Рішення № 65776720, 06.04.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3874/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"06" квітня 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за позовом приватного підприємства «Укрінтерпостача» до ОСОБА_1, державного підприємства «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними

В С Т А Н О В И В:

30.12.2016 року позивач ПП «Укрінтерпостача» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ДП «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва НААН» в якому вказував, що ПП «Укрінтерпостача» є землекористувачем земельних ділянок загальною площею 4,3954 га, що розташовані в межах території Олександрівської селищної ради Вознесенського району та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником яких була ОСОБА_2, а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 власником є відповідач ОСОБА_1, яка в період дії договору оренди уклала 10.04.2015року з ДП «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва НААН» інший договір оренди землі відносно однієї земельної ділянки площею 3,65га та зареєстровано право оренди 21.12.2015року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що договір оренди земельних ділянок з ОСОБА_2 ним було укладено в 2006році строком на 10 років, і цей договір було зареєстровано 09.01.2008року у Державному реєстрі земель Вознесенським реєстровим округом за реєстровим номером 040801100045 і згідно умов вказаного договору орендар набув право на особисте використання об'єкта оренди для сільськогосподарських потреб та зобов'язався сплачувати орендну плату.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 в період дії вказаного договору незаконно в 2015 році уклала договір оренди однієї земельної ділянки площею 3,65га з відповідачем строком на 10 років, право оренди якою було зареєстровано Вознесенським міськрайонним управлінням юстиції згідно витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку, позивач, як заінтересована особа, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Вуїв О.В. підтримала позовні вимоги та збільшила розмір позовних вимог, просить додатково визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,6434 га, укладений сторонами 10.04.2015 року та право оренди якої зареєстровано 28.12.2015 року державним реєстратором Вознесенського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Також представник позивача доповнила підстави позовних вимог вказівкою на те, що укладання відповідачами оспорюваних договорів порушує переважне право ПП «Укрінтерпостача» на продовження договору оренди, укладеного ним з ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, вказуючи, що не бажає перебувати у договірних відносинах з позивачем стосовно оренди земельних ділянок

Представник відповідача ДП «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва НААН» - Багдасарян А.Ю. - в судовому засіданні позов не визнав, вказуючи, що права ПП «Укрінтерпостача» укладеними 10.04.2015 року договорами оренди земельних ділянок належних ОСОБА_1 порушені не були, в тому числі і на переважне право продовжити договір оренди укладений з ОСОБА_5, тому укладені договори відповідають вимогам діючого законодавства на час його укладання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 01.11.2006 року між ПП «Укрінтерпостача» та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі (а.с. 54-58) за умовами якого орендодавець ОСОБА_2 надала в оренду 4 земельні ділянки загальною площею 4,3954 га, в тому числі і дві земельні ділянки площами 3,6523га та 0,6434 га, належні їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 04 березня 2005 року на строк 10 років зі сплатою орендної плати у розмірі, що складає 1,5 відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки - 596,71 грн.

До цього договору оренди землі додано акт приймання-передачі земельної ділянок та копія Державного акту на право власності на землю, цей договір було зареєстровано 09.01.2008 року у Державному реєстрі земель Вознесенським реєстраційним округом за реєстровим номером 040801100045.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, відповідач ОСОБА_1 13 вересня 2013 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,65 га кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,6434 га кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с. 9, 85).

10.04.2015 року позивач ОСОБА_1 з відповідачем ДП «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва НААН» уклали два договори оренди землі відносно двох земельних ділянок площами 3,6523га та 0,6434 га (а.с. 36-43), зареєстровано це право оренди 23.12.2015 року державним реєстратором Вознесенського міськрайонного управління юстиції згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права та їх обтяжень (а.с. 44, 50), витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 11-13, 95-96).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленій формі.

За змістом статті 18 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Звертаючись до суду з позовом ПП «Укрінтерпостача» зазначало, що відповідач ОСОБА_1 уклавши 10.04.2015 року договір оренди двох земельних ділянок площами 3,6523га та 0,6434 га з ДП «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва НААН» порушило його право оренди, яке діє до 09.01.2018 року, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання недійсними договорів оренди від 10.04.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Разом з тим, право користування земельною ділянкою підлягає захисту поряд з правом власності.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, права ПП «Укрінтерпостача»порушено, оскільки земельна ділянка, яка передана йому в оренду раніше і право користування якою він набув на законних підставах, передана в оренду іншій особі.

Таким чином, ПП «Укрінтерпостача»має право заявити вимогу про визнання оспорюваних договорів оренди від 10.04.2015 року недійсними, оскільки цими правочинами порушено його права та законні інтереси.

Згідно ч.1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати по справі складаються з судового збору в сумі 2978 грн. (а.с. 1, 99).

Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 10.04.2015 року ОСОБА_1 та державним підприємством «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук» стосовно земельної ділянки площею 3,6523 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована в межах території Олександрівської селищної ради Вознесенського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди якої зареєстровано 21.12.2015 року державним реєстратором Вознесенського міськрайонного управління юстиції, номер запису 12723622.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 10.04.2015 року ОСОБА_1 та державним підприємством «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук» стосовно земельної ділянки площею 0,6434 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована в межах території Олександрівської селищної ради Вознесенського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди якої зареєстровано 23.12.2015 року державним реєстратором Вознесенського міськрайонного управління юстиції, номер запису 12801461.

Стягнути з державного підприємства «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук» (код ЄДРПОУ 00854771) судові витрати на користь ПП «Укрінтерпостача» (код ЄДРПОУ 50526451) в сумі 1489грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1) судові витрати на користь ПП «Укрінтерпостача» код ЄДРПОУ 50526451) в сумі 1489грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення.

Суддя Старжинська О.Є.