Ухвала суду № 65780320, 29.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/5324/15-ц Провадження № 22-ц/795/531/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Логвіна Т. В. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4 за участю:представника ОСОБА_5, ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ будинку у натурі між співвласниками та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 20.01.2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Зустрічний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ будинку у натурі між співвласниками та встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено. Судом виділено в натурі та визнано право власності за ОСОБА_8 на приміщення в житловому будинку 20 кв.№1 по вулиці Лациса в місті Чернігові, а саме: веранду І, площею 4,7 кв.м, вартістю 27 365 грн.; коридор 1-1, площею 6,4 кв.м, вартістю 37 264 грн.; кухню 1-2, площею 11,3 кв.м, вартістю 65 794 грн.; кладову 1-3, площею 2,1 кв. м, вартістю 12 227 грн.; кімнату 1-4, площею 13,7кв. м, вартістю 79 767 грн.; кімнату 1-5, площею 17,8 кв.м, вартістю 103 638 грн.; кімнату 1-6, площею 11, 3 кв.м, вартістю 65 794 грн.; кімнату 1-8, площею 9,9 кв. м, вартістю 57 642 грн.; санвузол 1- 9, площею 8,6 кв.м, вартістю 50 073 грн., всього по квартирі площею 85, 8 кв.м, вартістю 499 565 грн.; по господарським будівлям та спорудам виділити: ганок вартістю 9 726 грн., погреб а-1 вартістю 15 804 грн., літню кухню Б вартістю 115 490 грн., гараж Г вартістю 68 078 грн., вбиральню З вартістю 8 510 грн., сарай В (частина 23, 75 кв.м) вартістю 42 629 грн., а всього на суму 260 237 грн., що становить 5/8 частин домоволодіння.

Виділено в користування ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,0375 га, що розташована по вул.Лациса,20 в м.Чернігові, у тому числі: під житловим будинком - 0,0113 га; під господарськими спорудами - 0,0049 га; під землями вільних від забудови - 0,0203 га; під земельним сервітутом, встановленим на користь співвласника №1 - 0,0010 га. Земельна ділянка площею 0,0365 га розташована в межах: від т. А до т. Б - 20,50 м; від т. Б до т. Ж - 5,75 м; від т. Ж до т. З - 1,00 м; від т. З до т. И - по стіні житлового будинку; від т. И до т. І - по лінії житлового будинку; від т. І до т. Е - 1,41 м + 9,66 м; від т. Е до т. Є - 3,94 м + 4,00 м (вул.Лациса); від т.Є до т.А - 6,10 м + 10,05 м + 7,92 м, встановивши земельний сервітут на користь співвласників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 площею 0,0010 га, що розташований в межах: від т. І до т. Д - по стіні житлового будинку + 1,70 м; від т. Д до т. Е - 1,00 м (вул.Лациса); від т. Е до т.І - 9, 66 м + 1,41 м.

Стягнуто з ОСОБА_8 за виділення майна у натурі судовий збір на користь держави в сумі 6 555 грн. 54 коп. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 у відшкодування сплачених витрат за проведення судової експертизи 4 056 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, встановивши порядок користування земельною ділянкою та розподілу житлового будинку згідно варіанту №2 висновку №С-337 за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.10.2016 року. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_5,ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_5 просить відмовити. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, його висновки не узгоджуються з фактичними обставинами справи та нормам матеріального права. ОСОБА_5 вказує, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки представленим позивачами доказам, необґрунтовано надавши при цьому перевагу доводам ОСОБА_8 На думку ОСОБА_5, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні його та ОСОБА_6 позовних вимог, не взявши при цьому до уваги їх посилання на положення статей: 364,367,377 ЦК України, статей: 42, 88, 89, 120, 152 Земельного кодексу України. Доводи апеляційної скарги вказують, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8, суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваного рішення висновки, запропоновані варіантом №1 будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.10.2016 року. При цьому ОСОБА_5 зазначає, що висновки вказаної експертизи від 10.10.2016 року не відповідають обставинам справи, є суперечливими та такими, що не узгоджуються з п.2.3.2.,4.14.,117,118 Наказу Міністерства Юстиції України за № 705/3145 Про затвердження Інструкції про призначенням та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. ОСОБА_5 також вважає, що висновки вказаної експертизи не відповідають ч.1 статті 12 Закону України Про судову експертизу, оскільки судовий експерт не провів повного дослідження та не представив обґрунтованого і обєктивного письмового висновку. ОСОБА_5 у доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору по суті безпідставно змінив порядок користування житловими приміщеннями та спорудами, всупереч розясненням постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ .

