Ухвала суду № 65775540, 04.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1843/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

04 квітня 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.

судді -Потапчука В.О.

судді - Шляхтицького О.І.

за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 31.08.2016р. № 243 о/с, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 31.08.2016р. № 243 о/с, поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Закон України «Про Національну поліцію», визначає як одну з підстав звільнення зі служби в поліції звільнення, у зв'язку із скороченням штатів, про що особа повинна бути попереджена про майбутнє звільнення за два місяці. При цьому діючим законодавством передбачено, що власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Проте, відповідач за період з 01.07.2016 року до дати фактичного звільнення, не запропонував позивачу жодної відповідної посади у складі поліції, хоч позивач проходив службу з 2000 року в органах внутрішніх справ, на момент звільнення мав звання старшого сержанта поліції, вислуга років складає 16 років.

Постановою Миколаївській окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №243 о/с від 31.08.2016 року про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, інспектора Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію України» (у зв'язку із скороченням або проведенням організаційних заходів);

- поновлено майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області;

- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 5173,38 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2000 року по 06.11.2015 рік, на час звільнення мав спеціальне звання майор міліції.

07 листопада 2015 року наказом начальника ГУНП у Миколаївській області №5 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» позивач був призначений на посаду інспектора Очаківського відділу поліції з присвоєнням звання майора поліції.

Відповідно до наказу №53 о/с від 24.03.2016 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року по справі №814/702/16 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 24.03.2016 № 53 о/с, скасовано наказ №53 від 24.03.2016 р. та поновлено позивача на посаді інспектора Очаківського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області.

На підставі вищевказаної постанови був виданий наказ ГУ НП в Миколаївській області №142 о/с від 30.06.2016 року, яким ОСОБА_1 поновлено на службі в поліції.

Позивачу 01.07.2016 року під підпис вручено попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції в зв'язку з скороченням займаної посади.

31 серпня 2016 року відповідно до наказу ГУ НП в Миколаївській області №243 о/с позивач був звільнений з посади інспектора Очаківського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області за ч.І п.4 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням або проведенням організаційних заходів).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що трудові гарантії позивача були порушені, у зв'язку з чим повинні бути відновлені шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції перевірено підстави прийняття оскаржуваного рішення та зроблено вірний висновок про його необґрунтованість і безпідставність, що в свою чергу є безумовним наслідком скасування вказаного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

За загальним правилом, під час вирішення адміністративних спорів з публічної служби пріоритетними є норми спеціальних законів, у цьому випадку Закону України «Про Національну поліцію». Однак, у випадках не врегульованих спеціальним законодавством, підлягають застосуванню норми трудового законодавства.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про Національну поліцію», призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Таким чином, гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються у тому числі і на поліцейських.

У разі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при його перепрофілюванні звільнення з публічної служби, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. Саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не може бути підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження. Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після її реорганізації.

Як було встановлено судом першої інстанції з пояснень представника відповідача, наказами Голови Національної поліції України від 28.04.2016 року №360 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області та Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 31.05.2016 р. №440 дек «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області» були скасовані всі тимчасові штати ГУ НП в Миколаївській області та скорочені всі посади, в тому числі і посаду яку обіймав до звільнення позивач і оголошені постійні штати Головного управління Національної поліції.

Разом з тим, колегія суддів вказує на те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази скорочення штатів та саме посади позивача. Так, відповідачем надано перелік змін у штатах ГУ НП в Миколаївській області в якому зазначено, що скорочуються всі посади, однак не надано новий перелік посад ГУ НП в Миколаївської області, який би підтверджував, що посада позивача в новому переліку посад відсутня.

Наведене свідчить, що в структурі ГУНП в Миколаївській області не відбулась реорганізація, оскільки фактично штат Управління ГУНП в Миколаївській області не скоротився, доказів скорочення посади, яку обіймав позивач, відповідачем не надано.

Верховний Суд України у постановах від 17 жовтня 2011 року справа № 21-237а11 та від 28.10.2014 р. справа №21-484а14 висловив позицію, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Отже, встановлена законодавством можливість зміни штатного розкладу територіального органу поліції з одночасним затвердженням іншого, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню поліцейських на посади за новим штатним розкладом. Це зобов'язання ГУНП в Миколаївській області не виконало, трудові гарантії позивача як працівника порушені.

Окрім цього, частиною 2 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено право поліцейського бути призначеним у разі скорочення його посади на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Колегія суддів зазначає, що жодної іншої посади, відповідачем не пропонувалось та доказів відмови позивача від інших посад в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, не надано.

Також, відповідачем не надано доказів встановлення наявності або відсутності у позивача переважного права на залишення на службі в поліції при реорганізації відповідно до вимоги частини 5 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію», за якою переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

В обґрунтування апеляційної скарги Головне управління Національної поліції в Миколаївській області зазначає, що під час звільнення відповідач керувався протоколом атестаційної комісії ОП №15.00004430.0022228 від 04.03.2016 року, який зберігається в матеріалах особової справи, згідно з висновками якого позивач не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Колегія суддів не приймає таких доводів апеляційної скарги, оскільки, Управлінням ГУНП безпідставно не прийнято до уваги висновки Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року по справі № 814/702/16, за якими судом встановлено, що атестаційною комісією не вказано, з яких підстав комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді, якими критеріями вона керувалась та як дійшла висновку про неможливість позивача сформувати своє бачення необхідних змін в роботі для відкритості і чесності Національної поліції. (а.с. 60-62).

Окрім того, колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги про те, що оскільки в резолютивній частині постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року не скасовано протокол атестаційної комісії від ОП №15.00004430.0022228 від 04.03.2016 року, а лише в описовій частині визнано його необґрунтованим, то зазначений протокол є правомірним, з огляду на наступне.

Колегія суддів наголошує, що атестація поліцейського - це система юридичних фактів, юридично значущих умов, яка включає в себе багато елементів (включення поліцейського до списків осіб, що підлягають атестації, збір інформації про поліцейського, складання ним тестів, проходження поліграфу, співбесіди, а також видання наказу про його звільнення з поліції), які разом утворюють фактичний (юридичний) склад.

Звільнення позивача, яке відбулося у березні 2016 року, є останнім елементом фактичного (юридичного) складу атестації. Лише з цього моменту настали його юридичні наслідки. В зв'язку з чим, оскарження ОСОБА_1 наказу про звільнення, є одночасним оскарженням всього юридичного складу, у тому числі його елементів, які передували виданню наказу та були його підставами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року по справі №814/702/16 не лише визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1, а й надано оцінку підставам звільнення - процедурі атестації та висновкам атестаційної комісії, які відповідно до мотивувальної частини постанови є такими, що суперечать законодавству.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач необґрунтовано взяв до уваги висновки атестаційної комісії під час звільнення позивача.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не проводилась реорганізація чи скорочення штатів, а лише заміна тимчасового штатного розпису на постійний та позивачу не було запропоновано жодної іншої посади, як в постійному штаті ГУНП в Миколаївській області так і в іншому органі чи підрозділі поліції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про звільнення у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується протиправність звільнення позивача зі служби в поліції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог позивача про поновлення його на тій посаді та у тому органу, в якому він був протиправно звільнений та відповідно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196; 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області- залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 квітня 2017 року.

Головуючий: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: О.І. Шляхтицький