживаючого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 на користь держави судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 351 (триста п'ятдесят одна) грн. 84 коп. (отримувач: УДКСУ у м.Житомирі, банк отримувача: ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002, код класифікації доходів 24060300).

Речові докази у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «Nokia 5230», що належать потерпілій ОСОБА_2 - залишити за належністю.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляції до Баранівського районного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст. 474 КПК України, у тому числі, не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не розяснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 ст. 474 цього Кодексу;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Є.А. Новицький