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_8 просить відхилити апеляційну скаргу у звязку з її необґрунтованістю та залишити без змін вірне по суті та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, представник третьої особи - Чернігівської міської ради, належним чином повідомлені про день і час судового розгляду даної справи (а.с.142,143,144,145), відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень, не зявились. Згідно приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи №750/8768/13-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів статті 308 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки оскаржуваного рішення суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що відповідно до висновку Чернігівського МБТІ від 09.10.1981 року, співвласниками спірного будинковолодіння у м.Чернігові по вул.Лациса,20 зазначено: ОСОБА_8 та ОСОБА_10 (арк. 42 інвентаризаційної справи №13299 по вказаному житловому будинку). Відповідно до розрахунків, проведених МБТІ, співвласникам вказаного будинковолодіння належить: ОСОБА_8 - 5/8 частин будинку з надвірними будівлями, ОСОБА_10 - 3/8 частин будинку з надвірними будівлями.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 28.10.1981 року ( арк.43 інвентаризаційної справи №13299 по вказаному житловому будинку), 3/8 частин житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами по вул.Лациса,20 в м.Чернігові дійсно належать ОСОБА_10 на праві особистої власності.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 28.10.1981 року (арк.43а інвентаризаційної справи №13299 по вказаному житловому будинку), 5/8 частин житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами по вул.Лациса,20 в м.Чернігові дійсно належать ОСОБА_8 на праві особистої власності.

За договором дарування №1-3749 від 25.02.1983 року (а.с.10-13), ОСОБА_10 подарував, а ОСОБА_11 прийняв у дар 3/8 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться у м.Чернігові по вул.Лациса, буд.20. Житловий будинок деревяний має в цілому 108,3 кв.м жилої площі, з надвірних будівель є гараж цегляний - Г, три сараї цегляні та деревяні - Б, б, В. Ці будівлі розташовані на земельній ділянці розміром 600 кв.м.

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.07.1997 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-3237 (а.с.14), … спадкоємцями майна ОСОБА_11, померлого 27.08.1995 року, є в рівних долях кожний: його діти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкають в м.Чернігові по вул. Лациса, 20. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з : 3/8 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в м. Чернігові по вул.Лациса, буд.20, що належав спадкодавцю на підставі дублікату договору дарування, виданого Першою Чернігівською державною нотаріальною конторою 23.05.1985 року за р.№1-3748, зареєстрованого в Чернігівському МБТІ 27.05.1085 року за р.№14467.

Будинок деревяний обкладений цеглою має в цілому 108,3 кв.м житлової площі - А-1, з надвірних будівель є три сараї цегляні та деревяний, обкладений цеглою В, б, Б, гараж цегляний - Г, дві уборни цегляні - Д,З. Ці будівлі розташовані на земельній ділянці розміром 600 кв.м.

В ході судового розгляду даної справи судом першої інстанції було призначено проведення судової експертизи (а.с.59-61). Згідно висновку судових експертів №С-337 за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз від 10.10.2016 року (а.с.72-93), судовими експертами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 було запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Лациса, 20, в м.Чернігові та, відповідно, два варіанти встановлення порядку землекористування земельною ділянкою по вул.Лациса,20 в м.Чернігові в частках 3/8 та 5/8 (а.с.72-93).

Як вбачається з оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 20.01.2017 року, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд першої інстанції зазначив наступне. Враховуючи обґрунтовані доводи ОСОБА_8 щодо обрання першого варіанту розподілу домоволодіння та встановлення відповідного порядку користування, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_8 підлягає задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні первісного позову про встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно варіанту № 2 судової експертизи належить відмовити за безпідставністю, приймаючи до уваги, що вимог про виділення майна в натурі позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заявляють.

Також судом першої інстанції відповідно до приписів статті 88 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, проведено розподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки оскаржуваного рішення суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок судових експертів № С-337 за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз від 10.10.2016 року (а.с.72-93), не відповідає вимогам Закону України Про судову експертизу, оскільки, на думку ОСОБА_5, вказаний висновок судових експертів є необгрунтованим та необєктивним, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та необєктивності висновків судових експертів за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз від 10.10.2016 року, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні статей 58,59 ЦПК України на спростування висновків зазначеної судової експертизи. Відповідно до приписів ч.1, ч.4 статті 60 ЦПК України, яка регламентує обовязки доказування і подання доказів, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, з відповідним клопотанням до суду першої інстанції щодо призначення по справі додаткової або повторної експертизи в порядку, визначеному статтею 150 ЦПК України, ОСОБА_5 не звертався.

Твердження апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції оскаржуваним рішенням передав у власність ОСОБА_8 літню кухню Б, яка належала позивачам за первісним позовом, відповідно до розподілу у жовтні 1981 року, таким чином змінивши порядок користування житловими приміщеннями та спорудами, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, з наступних підстав. У оскаржуваному рішенні від 20.01.2017 року, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, зазначив, що суд при вирішенні даного спору по суті враховує обґрунтовані доводи ОСОБА_8 щодо необхідності визначення судом першого варіанту розподілу домоволодіння та встановлення відповідного порядку користування. За даних обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_8 підлягає задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні первісного позову про встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно варіанту №2 судової експертизи належить відмовити за безпідставністю, приймаючи до уваги, що вимог про виділення майна в натурі позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заявляють.

Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованості вказаного висновку рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. При вирішенні даного спору по суті судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги перший варіант розподілу житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Лациса,20 в м.Чернігові, запропонований висновком №С-337 судових експертів за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз від 10.10.2016 року, оскільки при запропонованому варіанті №1 розподілу житлового будинку з надвірними спорудами компенсація відсутня. Крім того, судом також прийнято до уваги, що згідно із запропонованим варіантом №1 розділу будинку між співвласниками, потрібно виконати перепланування в сараї В, а саме: влаштувати перегородку, як схематично зображено в Додатку №5 до висновку. При цьому по будинку виконувати перепланування не потрібно, розподіл зазначено схематично в Додатку №1 до висновку. Разом з тим, при запропонованому варіанті №2 розподілу, на застосуванні якого наполягають позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, компенсація становить 10 355 грн. на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 Крім того, згідно із запропонованим варіантом №2 розділу будинку між співвласниками, потрібно виконати в існуючій площі забудови будинку ремонтно-будівельні роботи для перепланування та переобладнання будинку на окремі ізольовані квартири, а саме: 1.влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1- 8 та 2-5; 2.закласти дверний проріз між приміщеннями 2-5 та 2-8. В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 пояснила, що вони з чоловіком є особами пенсійного віку, і з врахуванням їх фізичного та матеріального стану виплата компенсації в розмірі 10 355 грн. на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 та проведення ремонтно-будівельних робіт для перепланування та переобладнання будинку на окремі ізольовані квартири, як це запропоновано варіантом №2 розподілу житлового будинку, для них є неприйнятним.

Необхідно зазначити, що висновок суду першої інстанції щодо застосування судом при вирішенні даного спору в частині встановлення порядку землекористування земельною ділянкою по вул.Лациса,20 в м.Чернігові, варіанту №1 встановлення порядку землекористування, запропонованого висновком №С-337 судових експертів за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз від 10.10.2016 року, узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини. Висновок суду першої інстанції у вказаній частині також не суперечить розясненням п.18-1, п.19, п.21, п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (з наступними змінами).

Приймаючи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо доцільності застосування при вирішенні даного спору першого варіанту розподілу житлового будинку з надвірними спорудами по вул.Лациса,20 в м.Чернігові, а також першого варіанту встановлення порядку землекористування земельною ділянкою по вул.Лациса, 20 в м.Чернігові.

Згідно даних технічного паспорта МБТІ від 16.07.2003 року (а.с.15-19), на земельній ділянці за адресою: вул.Лациса,20 у м.Чернігові розташовано житловий будинок А-1 з прибудовами та надвірними приміщеннями. Загальна площа житлового будинку та приміщень складає: по квартирі №1 вказаного будинку (ОСОБА_8І.) - 85,8 кв.м; по квартирі №2 вказаного будинку (ОСОБА_5, ОСОБА_6Ю.) - 80,3 кв.м.

Твердження апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції оскаржуваним рішенням передав у власність ОСОБА_8 літню кухню Б, яка належала позивачам за первісним позовом, відповідно до розподілу, який відбувся у жовтні 1981 року, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вказані твердження апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та її фактичними обставинами, виходячи з хронологічного порядку. Зокрема, за договором дарування №1-3749 від 25.02.1983 року (а.с.10-13), ОСОБА_10 подарував, а ОСОБА_11 прийняв у дар 3/8 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться у м.Чернігові по вул.Лациса, буд.20. Житловий будинок деревяний має в цілому 108,3 кв.м жилої площі, з надвірних будівель є гараж цегляний - Г, три сараї цегляні та деревяні - Б,б, В.Ці будівлі розташовані на земельній ділянці розміром 600 кв.м. Згідно витягу із рішення виконавчого комітету Деснянської районної Ради народних депутатів м.Чернігова від 09.10.1989 року № 283 про індивідуальне будівництво (а.с.54), розглянувши заяви громадян та пропозиції архітектора району з питань індивідуального будівництва, виконком районної Ради народних депутатів вирішив: 6.Дозволити будівництво літніх кухонь на своїх присадибних ділянках громадянам: 6.5. ОСОБА_8 по вул.Лациса,20. Відповідно до рішення Десн. РІК № 283 від 09.10.89 на генеральному плані присадибної ділянки №20 із спорудами по вулиці Лациса, користувач - ОСОБА_8 (а.с.37,55), червоною лінією зазначено будівництво літньої кухні. Відповідно до пояснень представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 в судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_8 представив суду наявні у нього документи на літню кухню, оскільки він будував зазначену літню кухню, весь час їх проживання у будинку користувався і користується даною літньою кухнею.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі зясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: